Методичні поради

У першому питанні слід зупинитися на:

• адміністративно-територіальному поділі та суспільному устрої українських земель під владою Росії у першій половині ХІХ ст.;

• колонізаторській політиці царизму на захоплених землях, посиленні соціального та національного гноблення;

• початках національного відродження в Україні, його передумовах та етапах розвитку, проявах впливу революційних ідей Західної Європи на Україну;

• розгортанні російського суспільно-політичного та польського національно-визвольного рухів на українських землях у 20 – 30-х рр. ХІХ ст.;

• виникненні гуртків та організацій декабристів, їхніх програмних цілях і діяльності;

• утворенні Кирило-Мефодіївського товариства, його складі, програмних документах: “Статут слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія”, “Книга буття українського народу” (“Закон Божий”);

• діяльності товариства: пропаганда революційних, демократичних і просвітницьких ідей, контакти з російським і польським революційними рухами;

• розгромі товариства та репресіях царизму проти українського національного руху.

Висвітлюючи друге питання, потрібно розглянути такі проблеми:

• передумови національного відродження на західноукраїнських землях, політика австрійського уряду щодо цих земель (адміністративна, аграна, освітня, релігійна реформи тощо);

• виникнення товариства греко-католицьких священиків (Перемишль, 1816 р.) та його культурно-просвітницька діяльність;

• утворення, ідейно-теоретичні програмні засади (політичні, економічні тощо) та основні напрямки діяльності “Руської трійці”, зміст альманаху “Русалка Дністрова”, вплив “Руської трійці” на Північну Буковину і Закарпаття, її зв’язки з діячами Наддніпрянщини та слов’янського світу;

• роль і місце “Руської трійці” в історії суспільно-політичного руху і культури України.

• “Весна народів” 1848 р. в Австрійській монархії та Східній Галичині;

• утворення та діяльність Головної Руської Ради;

• “Руський собор” та його орган – “Дневник Руський”;

• вибори до австрійського парламенту та участь у ньому українців;

• визвольний рух на Буковині та Закарпатті;

• придушення революції 1848 – 1849 рр. в Австрії;

• наслідки та значення подій 1848 – 1849 рр. на західноукраїнських землях.

У третьому питанні необхідно розкрити:

• загальне політичне життя Російської імперії, модернізаційні реформи 60 – 70-х рр. ХІХ ст.

• причини активізації національно-визвольного руху в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.;

• виникнення громад та їх діяльність;

• антиукраїнську політику російського царизму (Валуєвський циркуляр та Емський указ);

• основні напрямки загальноросійського та польського визвольних рухів на Україні: зародження, соціальна суть, течії та етапи;

• політизацію національного руху в 90-х рр. ХІХ ст.: “Молоді громади”, “Братство Тарасівців”, “Загальна українська безпартійна демократична організація”;

• активізацію суспільно-політичного руху в Україні на початку ХХ ст.; створення політичних партій.

Розглядаючи четверте питання, слід розкрити:

• адміністративний статус західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.; посилення польських позицій у Галичині;

• причини зародження, діяльність та значення суспільно-політичних течій “москвофілів”, “народовців”, радикалів;

• вплив на Галичину національного руху в Наддніпрянській Україні;

• заснування та діяльність організацій “Руська бесіда”, “Просвіта”, “Товариства ім. Т.Шевченка”;

• робітничий та селянський рух на західноукраїнських землях;

• створення і програмні ідеї перших українських політичних партій: русько-української радикальної, народно-демократичної, соціал-демократичної.