2. Відтворення населення, його природний і механічний рух

Відтворення населення - це історично і соціально-економічно обумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь.

У широкому розумінні відтворення населення – це процес заміщення

покоління батьків поколінням дітей у своїй певній соціально – економічній

обумовленості, а у вузькому розумінні, враховуючи репродуктивну функцію жінок, це - процес заміщення покоління матерів поколінням дочок.

Відтворення населення формує природні межі трудового потенціалу.

У процесах відтворення населення розрізняють види руху, типи і режими.

Види руху (природний, механічний, соціальний, економічний) визначаються особливостями зміни чисельності та складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах.

Природний рух населення - це результат процесів народження та смерті людей. Залежно від того, які процеси переважають, відбувається природний приріст або природне зменшення населення.

Механічний рух характеризує просторове переміщення населення (міграцію).

Такі переміщення викликані різними, але завжди дуже серйозними причинами (політичними, економічними, релігійними тощо). Розрізняють міграцію зовнішню, пов'язану зі зміною країни постійного проживання, та внутрішню, що відображає зміну людьми місця проживання в межах однієї країни. Внутрішня міграція найчастіше обумовлена особистими або економічними причинами, зокрема значну її частку становить рух населення з сіл у міста (або навпаки) у пошуках заробітку.

Соціальний рух населення виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення. Кожне нове покоління людей відрізняється від попереднього рівнем освіти та культури, професійно-кваліфікаційною структурою, структурою зайнятості, статево-віковим складом і багатьма іншими характеристиками.

Економічний рух населення - пов'язаний із зміною його трудової активності. Результати цього руху обумовлені передусім економічними чинниками: люди розпочинають або припиняють трудову активність, що призводить до відповідного збільшення або зменшення ресурсів для праці.

У природному русі населення розрізняють типи його відтворення: традиційний (екстенсивний) та сучасний (інтенсивний).

Традиційний тип відтворення характеризується високою нерегульованою народжуваністю і високою смертністю (з причин нерозвиненості медицини, низького рівня життя, війн, епідемій).

Сучасний тип відтворення обумовлений соціально-економічним розвитком, зростанням рівня життя, досягненнями медицини, емансипацією і залученням в економічну діяльність жінок та іншими причинами, в результаті яких різко зменшився рівень народжуваності, значно збільшилася середня тривалість життя, знизився рівень смертності, зросла частка людей старшого віку в структурі населення.

Режими відтворення населення: розширене, просте, звужене.

Розширене відтворення характеризується переважанням народжуваності над смертністю (і в абсолютних показниках, і в розрахунку на 1000 осіб) та, відповідно, природним приростом населення.

Просте відтворення означає постійну кількість населення в результаті приблизно однакової народжуваності і смертності.

Звужене відтворення, або депопуляція, характерне для країн, в яких показники смертності перевищують показники народжуваності, в результаті чого відбувається абсолютне зменшення кількості населення.

Природний, міграційний та економічний рух населення впливає на кількісні характеристики ресурсів для праці, соціальний - на якісні.

Для кількісної характеристики відтворення населення використовуються показники народжуваності, смертності, фертильності, життєвості (к-т Покровського), механічного, природного і загального приросту та інші.

Народжуваність і смертність розраховуються на тисячу осіб населення (в проміллях) і вимірюються за допомогою систем коефіцієнтів і таблиць (народжуваності, смертності). Різниця між числом народжених та померлих при позитивному результаті називається природним приростом населення.

Поряд з абсолютними величинами визначаються і відносні показники народжуваності, смертності і природного приросту, які називаються коефіцієнтами природного руху населення.

Загальні показники визначаються як відношення відповідних абсолютних

показників за даний період часу до середньої чисельності населення за той же період. Частка від ділення помножується на 1000. Аналогічні розрахунки проводяться для оцінки механічного приросту.

Визначають наступні показники відтворення населення:

1.Коефіцієнт народжуваності

К_нар. = Ч_нар. / (n * Ч_сер.) * 1000, (1)

де К_нар. – коефіцієнт народжуваності;

n – тривалість періоду, роки;

Ч_нар. - число дітей, що народилися за період n;

Ч_сер. – середньорічна чисельність населення.

2. Коефіцієнт смертності

К_см. = Ч_пом. / ( n * Ч_сер.) * 1000, (2)

де К_см. – коефіцієнт смертності;

Ч_пом. – чисельність померлих за період n.

3. Коефіцієнт фертильності (плідності)

К_ф = Ч_нар. / ( n * Ч_жф) * 1000, (3)

де К_ф – коефіцієнт фертильності (плідності);

Ч_жф – чисельність жінок фертильного віку (від 15 до 49 років).

4. Коефіцієнт життєвості

К_ж¹ = (Ч_нар. / Ч_пом.) * 100, (4)

де К_ж¹ – коефіцієнт життєвості.

або К_ж² = (К_нар. / К_см.) * 100, (5)

де К_ж² - коефіцієнт життєвості (коефіцієнт Покровського).

5. Коефіцієнт механічного приросту населення

К_{мех. пр.} = [(Ч_приб. – Ч_виб.) / ( n * Ч _сер.) ]* 1000, (6)

де К_{мех. пр.} – коефіцієнт механічного приросту населення;

Ч_приб. – чисельність осіб, що прибули за період n;

Ч_виб. – чисельність осіб, що вибули за період n.

або К_{мех. пр.} = К_приб. – К_виб., (7)

де К_{мех. пр.} – коефіцієнт механічного приросту населення;

К_приб. – коефіцієнт прибуття населення;

К_виб. – коефіцієнт вибуття населення.