Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_18_godin_2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
296.96 Кб
Скачать

Методичні поради

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на:

  • повідомлення писемних джерел про Русь у ІХ ст.;

  • основні теорії походження Руської держави в історичній літературі;

  • передумови виникнення держави Київська Русь;

  • характеристику династичного перевороту 882 p., вбивства Аскольда і захоплення Олегом влади у Києві;

  • об’єднання Новгородської та Київської земель у єдину державу – Київську Русь;

  • консолідацію слов’янських племен та формування кордонів Київської Русі;

  • внутрішню політику Олега, Ігоря, Ольги і Святослава, спрямовану на приєднання інших східнослов’янських племен, зміцнення державного управління тощо;

  • зовнішній політиці князів, відносинах з Візантійською імперією, Хозарією, Арабським халіфатом, Болгарію та ін.

Висвітлюючи друге питання, охарактеризуйте:

  • територіальні зміни Києворуської держави;

  • внутрішню політику князів; проведення реформ (адміністративної, військової, судової тощо (Володимир);

  • поступове формування руського кодексу правових норм: “Закон земляний” (Володимир); “Руська правда” (Ярослав Мудрий, Ярославичі, Володимир Мономах);

  • основні етапи розвитку християнських традицій на Русі, хрещення 988 року та його вплив на культуру та еволюцію морально-етичних норм руського суспільства;

  • західний вектор зовнішньої політики Київської держави; активізацію міжнародних контактів, династичні шлюби;

  • відносини з кочовими народами сходу (печенігами, половцями);

  • боротьбу за єдність, централізацію та європеїзацію держави.

При розгляді третього питання необхідно розкрити:

  • форми державності (дружинна, одноосібна і федеративна монархії) та систему управління в Київській Русі;

  • станово-класову структуру суспільства;

  • процес феодалізації давньоруського суспільства, формування великокнязівського домену, васальних відносин, системи приватного землеволодіння;

  • основні категорії залежного населення та форми їх економічного визиску (данина, відробітки, грошова рента та ін.);

  • основні сфери економіки Київської Русі: сільське господарство, ремісниче виробництво, внутрішню та зовнішню торгівлю, грошову систему;

  • устрій міст і їх господарську діяльність.

У четвертому питанні потрібно висвітлити:

  • процес формування удільних Галицького та Волинського князівств (ХІ – ХІІ ст.);

  • передумови обєднання Галицького та Волинського князівств у єдину державу;

  • внутрішню і зовнішню політику Романа Мстиславовича;

  • тимчасовий розпад держави, “галицьку смуту” 1205 – 1238 рр. (правління Ігоревичів, прогресуюче свавілля бояр та проголошення князем боярина Владислава Кормильчича; з’їзд у Спіші, безперервне втручання у внутрішні справи галицько-волинських земель угорських, польських та руських князів);

  • боротьбу за відновлення єдності держави;

  • внутрішню і зовнішню політику Данила Романовича у 1238 – 1264 рр.;

  • об’єднавчу політику Лева Даниловича;

  • відновлення єдності держави князем Юрієм І, його зовнішню та внутрішню політику;

  • дуумвірат Андрія та Лева ІІ, правління Юрія ІІ;

  • значення Галицько-Волинського князівства в історії української державності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]