Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка нова 2012 для проведення практичних з...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.01 Mб
Скачать

Тема 8. Теоретичні основи міжнародної торгівлі послугами

План

8.1. Особливості формування та сучасні тенденції розвитку ринку послуг. Класифікація послуг.

8.2. Регулювання світової торгівлі послугами

8.3. Послуги міжнародного транспорту

8.4. Сучасні тенденції розвитку міжнародного транспорту

8.5. Формування та особливості ринку туристичних послуг

8.6. Характеристика основних видів міжнародного туризму.

8.5. Специфіка регулювання ринку міжнародних туристичних послуг?

8.6. Інформаційні, рекламні, страхові та освітні послуги

Питання для самостійного опрацювання

  1. Регулювання світової торгівлі послугами

  2. Сучасні тенденції розвитку міжнародного транспорту

  3. Характеристика основних видів міжнародного туризму.

  4. Інформаційні послуги

  5. Освітні послуги

Теми рефератів

  1. Сучасні тенденції розвитку ринку послуг.

  2. Сучасні тенденції розвитку міжнародного транспорту

  3. Формування ринку туристичних послуг

  4. Міжнародні рекламні послуги

Питання самоконтролю

  1. В чому полягає специфіка туристичної діяльності на світовому ринку послуг?

  2. Дайте характеристику основних видів міжнародного туризму.

  3. В чому полягає специфіка регулювання ринку міжнародних туристичних послуг?

Практичні завдання

Для об'єктивної оцінки необхідно розрахувати показники якості за розрахунковими формулами. Формули для розрахунку таких параметрів якості, як збереження вантажу, своєчасність доставки, гарантія надання послуг:

Збереження вантажу (КЗВ):

, (1)

де – фактичний обсяг перевезеного вантажу, т/рік;

– обсяг перевезеного вантажу, наданого за контрактом, т/рік.

Своєчасність доставки (КСД):

, (2)

де – кількість замовлень на перевезення вантажів, доставлених до місця призначення точно у встановлені терміни, од./ рік;

– загальна кількість замовлень, яка надійшла на підприємство, од./рік.

Гарантія надання послуг (КГ):

, (3)

де – кількість замовлень на перевезення вантажів, які були виконані в повному обсязі, од./рік.

Безпеку перевезення (КБ) можна визначити як:

КБ = 1 за відсутності ДТП (за рік);

КБ = 0 за наявності ДТП (за рік).

Пристосовність до спеціальних вимог клієнтів (КСВ) пропонується розрахувати як:

, (4)

де – кількість виконаних замовлень зі спеціальними вимогами, од./рік;

– кількість замовлень, що надійшли, на перевезення вантажів зі спеціальними вимогами, од./рік.

Система оплати (КСО):

КСО = 1 за наявності системи знижок;

КСО = 0 за відсутності системи знижок.

Технічний стан рухомого складу (КРС) пропонується розраховувати за формулою:

(5)

де – кількість автомобілів датою випуску після 2000 р.;

– загальнооблікова кількість автомобілів на підприємстві.

Всі одержані показники якості вимірюються в діапазоні від 0 до 1.

Економічна цінність є об'єктивним моментом в загальній цінності, вираженим в ціні. Рівень же споживчої цінності розрізняється для кожного споживача залежно від його суб'єктивних потреб, значення їх задоволення. Наприклад, споживач настільки потребує транспортної послуги, що готовий заплатити за неї більшу ціну, ніж та, яка представлена пропозицією. Споживча цінність допомагає визначити, наскільки важлива для споживача сутність послуги. Основний недолік існуючих методів визначення споживчої цінності полягає в неможливості вартісного виразу. Розрив між споживчою і економічною цінністю варіюється залежно від ступеня недосконалості ринку. Величина цього розриву і визначатиме рівень споживчої цінності. Тому, знаючи економічну цінність і коефіцієнт типу ринку (КР) можна приблизно визначити рівень споживчої цінності (ЦСЦ), вираженої в грошових одиницях відносно ціни:

. (6)

У свою чергу коефіцієнт ринку відображає впливи типу ринку на розрив (Gap), який можна виразити як різницю між споживчою і економічною цінністю:

. (3.11)

Таким чином, можна зробити висновок про те, що споживча і економічна цінності взаємопов'язані з типом ринку, який впливає на встановлення остаточної ціни.

Завершальний етап полягає в розрахунку безпосередньо ціни автотранспортної послуги, що враховує вплив типу ринку і сприйманої споживачами цінності, за формулою:

. (3.12)

Розрахуємо рівень економічної цінності на прикладі автотранспортної послуги ТзОВ «Меркурій-Україна».

  1. Визначаємо максимальну і мінімальну ціни за 1 км за цінами підприємств-конкурентів:

Цmin=10,10 грн/км; Цmax=10,69 грн/км.

Таблиця 1

Вихідна інформація для оцінки якості автотранспортних послуг ТзОВ «М»

Показник

Умовне позначення

Значення

Фактичний обсяг перевезеного вантажу, т/рік

10495

Обсяг перевезеного вантажу, наданого за контрактом, т/рік

10495

Кількість замовлень на перевезення вантажів, доставлених до місця призначення точно у встановлені терміни, од./рік

212

Загальна кількість замовлень, яка надійшла на підприємство, од./рік

219

Кількість замовлень на перевезення вантажів, які були виконані в повному обсязі, од./рік

216

Наявність ДТП

-

1

Наявність системи знижок

-

1

Кількість виконаних замовлень зі спеціальними вимогами, од./рік

31

Кількість замовлень, що надійшли, на перевезення вантажів зі спеціальними вимогами, од./рік

32

Кількість автомобілів датою випуску після 2000 р.

17

Загальнооблікова кількість автомобілів на підприємстві

30

Головні поняття з заданої теми

Існують наступні визначення поняття послуги: послуга – зміна в положенні інституціональної одиниці, що відбулося в результаті дій і на основі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею; послуга – це підприємницька діяльність, спрямована на задоволення потреб інших осіб, за виключенням діяльності, що здійснюється на основі трудових правовідносин;. послуга – такий вид праці, при якому виробництво корисного ефекту співпадає в часі з його споживанням; послуга – вид діяльності, робіт, в про цесі виконання яких не створюється новий матеріально-уречевлений продукт, який раніше не існував, але змінюється якість вже створеного продукту. Крім того, послугу можна визначити як вид діяльності, який задовольняє певну людську потребу, може мати або не мати матеріальну форму, тісно пов'язаний з виробництвом товарів або повністю самостійно оформлений.

Офіційна статистика платіжного балансу, у якій вказується щорічний оборот по статті «Послуги», не може дати точного уявлення про масштаби міжнародної торгівлі послугами. Складність підрахунку пов'язана з тим, що, як правило, послуги надаються в комплекті з товарами. При цьому, вартість послуги часто складає значну долю ціни товару. Послуги часто фігурують у внутрішньо фірмовому обміні. У такому випадку виразити і визначити їх вартість виявляється неможливим, оскільки на ці види послуг взагалі немає ринку. В деяких випадках відокремлення послуги від товару виявляється неможливим (на приклад, лікування хворого за допомогою ліків). Із статистичного обліку випадають також доходи по банківським та страховим операціям, якщо вони реінвестовані в тій країні, в якій були отримані.

Для спрощення врахування послуг використовується їхня класифікація, що дає змогу віднести серію послуг одного виду до визначеної категорії і розрахувати відсоткове співвідношення цієї категорії в загальному обсязі послуг.

Послуги складають 6 груп (4-9 категорії офіційної класифікації товарів міжнародної торгівлі):

  1. Комунальні послуги і будівництво;

  2. Оптова і роздрібна торгівля, ресторани і готелі, туристичні бази і кемпінги;

  3. Транспортування, збереження і зв'язок, фінансове посередництво;

  4. Оборона та обов'язкові соціальні послуги;

  5. Освіта, охорона здоров'я та суспільні роботи;

  6. Інші комунальні, соціальні та особисті.

До особливого виду послуг, що включаються до міжнародного обміну, відносяться також інформаційні та консалтингові послуги.

В аналітичних цілях величезне розмаїття послуг за звичай групують за різноманітними ознаками. У Світовому банку, наприклад, прийнятий розширений підхід до послуг, у число яких включається і рух прибутку. Так, послуги поділяються на:

  • факторні – платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним рухом факторів виробництва, перш за все, капіталу і робочої сили (прибутки на інвестиції, роялті і ліцензійні платежі, зарплата, виплачена нерезидентам);

  • нефакторні – транспорт, подорожі та інші не фінансові послуги. Цей розподіл є особливо важливим для обговорення проблем регулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках COT, що концентруються переважно на не факторних послугах.

Очевидно також, що надання послуг у більшості випадків відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвестицій в ту або іншу країну. Тому, відповідно до засобів доставки по слуг споживачу, послуги поділяються на:

  • послуги, пов'язані з інвестиціями – банківські, готельні і фахові послуги;

  • послуги, пов'язані з торгівлею – транспорт, страхування;

  • послуги, пов'язані одночасно з інвестиціями і торгівлею – зв'язок, будівництво, комп'ютерні й інформаційні послуги, особисті, культурні і рекреаційні послуги.

Як ми бачимо, дана класифікація включає не тільки послуги в традиційному значенні, а й рух факторів виробництва, що є носіями цих послуг. Вона дозволяє виділити 4 типи угод, що укладаються між експортерами та імпортерами послуг. До них належать:

  • угоди, у яких для надання послуги виробник рухається до споживача;

  • угоди, у яких відбувається зворотній рух;

  • угоди, у яких відбувається рух як продавця, так і покупця;

  • угоди, у яких виробник і споживач не змінюють свого місцезнаходження.

Іноземні спеціалісти класифікують послуги також за ознакою можливої участі в міжнародному обміні. У такий спосіб їх можна підрозділити на три групи: першу складають послуги, що можуть бути об'єктом зовнішньої торгівлі. На їхню частку припадає приблизно 8% загального обсягу послуг, що надаються. Йдеться, насамперед, про повітряні і морські перевезення пасажирів і вантажів, зв'язок, міжнародні кредитні і страхові угоди. До другої групи відносяться послуги, що за своєю природою взагалі не можуть бути предметом експорту. Це всі види індивідуальних, соціальних, державних, інфраструктурних послуг. І, нарешті, існує третя велика група по слуг, що можуть вироблятися як для внутрішніх потреб, так і на експорт. Відповідно, потреби в послугах цього типу можуть задовольнятися як за рахунок внутрішніх джерел, так і за рахунок імпорту.

На жаль, відсутність чітких критеріїв розмежування товарів і послуг, національні розходження в підходах до регулювання цієї сфери нерідко стають причиною виникнення конфліктних ситуацій. Подолання теоретичних розбіжностей і розробка єдиного методологічного підходу дозволять закласти фундамент нового механізму регулювання міжнародної торгівлі послугами.

Література 1,5,6,7,9,10,26,41,48

Заняття №9 (4 години)