Тема 2. Культура України в другій половині XVIII ст.

Галузь

Основні досягнення

Освіта

• Вищі навчальні заклади: Києво-Могилянська академія і Львівський університет

• Під імперською владою відбувався поступовий занепад Києво-Могилянської академії

Книгодру­кування

• Однією з найбільших в Україні залишалася друкарня Киє­во-Печерської лаври. У 1760 р. тут було надруковано 2 тис. букварів. У Львові з 1772 р. діяла приватна друкарня А. Піл-лера. Продовжували свою діяльність друкарні при Почаїв-ському та Унівському монастирях. Зокрема, у Почаєві вида­валися збірники українських пісень, шкільні підручники. Усі друкарні впродовж другої половини XVIII ст. було пере­ведено на громадянський шрифт

Літера­тура

• Протягом XVIII ст. серед стилів української літератури до­ мінувало бароко. Разом із тим з'являються перші елемен­ ти класицизму, сентименталізму і реалізму

• Історико-мемуарна проза: щоденники М. Ханенка і Я. Марко­ вича

• Поезія: С. Дівович, «Разговор Великоросса с Малороссією»

• Анонімна сатира: «Плач киевских монахов». Сатирично- гумористичні вірші: І. Некрашевич, «Ярмарок», «Испо­ ведь 1789 года февраля-дня»

Наука

• Філософія. Г. Сковорода. Викривав несправедливу владу, критикував людські вади — нечесність, жадобу, користо­ любство тощо. Закликав людей до морального очищення

і самопізнання своєї духовної сутності. Розробив вчення про «споріднену працю», яка повинна була відповідати природ­ним здібностям людини та її життєвому покликанню

• Медичні знання. З'явився ряд лікарів-українців, що мали вчений ступінь доктора медицини: І. Полетика, С Крутень, Н. Амбодик-Максимович, І. Руцький, П. Погорецький,

0. Шумлянський та ін. Н. Амбодик-Максимович був авто­ром перших у Російській імперії підручників з акушерства та ботаніки. М. Тереховський став першим українським дослідником, який експериментально вивчав мікроорганіз­ми. Є. Мухін запроваджував віспощеплення та різні запобіж­ні засоби в боротьбі з холерою. Знаний епідеміолог Д. Самой-лович описав епідемію чуми, що спалахнула 1784 р. на Півдні, та розробив запобіжні заходи. У Львові 1773 р. було відкри­то медичну колегію для підготовки лікарів та аптекарів, у Єли-саветграді 1787 р. з'явилася перша в Наддніпрянщині спе­ціальна медична школа. 1792 р. було відкрито Київський військовий госпіталь. Формується мережа аптек

Галузь

Основні досягнення

Наука

• Математичні знання. 1793 р. викладач Києво-Могилянсь-кої академії І. Фальковський видав підручник «Скорочення змішаної математики» і книгу «Теоретична астрономія»

Музика

• Найвідомішими осередками музичної освіти були Глухівська співацька школа і Києво-Могилянська академія, у стінах яких здобули освіту М. Березовський (автор першої україн­ ської опери «Демофонт»), Д. Бортнянський (опери «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій», «Сокіл», «Син-суперник» та понад 100 творів церковної музики) та А. Ведель (хорові концерти «Доколе, господи, забудиши мя», «На реках Вавилонських». Усього — 30 концертів)

• Набули поширення пісні-романси, в основу яких, як пра­ вило, були покладені народні мотиви

Театр

• Інтермедії перетворилися на самостійні одноактні комедійні п'єски, відсунувши на другий план шкільну драму. Причи­ нами занепаду шкільного театру було зародження світської драматургії та заборона шкільних вистав у Києво-Могилян- ській академії. Поява аматорських театрів (міста Київ, Єли- саветград, Полтава та ін.). У маєтках знаті з'являється кріпа­ цький театр

• 1798 р. у Харкові виник перший професійний театр з пос­ тійною трупою

Архітек­тура

• Київська архітектурна школа бароко. І. Григорович-Бар- ський. Збудував у Києві міську систему водогону, бурсу Київської академії, Кирилівську церкву, Покровську цер­ кву, церкву Миколи Набережного, Дмитрівську церкву, міське зерносховище та інші будівлі. С. Ковнір. Ним були збудовані житловий корпус, друкарня і дзвіниці на Даль­ ніх і Ближніх печерах Києво-Печерської лаври

• В європейському бароковому стилі створені Андріївська церква у Києві, Успенський собор Почаївської лаври, со­ бор св. Юра у Львові

Скуль­птура

• Значного поширення набуло декоративне ліплення і різьб­ лення, що прикрашало стіни архітектурних споруд

• Розвиток скульптури на Лівобережжі та в Києві пов'язаний з творчістю І. Равича (мідні ковані фігури для київської ра­ туші) та С. Шалманова (скульптурне оформлення іконоста­ су Мгарського монастиря, Покровської церкви в Ромнах). На західноукраїнських землях працювали С. Фесінгер,

А. Осинський та Пінзель. Вони створили кам'яні статуї на фасадах костьолів у селищі Підгірці, ратуші в Бучачі, До­мініканського і Марії Магдалини у Львові