Методичні поради

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на:

• передумови і причини Української національної революції: політичні, національні, релігійні, соціально-економічні, психологічні;

• рушійні сили визвольної боротьби;

• характер і мету революції;

• основні періоди та етапи Української національної революції;

• форми боротьби і типологію подій.

При висвітленні другого питання, доцільно проаналізувати такі аспекти:

• розгортання визвольної боротьби 1648 – 1649 рр., зміст та значення Зборівського договору;

• перебіг воєнних дій 1650 – 1653 рр. та їх наслідки, зміст і значення Білоцерківського договору;

• молдовські походи 1650 – 1653 рр.;

• взаємовідносини України з Росією 1648 – 1653 рр., україно-російського договір 1654 р. (“Березневі статті”), його значення та оцінка в історичній літературі;

• перебіг воєнних дій проти Речі Посполитої у 1654 – 1655 р.;

• зміст та значення Віленського московсько-польського перемир’я 1656 р.;

• українсько-трансільвансько-шведські воєнні дії проти Польщі у 1656 – 1657 рр.

• розробка Б.Хмельницьким наріжних принципів української державної ідеї;

• територія, кордони та населення держави Війська Запорізького;

• політико-адміністративний устрій, органи влади, фінансова система, державна символіка;

• створення української армії, полководці – сподвижники Б. Хмельницького;

Третє питання рекомендуємо розглянути за таким планом:

• ліквідація спадкового гетьманату, основні напрямки внутрішньої політики уряду гетьмана І. Виговського;

• початок громадянської війни, виступи М. Пушкаря і Я. Барабаша, Полтавська трагедія;

• зовнішньополітична діяльність І. Виговського, зближення з Річчю Посполитою, Гадяцький трактат 1658 р., його суть та оцінка в історичній літературі;

• російсько-українська війна 1658 – 1659 рр., Конотопська перемога;

• посилення антигетьманського руху, падіння І. Виговського;

• внутрішня та зовнішня політика Ю. Хмельницького, Переяславська угода 1659 р. і Слободищеннський трактат 1660 р.;

• зречення Ю. Хмельницького, “чорна” рада під Ніжином 1663 р., розкол козацької України на два гетьманства;

• гетьманування П. Тетері на Правобережжі;

• правління І. Брюховецького на Лівобережжі, Московські статті 1665 р.;

• Андрусівське польсько-російське перемир’я 1667 р. та його значення для України;

• обрання гетьманом Правобережжя П. Дорошенка, початок воєнних дій проти Польщі;

• похід П. Дорошенка на Лівобережжя, проголошення його гетьманом всієї України;

• повернення П.Дорошенка на Правобережжя, його боротьба проти М. Ханенка та П. Суховія;

• прийняття гетьманом турецького протекторату; розгром польської армії на Поділлі; Бучацька угода 1672 р.;

• падіння популярності П. Дорошенка, спустошення Правобережжя чужоземними військами у 1674 – 1675 рр.;

• зречення П. Дорошенком гетьманства, закінчення революції.

У четвертому питанні необхідно розкрити:

• основні причини поразки Української національної революції 1648 – 1676 рр.: відсутність досвіду державного будівництва; нечіткість національно-політичної ідеї; зрада національної еліти; внутрішні суперечності між гетьманом та народними масами з одного боку і старшиною та гетьманом – з другого; відсутність надійних союзників і несприятливе міжнародне становище; посилений зовнішній тиск та експансія на молоду козацьку державу з боку наймогутніших держав Східної Європи: Московщини, Польщі, Туреччини;

• особливості Української революції у порівнянні з революціями інших європейських країн ранньомодерного часу;

• наслідки та історичне значення.