
- •Микола Галів, Катерина Шевців Плани семінарських занять та методичні рекомендації для студентів неісторичних спеціальностей з курсу
- •© Микола Галів, Катерина Шевців, 2010
- •Передмова…………………………………………………………………………….4
- •Передмова
- •Програма поділена на 2 модулі
- •Додаток тематика індивідуальних завдань
- •Плани семінарських занять та методичні рекомендації
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 2. Українські землі у литовсько-польську добу
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 3. Українська національна революція хvіі ст. (2 год.)
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 4. Україна наприкінці хvіі – хvііі ст. (2 год.)
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 5. Україна у хіх – на початку хх ст.
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 6. Державне відродження України 1917 – 1920 рр. (2 год.)
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 7. Україна в 20 – 30-ті роки хх ст. (2 год.)
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 8. Україна в роки другої світової війни
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Тема 9. Україна в середині хх – на початку ххі ст. (2 год.)
- •Рекомендована література
- •Методичні поради
- •Література. Праці загального характеру
- •Зразок модульної контрольної роботи
- •Рівень 1.
- •Рівень 2.
- •2.1. Визначте територію розселення племінних союзів, названих у “Повісті минулих літ”:
- •Рівень 3.
- •Шкала оцінювання естs
Методичні поради
Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на:
повідомлення писемних джерел про Русь у ІХ ст.;
основні теорії походження Руської держави в історичній літературі;
передумови виникнення держави Київська Русь;
характеристику династичного перевороту 882 p., вбивства Аскольда і захоплення Олегом влади у Києві;
об’єднання Новгородської та Київської земель у єдину державу – Київську Русь;
консолідацію слов’янських племен та формування кордонів Київської Русі;
внутрішню політику Олега, Ігоря, Ольги і Святослава, спрямовану на приєднання інших східнослов’янських племен, зміцнення державного управління тощо;
зовнішній політиці князів, відносинах з Візантійською імперією, Хозарією, Арабським халіфатом, Болгарію та ін.
Висвітлюючи друге питання, охарактеризуйте:
територіальні зміни Києворуської держави;
внутрішню політику князів; проведення реформ (адміністративної, військової, судової тощо (Володимир);
поступове формування руського кодексу правових норм: “Закон земляний” (Володимир); “Руська правда” (Ярослав Мудрий, Ярославичі, Володимир Мономах);
основні етапи розвитку християнських традицій на Русі, хрещення 988 року та його вплив на культуру та еволюцію морально-етичних норм руського суспільства;
західний вектор зовнішньої політики Київської держави; активізацію міжнародних контактів, династичні шлюби;
відносини з кочовими народами сходу (печенігами, половцями);
боротьбу за єдність, централізацію та європеїзацію держави.
При розгляді третього питання необхідно розкрити:
форми державності (дружинна, одноосібна і федеративна монархії) та систему управління в Київській Русі;
станово-класову структуру суспільства;
процес феодалізації давньоруського суспільства, формування великокнязівського домену, васальних відносин, системи приватного землеволодіння;
основні категорії залежного населення та форми їх економічного визиску (данина, відробітки, грошова рента та ін.);
основні сфери економіки Київської Русі: сільське господарство, ремісниче виробництво, внутрішню та зовнішню торгівлю, грошову систему;
устрій міст і їх господарську діяльність.
У четвертому питанні потрібно висвітлити:
процес формування удільних Галицького та Волинського князівств (ХІ – ХІІ ст.);
передумови обєднання Галицького та Волинського князівств у єдину державу;
внутрішню і зовнішню політику Романа Мстиславовича;
тимчасовий розпад держави, “галицьку смуту” 1205 – 1238 рр. (правління Ігоревичів, прогресуюче свавілля бояр та проголошення князем боярина Владислава Кормильчича; з’їзд у Спіші, безперервне втручання у внутрішні справи галицько-волинських земель угорських, польських та руських князів);
боротьбу за відновлення єдності держави;
внутрішню і зовнішню політику Данила Романовича у 1238 – 1264 рр.;
об’єднавчу політику Лева Даниловича;
відновлення єдності держави князем Юрієм І, його зовнішню та внутрішню політику;
дуумвірат Андрія та Лева ІІ, правління Юрія ІІ;
значення Галицько-Волинського князівства в історії української державності.