
- •Методичні вказівки затверджені на засіданні кафедри міжнародної економіки та інвестиційної діяльності. Протокол № 1, від 8. 09 2011 р.
- •Тема 1. Показники розвитку міжнародної торгівлі.
- •Контрольні запитання
- •1.2. Результуючі показники
- •Значення коефіцієнта розміщують у межах:
- •1.3. Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі
- •1.5. Показники економічної ефективності експорту та імпорту
- •1.6. Показники динаміки розвитку міжнародної торгівлі
- •Тема 2. Основні види міжнародних операцій купівлі-продажу товарів
- •Тема 3. Система міжнародних комерційних контрактів
- •Тема 4 Обґрунтування цінових умов контракту купівлі-продажу товарів
- •Тема 5. Платіжні умови контракту купівлі-продажу товарів
- •Тема 6 Укладання та виконання міжнародного контракту купівлі-продажу товарів.
- •Тема 7. Особливості контрактів з торговельними посередниками
- •Тема 8. Теоретичні основи міжнародної торгівлі послугами
- •В чому полягає специфіка туристичної діяльності на світовому ринку послуг?
- •Тема 9. Методи та методика оцінки ефективності зовнішньоторговельних операцій
1.6. Показники динаміки розвитку міжнародної торгівлі
Показники динаміки розвитку міжнародної торгівлі — це будь-який з розглянутих вище показників, зміни якого (абсолютний приріст, темпи зростання, середньорічні темпи росту, темпи приросту, абсолютне значення одного відсотку приросту) досліджуються за певний період (20, 10, 5 років, рік по місяцях тощо).
Визначаються ці показники по рівнях ряду динаміки. Рівень, з яким порівнюють, називається базисним. Рівень, який порівнюють, називають поточним.
За базу порівняння можна брати або попередній або початковий (перший) рівень динаміки.
Якщо кожний рівень порівнювати з попереднім, то такі показники називають змінними (або ланцюговими).
Якщо всі рівні порівнюють з тим самим рівнем (постійна база порівняння), то такі показники називають базовими.
Абсолютний приріст показує на скільки одиниць підвищується або зменшується поточний рівень у порівнянні з попереднім або базовим. Визначається як різниця між порівнюваним рівнем та рівнем, з яким порівнюють. Виражається в тих самих одиницях, що і рівні.
Темп зростання показує у скільки разів збільшився (зменшився) порівнювальний рівень з базисним. Обчислюється діленням порівнювального рівня на базисний.
Якщо за базу порівняння беруть попередній рівень, то отримуємо ланцюгові темпи зростання. Якщо база порівняння одна і та сама, то отримуємо базовий темп зростання. Результат отримуємо у вигляді коефіцієнта або у відсотках.
Темпом приросту називають відношення абсолютного приросту до базового рівня. Як і абсолютний приріс темп приросту може приймати як додатне значення (якщо значення рівня збільшується) так і від’ємне (якщо значення рівня зменшується).
Темп приросту можна обчислити також відніманням від темпу зростання 1 або 100%.
Абсолютне значення одного відсотку приросту визначається відношенням абсолютного приросту до темпу приросту за той самий період. Цей показник можна також розрахувати простіше. Оскільки за 100% беруть базисний рівень, то 1% буде у 100 разів менший від базового рівня.
При вивченні рядів динаміки широко застосовують середню геометричну, за допомогою якої визначають середній темп росту. Обчислюють середній темп росту за такою формулою:
, (1.41)
де n –кількість значень ознаки (років);
Тn – темпи росту певного показника у n-му році порівняно із n-1 роком (ланцюгові темпи росту).
Середній темп росту можна також визначити за формулою:
, (1.42)
де yn- значення останнього рівня ряду динаміки;
y0 – значення першого рівня ряду динаміки.
Дані про експорт (імпорт) за досліджувані роки групуються за країнами і товарами та представляються в аналітичних таблицях. По кожному рядку таблиці (країна, товар чи підсумок) обчислюються індекси вартості, фізичного обсягу, цін, структури і кількості, які показують якою мірою і де змінилися вартість і фізичний обсяг експорту (імпорту) і середні ціни.
Розрахунок зазначених вище індексів проводиться за формулами 1.43-1.48.
Індекс вартості (Iвартості):
(1.43)
де P і1 і Q і1 –ціни і кількість товару і у звітному періоді;
P і0 і Q і0 –ціни і кількість товару і у базовому періоді;
n – кількість видів товарів.
Зміна вартості експорту (імпорту) може бути спричинена багатьма факторами, однак реально можна дослідити вплив зміни ціни та фізичного обсягу (формули 3.5 та 3.6)
Індекс цін (Iціни):
(1.44)
Індекс фізичного обсягу(Іфіз.обс.):
(1.45)
Зміна фізичного обсягу зумуовлена сукупною зміною кількості і кількісної структури товарів. Звідси індекс фізичного обсягу являє собою добуток індексу кількості й індексу структури. Вплив кожного з цих факторів потрібно визначити окремо:
Індекс кількості (Iкол):
(1.46)
Зміна вартісної структури експорту (імпорту) за країнами і за товарами визначається для кожного порівнюваного року шляхом розрахунку суми експорту в тисячах гривень і її питомої ваги у відсотках до загального підсумку.
Для товарних груп, які включають і кількісно, і якісно порівнювані товари (наприклад, деревина, нафтопродукти: бензин, дизельне паливо, мазут), обчислюється також індекс кількісної структури, що розраховується за формулою:
(1.47)
д
е
– середня
ціна товару і у базовому періоду.
Середня ціна товару і обчислюється за такою формулою:
(1.48)
Я
кщо
індекс кількісної структури є більшим
за одиницю, це означає, що в межах товарної
групи збільшилась частка більш дорогих
товарів за рахунок зниження частки
більш дешевих товарів. При зворотній
зміні структури індекс виявиться меншим
за одиницю. Визначається міра впливу
факторів кількості, ціни і структури
на збільшення вартості експорту товарів
даної групи.
1.7. Показники зіставлення
Показники зіставлення — це будь-який з розглянутих вище показників, порівнянний з аналогічним показником іншої країни (регіону або світу в цілому).
Важливим показником при аналізі стану національних економік країн є також рівень платоспроможності країни, який можна визначити за допомогою визначення норми обслуговування боргу.
Країна відноситься до платоспроможної, коли норма обслуговування боргу (НОБ) < 20%.
, (1.49)
де Cпл – сума платежів, що повинна виплатити країна на кінець року;
Еx – експорт країни на початок/кінець року.
Практичні завдання
Задача 2.1. Виходячи з даних, наведених у таблиці 2.1 визначити індекс фізичного обсягу зовнішньої торгівлі та зробити висновки щодо його значення.
Таблиця 2.1
Вихідні дані
Товар |
Ціна в базисному періоді, євро |
Кількість товару, проданого в базисному періоді, тис. шт. |
Кількість товару, проданого в періоді, що вивчається, тис. шт. |
А |
50 |
2900 |
3200 |
В |
60 |
2300 |
1890 |
Розв’язок.
Індекс фізичного обсягу зовнішньої
торгівлі можна обчислити за формулою
(1.4).
.
Це означає, що обсяг продажу товарів в
періоді, що вивчається на 3% менший ніж
у базисному періоді при незмінних цінах.
Задача 2.2. Визначте, чи умови торгівлі залишилися незмінними, поліпшилися, або погіршилися порівняно з базовим періодом, згідно показників, наведених у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Вихідні дані
Товар |
Ціни у базисному періоді, євро |
Ціни у поточному періоді, євро |
Кількість проданого товару, тис. шт. |
Експорт |
|||
А |
50 |
49 |
4000 |
В |
45 |
50 |
3000 |
Імпорт |
|||
В |
33 |
31 |
1000 |
С |
12 |
18 |
2000 |
Розв’язок. Для розв’язку задачі використовуємо формули 1.6-1.8.
Таблиця 2.3
Результати розрахунків
Товар |
Ціни у базисному періоді, євро |
Ціни у поточному періоді, євро |
Кількість проданого товару, тис. шт. |
Вартість товарів у базисному році, євро |
Частка кожного товару в загальній вартості в базовому році |
Відношен-ня поточних цін до базисних |
Індекси експорт-них та імпорт-них цін |
|
Експорт |
|
|
* |
|||||
А |
50 |
49 |
4000 |
200000 |
0,597 |
0,980 |
0,585 |
|
В |
45 |
50 |
3000 |
135000 |
0,403 |
1,111 |
0,448 |
|
Сума |
335000 |
|
1,033 |
|||||
Імпорт |
|
|
* |
|||||
В |
33 |
31 |
1000 |
33000 |
0,5789 |
0,939 |
0,544 |
|
С |
12 |
18 |
2000 |
24000 |
0,4211 |
1,500 |
0,632 |
|
Сума |
57000 |
|
1,175 |
|||||
Індекс “умови торгівлі” |
|
0,88 |
Отже, умови торгівлі погіршились, оскільки індекс “умови торгівлі” становить 0,88, що менше від 1.
Задача 2.3. Відповідно до даних, наведених у таблиці 2.4 визначте коефіцієнт імпортної залежності країни A, та зробіть висновки щодо його значення.
Таблиця 2.4
Вихідні дані
Обсяг імпорту товару А в країну, тис. шт. |
Обсяг експорту товару А з країни, тис. шт. |
Обсяг виробництва товару А в країні тис. шт. |
259 |
55 |
469 |
Розв’язок. Коефіцієнт імпортної залежності країни згідно формули (1.11) становить 0,384. Отже, країна задовольняє потребу у товарі і в основному самостійно, оскільки значення коефіцієнта близьке до нуля.
Задача 2.4. Виходячи з даних, наведених у таблиці 2.5, визначити ринок якої країни є найпривабливішим для експортерів товару Y.
Таблиця 2.5
Вихідні дані
Показники |
Країни |
|||
А |
В |
С |
D |
|
Коефіцієнт імпортної залежності |
0,9 |
0,1 |
0,9 |
0,6 |
Прогнозований обсяг попиту на товар Y, тис. шт. |
1000 |
2000 |
1500 |
2000 |
Розв’язок. Для прийняття та обґрунтування рішення щодо вибору цільового зарубіжного ринку прогнозований обсяг попиту (Dij) помножується на коефіцієнт імпортної залежності по даному товару (Zij).
Таблиця 2.6
Результати розрахунку
Показники |
Країни |
|||
А |
В |
С |
D |
|
Коефіцієнт імпортної залежності (Zij) |
0,9 |
0,1 |
0,9 |
0,6 |
Прогнозований обсяг попиту на товар Y (Dij), тис. шт. |
1000 |
2000 |
1500 |
2000 |
Обсяг можливого ринку (Qij), тис. шт. |
900 |
200 |
1350 |
1200 |
У цьому прикладі найпривабливішим за критерієм обсягу можливого ринку, а відповідно і обсягу можливих продажів, є ринок країни С.
Задача 2.5. Виходячи з окремих показників стану економіки країни за умовний рік, наведених у таблиці 2.7, а саме: споживання домашніх господарств, підприємств та уряду – С млрд. $, внутрішні інвестиції – Ін млрд. $, експорт – Ех млрд. $, імпорт – Ім млрд. $,. визначте: імпортну, експортну та зовнішньоторгову квоти країни. До яких країн належить подана у Вашій задачі країна?
Таблиця 2.7
Вихідні дані
Показники |
Значення, млрд. дол. |
С |
5871 |
Ін |
1038 |
Ех |
3260 |
Ім |
3362 |
Розв’язок. 1. На основі формул (1.19-1.23) ВВП = 6807 млрд. дол., експортна квота становить 47,9%, імпортна – 49,4%, а зовнішньоторговельна квота – 97,3%.
2. Оскільки експортна квота становить більше 10%, а зовнішньоторговельна більше 25%, то країну можна віднести до країн з економікою відкритого типу.
3. На основі формули 1.48 НОБ = 6,7%. Отже, країна є платоспроможною, оскільки НОБ<20%.
Задача 2.6. Стан економіки країни за рік характеризується наступними даними: споживання домашніх господарств, підприємств та уряду 6000 млрд. $, внутрішні інвестиції – 1200 млрд. $, експорт 4000 млрд. $, імпорт 3900 млрд. $,. Визначте: імпортну, експортну та зовнішньоторгову квоти країни та індекс чистої торгівлі.
Розв’язок. На основі формул (1.19-1.23 та 1.13) ВВП = 7300 млрд. дол.; експортна квота становить 54,79%, імпортна квота – 53,42, зовнішньоторговельна квота – 108,2% і індекс чистої торгівлі – 0,0127. Оскільки значення індексу чистої торгівлі близьке до нуля, то експорт країни майже дорівнює імпорту. Хоча експорт дещо перевищує імпорт, оскільки значення індексу додатне.
Задача 2.7. Згідно даних про обсяги експорту умовної країни та світові обсяги експорту, наведених у таблиці 2.8, визначте індекс диверсифікації експорту умовної країни та зробіть відповідні висновки стосовно його значення. Курс долара до євро прийняти 1 долар – 0,91 євро.
Таблиця 2.8
Вихідні дані
Товар |
Експорт , млн. євро |
Світовий експорт, млн. доларів США |
А |
459 |
200000 |
В |
189 |
400000 |
С |
450 |
880000 |
Розв’язок. Індекс диверсифікації експорту країни розраховуємо за формулою 1.14. Результати розрахунку занесемо в таблицю 2.9.
Таблиця 2.9
Результати розрахунків
Товар |
Експорт , млн. євро |
Світовий експорт, млн. доларів США |
Частка і-го товару в загальному експорті країни j (hij) |
Частка і-го товару в загальному світовому експорті (hi) |
|
А |
459 |
200000 |
0,418 |
0,135 |
0,283 |
В |
189 |
400000 |
0,172 |
0,270 |
0,098 |
С |
450 |
880000 |
0,410 |
0,595 |
0,185 |
Сума |
1098 |
1480000 |
|
|
0,566 |
Індекс
диверсифікації
|
0,28 |
Отже індекс диверсифікації експорту країни становить 0,29. Це означає, що структура експорту країни не суттєво відрізняється від світової, оскільки значення індексу близьке до нуля.
Задача 2.8. Припустимо, що країна А має збалансовану зовнішню торгівлю й експортує та імпортує три групи товарів (див. табл. 2.10).
Таблиця 2.10
-
Товар
Експорт (дол.)
Імпорт (дол.)
1
250
200
2
350
300
3
400
500
Визначить:
Індекс внутрішньогалузевої торгівлі.
Чи характеризується дана країна високим рівнем індексу внутрішньогалузевої торгівлі.
Коли розмір індексу дорівнюватиме одиниці.
Коли розмір індексу дорівнюватиме нулю.
Розв’язок. 1) Рівень внутрішньогалузевої торгівлі при збалансованій зовнішній торгівлі можна обчислити за формулою (1.31).
Iiit =0,9.
2) Оскільки розмір індексу дуже близька до 1, то це говорить про те, що країна А характеризується досить високим рівнем внутрішньогалузевої торгівлі.
3) Розмір індексу дорівнюватиме одиниці, якщо обсяг експорту шкірного товару (товарної групи) дорівнюватиме обсягу його (її) імпорту.
4) Розмір індексу дорівнюватиме нулю, якщо по кожному товарові (або товарній групі) країна матиме лише експорт або імпорт (тобто якщо країна лише експортуватиме або імпортуватиме кожен товар або товарну групу).
Задача 2.9. Розрахувати рівень внутрішньогалузевої торгівлі, якщо країна А експортує та імпортує три групи товарів при незбалансованій зовнішній торгівлі (див. табл. 2.11).
Таблиця 2.11
Вихідні дані
Товар |
Експорт (дол.) |
Імпорт (дол.) |
1 |
600 |
300 |
2 |
300 |
300 |
3 |
100 |
600 |
Всього |
1000 |
1200 |
Розв’язок. Рівень внутрішньогалузевої торгівлі при збалансованій зовнішній торгівлі можна обчислити за формулою (1.32): Iiit =0,65.
Оскільки індекс близький до 0,5, то це свідчить про те, що країна А характеризується середнім рівнем внутрішньогалузевої торгівлі.
Література 1,3,6,9,17,27,36
Заняття №2 (4 години)