Змащення підшипників кочення

Застосовується як для зниження тертя, так і для підвищення тепловідводу.

П ластичні (густі) змащення більш легкі в обслуговуванні, менше витрачаються, зручні в застосуванні у важкодоступних місцях, куди запаковуються при збиранні, заповнюють і герметизують зазори [20]. Їхній недолік у тому, що в конструкції потрібно передбачати спеціальні порожнини. Цю порожнину спочатку заповнюють на 2/3 об’єму при n  1500об/хв або на 1/2 об’єму при n > 1500об/хв. Надалі звичайно через кожні три місяці через спеціальні пристрої (прес-маслянки) додають свіже змащення, а через рік його міняють з попереднім розбиранням і промиванням вузла.

При консистентному змащенні необхідне застосування щілинних, лабіринтових і відцентрових ущільнень.

Рідкі мастила [14, 24, 25, 29, 38] застосовуються при більш високих температурах, коли густі плавляться і випливають. Забезпечують мінімальні втрати на тертя. Звичайний спосіб у випадку нижнього розташування черв'яка - організація мастильних ванн (наприклад, картер двигуна і т.п.), у яких мастило налите до рівня нижнього тіла кочення. У зубчастих передачах колеса занурюють не більше ніж на висоту зуба, щоб уникнути більших втрат на перемішування мастила. Рівень мастила контролюється щупом-покажчиком, як, наприклад, у двигунах легкових автомобілів.

Р озбризкування мастила усередині корпуса механізмів відбувається за допомогою спеціальних лопат-крильчаток або зубчастих коліс і застосовується для створення масляного туману, що сприяє вирівнюванню температури і тепловідводу від механізму. Однак проектувальникові не слід сподіватися на те, що розбризкуванням будуть досить змащені підшипники, що перебувають вище рівня масляної ванни.

Контрольні питання

1. Що є обов'язковим елементом у конструкції підшипників ковзання ?

2. Які поломки спостерігаються в підшипників ковзання ?

3. Для чого в підшипниках кочення застосовується змащення ?

4. Які режими тертя можливі в підшипниках ковзання зі змащенням ?

5. Що вважається критерієм працездатності підшипників кочення ?

6. У чому полягає принцип конструкції підшипників кочення ?

7. Які тіла кочення застосовуються в підшипниках ?

8. Для чого в підшипниках кочення встановлюють сепаратор ?

9. Які переваги й недоліки підшипників кочення ?

10. По яких ознаках класифікуються підшипники кочення ?

11. Які типи підшипників призначаються залежно від діючих в опорах навантажень ?

12. Які причини поломок і критерії розрахунку підшипників кочення ?

13. Що таке довговічність підшипника ?

14. Що таке вантажопідйомність підшипника ?

15. Що таке еквівалентне динамічне навантаження на підшипник і як воно визначається ?

16. Як фіксуються внутрішнє і зовнішнє кільця підшипника кочення ?

17. Як і навіщо регулюється твердість підшипника кочення ?

18. З якою метою застосовуються ущільнення в підшипникових вузлах ?

19. Які типи ущільнень застосовують для підшипникових вузлів ?

20. Які посадки на вал і у корпус призначаються для підшипників кочення ?

21. Як виконується монтаж і демонтаж підшипників кочення ?

22. Які види змащень застосовуються для підшипників кочення ?

МУФТИ

Це пристрої для з'єднання валів і передачі між ними обертаючого моменту [34].

Муфти можуть передавати обертаючий момент і валам, і іншим деталям (колесам, шківам і т.д.). З'єднують співвісні і не співвісні вали. Муфти існують для того, що завжди є деяка не співвісність, перекоси, взаємна рухливість валів. Конструкції муфт досить різноманітні. Найпростіша муфта зроблена з шматка ніпельної трубочки і з'єднує вал електродвигуна з крильчаткою автомобільного змивача скла. Муфти турбокомпресорів реактивних двигунів складаються з сотень деталей і є складними саморегулюючими системами.

Групи муфт розрізняють по їх фізичній природі.

• муфти механічної дії.

• муфти електричної (електромагнітного) дії.

• муфти гідравлічної або пневматичної дії.

Класи муфт розрізняють по режиму з'єднання валів.

• Нероз’ємні (постійні, сполучні) - з'єднують вали постійно, утворюють довгі вали.

• керовані - з'єднують і роз'єднують вали в процесі роботи, наприклад, широко відома автомобільна муфта зчеплення.

• самодіючі - спрацьовують автоматично при заданому режимі роботи.

• інші.

Основна характеристика муфти - переданий обертаючий момент.

Істотні показники - габарити, маса, момент інерції.

Муфта, розрахована на передачу певного обертаючого моменту, виконується в декількох модифікаціях для різних діаметрів валів. Муфти - автономні вузли, тому вони легко стандартизуються.

Муфти розраховують по їх критеріях працездатності: міцності при циклічних і ударних навантаженнях, зносостійкості, твердості.

На практиці муфти підбираються з каталогу, по величині переданого моменту M = M_валу,

де М_валу – номінальний момент, за розрахунком динаміки механізму,

К – коефіцієнт режиму роботи: К = 1  1,5 спокійна робота, легкі машини;

К = 1,5  2 змінні навантаження, машини середньої ваги (поршневі компресори);

К = 2  6 ударні навантаження, більші маси (преси, молоти).

Для двигунів транспортних машин К завищують на 20  40 % залежно від числа циліндрів.