Методичні поради

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на:

• повідомлення писемних джерел про Русь у ІХ ст.;

• основні теорії походження Руської держави в історичній літературі;

• передумови виникнення держави Київська Русь;

• характеристику династичного перевороту 882 p., вбивства Аскольда і захоплення Олегом влади у Києві;

• об’єднання Новгородської та Київської земель у єдину державу – Київську Русь;

• консолідацію слов’янських племен та формування кордонів Київської Русі;

• внутрішню політику Олега, Ігоря, Ольги і Святослава, спрямовану на приєднання інших східнослов’янських племен, зміцнення державного управління тощо;

• зовнішній політиці князів, відносинах з Візантійською імперією, Хозарією, Арабським халіфатом, Болгарію та ін.

Висвітлюючи друге питання, охарактеризуйте:

• територіальні зміни Києворуської держави;

• внутрішню політику князів; проведення реформ (адміністративної, військової, судової тощо (Володимир);

• поступове формування руського кодексу правових норм: “Закон земляний” (Володимир); “Руська правда” (Ярослав Мудрий, Ярославичі, Володимир Мономах);

• основні етапи розвитку християнських традицій на Русі, хрещення 988 року та його вплив на культуру та еволюцію морально-етичних норм руського суспільства;

• західний вектор зовнішньої політики Київської держави; активізацію міжнародних контактів, династичні шлюби;

• відносини з кочовими народами сходу (печенігами, половцями);

• боротьбу за єдність, централізацію та європеїзацію держави.

При розгляді третього питання необхідно розкрити:

• форми державності (дружинна, одноосібна і федеративна монархії) та систему управління в Київській Русі;

• станово-класову структуру суспільства;

• процес феодалізації давньоруського суспільства, формування великокнязівського домену, васальних відносин, системи приватного землеволодіння;

• основні категорії залежного населення та форми їх економічного визиску (данина, відробітки, грошова рента та ін.);

• основні сфери економіки Київської Русі: сільське господарство, ремісниче виробництво, внутрішню та зовнішню торгівлю, грошову систему;

• устрій міст і їх господарську діяльність.

У четвертому питанні потрібно висвітлити:

• процес формування удільних Галицького та Волинського князівств (ХІ – ХІІ ст.);

• передумови обєднання Галицького та Волинського князівств у єдину державу;

• внутрішню і зовнішню політику Романа Мстиславовича;

• тимчасовий розпад держави, “галицьку смуту” 1205 – 1238 рр. (правління Ігоревичів, прогресуюче свавілля бояр та проголошення князем боярина Владислава Кормильчича; з’їзд у Спіші, безперервне втручання у внутрішні справи галицько-волинських земель угорських, польських та руських князів);

• боротьбу за відновлення єдності держави;

• внутрішню і зовнішню політику Данила Романовича у 1238 – 1264 рр.;

• об’єднавчу політику Лева Даниловича;

• відновлення єдності держави князем Юрієм І, його зовнішню та внутрішню політику;

• дуумвірат Андрія та Лева ІІ, правління Юрія ІІ;

• значення Галицько-Волинського князівства в історії української державності.