Планетарні зубчасті передачі
П
ланетарними
називають передачі, що мають зубчасті
колеса з осями, що переміщаються, [8,29].
Ці рухливі колеса подібно планетам
Сонячної системи обертаються навколо
своїх осей і одночасно переміщаються
разом з осями, здійснюючи плоский рух,
називаються вони сателітами (лат.
satellitum – супутник).
Рухливі колеса котяться по центральних
колесах (їх іноді називають сонячними
колесами), маючи з ними зовнішнє, а з
корончатим колесом внутрішнє зачеплення.
Осі сателітів закріплені у водилі і
обертаються разом з ним навколо
центральної осі.
Рис. 2.4
Планетарні передачі мають ряд переваг перед
звичайними:
більші передатні відношення при малих габаритах і масі;
можливість додавання або розкладання механічної потужності;
легке керування і регулювання швидкості;
малий шум внаслідок замикання сил у механізмі.
У планетарних передачах широко застосовують внутрішнє зубчасте зачеплення з кутом w = 30о.
Для забезпечення збирання планетарних передач необхідно дотримуватися умови співвісності (збіг геометричних центрів коліс); умови збирання (сума зубців центральних коліс кратна числу сателітів) і сусідства (вершини зубів сателітів не стикаються один з одним).
Зубчасті колеса планетарних передач розраховуються по тим же законам, що і колеса звичайних циліндричних передач [39].
Хвильові зубчасті передачі
Являють собою циліндричні передачі, де одне з колес має гнучкий вінець. Цей гнучкий вінець деформується генератором хвиль спеціальної не круглої форми і входить у зачеплення із центральним колесом у Рис.2.5 двох зонах [17].
Ідея хвильових передач полягає в наявності декількох пар зачеплення, які ще й переміщаються по окружності, за рахунок чого досягається величезне передатне відношення (звичайно U 60 300, відомі конструкції з U > 1000). І це в одній ступені!
П
ринцип
роботи хвильової передачі аналогічний
роботі планетарної передачі з внутрішнім
зачепленням і деформуємим сателітом.
Рис.2.6
Така передача була запатентована американським інженером Массером в 1959 р.
Хвильові передачі мають менші масу і габарити, більшу кінематичну точність, менший вільних хід, високу віброміцність за рахунок демпфірування (розсіювання енергії) коливань, створюють менший шум.
При необхідності такі передачі дозволяють передавати рух у герметичному просторі без застосування ущільнюючих сальників, що особливо коштовно для авіаційної, космічної і підводної техніки, а також для машин хімічної промисловості.
До недоліків хвильових передач відносяться:
обмежені оберти привідного вала (щоб уникнути більших відцентрових сил інерції не круглого генератора хвиль);
дрібні модулі зубців (1,5 – 2 мм);
практично індивідуальне, дороге, досить трудомістке виготовлення гнучкого колеса і генератора.
Основні види поломок хвильових передач:
руйнування підшипника генератора хвиль від навантаження в зачепленні;
проскакування генератора хвиль при більших обертаючих моментах, коли зубці на вході в зачеплення впираються друг у друга вершинами;
поломка гнучкого колеса від тріщин втоми (особливо при U < 80);
зношування зубців на кінцях;
пластичні деформації бічних поверхонь зубців при перевантаженнях.
Розрахунок хвильових зубчастих передач відрізняється від розрахунку звичайних зубчастих передач тим, що враховується деформація гнучкого вінця і генератора [40].
За
критерій працездатності звичайно
приймають допустимі напруги на зминання
;
,
де d – коефіцієнт ширини гнучкого вінця; d – ділильний діаметр гнучкого вінця.