1. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) між українськими та іноземними суб’ єктами підприємницької діяльності.

Згідно з положенням про форму зовіншньоекономічних договорів (контрактів) №833/6024 від 21/09/2001р. зовнішньоекономічний контракт – матеріально оформлена угода двох або більше суб’ єктів зовнішьоекномічної діяльності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на встановлення, зщміну або припинення їх взаємних прав та обов’ язків у зовнішньоекономічній діяльності. ЗЕ договір укладається суб’ єктом зед або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено м/н договором України чи законом. Повноваження представника може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, що не суперечать Закону «Про ЗЕД». Права та обов’ язки сторін ЗЕ угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору. До умов, які повинні бути передбачені в договорі відносять:1) назва, номер договору, дата та місце укладання;2)преамбула – зазаначається повне найменування сторін-учасників ЗЕ операції, під якими вони офіційно зареєстровані,із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів, найменування документів, якими керуються контрагенти при укладення договору (установчі документи тощо).;3)предмет договору – який товар поставляється, його марка, сорт,найенування зустрічних поставок, якщо такі є, 4)кількість та якість товару;5)базичні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт);6)ціна та загальна вартість договору. При розрахунку ціни договору за формулою зазначається орієнтована вартість договору на дату його укладення.7)умови платежів; 8)умови приймання-здавання товару; 9)упаковка та маркування товару; 10)форс-мажорні обставини; 11)санкції та рекламації – порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків на пред’ явника рекламацій у зв’ язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов’ язань.12)урегулювання спорів у судовому порядку; 13)місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін. За домовленістю сторін в договорі можуть бути визанчені і додаткові умови: страхування, гарантії якості, порядок сплати податків і т.п.

2. Зміст базисних умов поставки товарів incoterms-2000.

Базисними умовами поставок у зовнішньоторговельному контракті називають сукупність основних обов’ язків контрагентів щодо трансопортування і страхування товарів на шляху їх руху від експортера до імпортера. У базисних умовах визначені обов’ язки продавця за встановлену в контракті ціну забезпечити доставлення вантажу у відповідну географічну точку або відвантажити товар на трансортні засоби, чи передати його транспортній установі.

За новою класифікацією ІНКОТЕРМС-2000 всі базисні умови поділяються на чотири групи. В основу класифікації покладена різницяв обсягах обов’ язків контрагентів з доставленя товару.

Перша група «Е» (франко-завод):покладає на продавця мнімальні зобов’ язання – продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці – звичайно на власних площах продавця. З іншого боку як часто відбувається на практиці, продавець може допомагати покупцю завантажити товар на трансортний засіб, наданий останнім.

Група «F» (франко-первізник) - вимагають від продавця доставки товару для перевезення відповідно до вказівок покупця.

Група «С» (вартість та фрахт)родавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Договори С-термінів, як і договори на умовах F - термінів, входять до категорії договорів відправлення, така природа відображається у використанні докуметарних акредитивів як переважного засобу платежу за цих обставин.

Dерміни відмінні за своєю природою С-термінів тому що відповідно до D продавець відповідає за прибуття товару в узгодене місце чи пункт призначення на кордоні чи то в середині країни імпорту. Продавець повинен нести вс ризики та витрати щодо поставки товару до місця. Ці терміни позначають договори прибуття.