Тема 5. Платіжні умови контракту купівлі-продажу товарів

План

5.1. Валюта платежу та захисні застереження. Термін платежу.

5.2. Способи платежу: готівковий платіж; авансовий платіж; платіж в кредит.

5.3. Форми розрахунків: інкасо, акредитив; відкритий рахунок, телеграфні та поштові перекази; чек; вексель.

5.4. Вибір оптимальних умов платежу для експортера та імпортера.

5.5. Формулювання платіжних умов в контракті

Питання для самостійного опрацювання

1. Види валют

2. Види захисних застереження

3. Що таке термін платежу?

Теми рефератів

1. Валюта платежу

2. Готівковий платіж

3. Авансовий платіж

4. Платіж в кредит.

Питання самоконтролю

1. Що таке «контракт»?

2. Головні умови, що потрібно враховувати при укладанні контракту?

3. У чому полягає суть базисних умов поставок?

4. Які комерційні документи необхідно для реалізації зовнішньоторгової угоди?

5. Які способи платежу Ви знаєте?

6. У чому полягає вибір оптимальних умов платежу для експортера та імпортера.

7. Як формуються платіжні умови в контракті

Практичні завдання

На основі наведеного прикладу розробити власну пропозицію щодо акредитивної угоди. Акредитивні послуги у чистому вигляді стандартизовані, і комісійні в різних зарубіжних та українських банках і практично не відрізняються. Отже, у середньому клієнтові доведеться витратити (% суми операції): відкриття акредитиву — 0,5% (однак не більше $15), перевірка документів — 0,2% (максимальна сума — $2 тис.), зміна умов акредитиву — 0,2%, виконання акредитиву — 0,3% (не більше $30).

Перевага документарних операцій полягає в тому, що акредитив, на відміну від кредиту, виконує регулятивну і контрольну функцію. Наприклад, в акредитиві може бути зазначена остання дата відвантаження, точне місце і базис постачання товару, чіткі вимоги до товару, які повинні підтверджуватися відповідними документами, які супроводжують відвантаження. Без надання цих документів банк — емітент акредитиву — ніколи не виплатить гроші клієнта або позичальника. Таким чином, на відміну від кредиту, акредитив додає більше впевненості в цільовому використанні коштів.

Документарні акредитиви вигідні обом сторонам контракту: і підприємству-імпортеру, і іноземному експортеру, який у цьому разі отримує тверду гарантію оплати поставлених товарів (за умови виконання ним інших умов контракту: термінів, умов транспортування, страхування вантажу тощо).

Основна перевага акредитиву — суттєва дешевизна послуги для клієнта порівняно з класичним кредитом. Також набагато менший час проведення операцій, що скорочує абсолютний розмір витрат клієнта.

Експортер має змогу, використовуючи акредитивну форму розрахунків, звести до незначних ризики, спричинені його поганою обізнаністю з вимогами, стандартами нового освоюваного ринку збуту, політичною та економічною стабільністю в країні імпортера; незнанням місцевих законів щодо розрахунків в іноземній валюті, специфіки перевезення, страхування товару, оформлення документації на його ввезення та відправку.

Імпортер, у свою чергу, скориставшись акредитивною формою розрахунків, може звести до мінімуму ризики, пов'язані із закупівлею товару у незнайомих країнах; незнанням особливостей валютного законодавства країни експортера (зокрема, стосовно можливості ввезення товару); невпевненістю у добропорядності експортера.

Потенційний покупець звертається до банку відкрити відкличний покритий акредитив для розрахунку з іноземним партнером стосовно імпорту продукції з України (ДП «Львівське ЛГ») лісопродукції .Сума акредитиву складає 150 000 доларів США.

Поставка продукції буде здійснюватися авіаційним залізничним транспортом після повідомлення фірми авізуючим банком про відкриття на користь фірми безвідкличного покритого акредитиву в сумі 150 000 доларів США.

Банк- емітент після розгляду питання дає згоду на виставлення акредитиву.

Умовами виставлення документарного акредитиву, про які повідомлено авізуючий банк є:

• Депонування на окремому рахунку в банку- емітенті суми коштів наказодавача акредитиву в розмірі 15000 дол. США.

• Перерахування коштів до авізуючого банку буде здійснено лише після отримання всіх перерахованих нижче документів, серед яких обов”язковими є залізнична накладна та страховий поліс.

• Авізуючий банк зобов”язаний слідкувати за дотриманням умов акредитиву і лише після їх виконання бенефіціаром має право перерахувати на його розрахуноквий рахунок зазначену суму коштів.

Відповідно до заяви на акредитив всі затрати по виставленню акредитиву бере на себе імпортер.

Після перевірки вищезазначених документів авізуючий банк направляє їх до банку-емітента. В результаті здійснених операцій бенефіціар вчасно і повністю отримує оплату за поставлену імпортеру продукцію в сумі 15000 дол. США. Імпортер отримує без затримки замовлену продукцію, не ризикуючи використовувати попередню оплату. Використання акредитиву коштуватиме наказодавачу в середньому 1,15 % від суми відкритого акредитиву, тобто 180 дол. США на користь банку-емітенту та 1.15 % від суми відкритого акредитиву (теж 180 дол. США) на користь авізуючого банку. Окрім того, наказодавач змушений оплатити поштово-телеграфні витрати банку-емітента, які є не значними.

Зі своєї сторони можна запропонувати потенційному покупцю знижку у розмірі 500 дол. США для покриття додаткових витрат, пов’язаних використанням акредитиву.

Головні поняття з заданої теми

Валютні та фінансові умови платежів. Валютні та фінансові умови є невід’ємною частиною контрактів та мають за мету забезпечити своєчасність та високу ефективність експортно–імпортних операцій (валютний ризик описаний вище).

Важливим моментом завершення зовнішньоекономічної угоди є оптимальний вибір форми платежу за контрактом. Можливість застосування тих чи інших видів та форм міжнародних розрахунків може визначатися в міждержавних угодах, а також передбачається в міжбанківських угодах. На сьогодні застосовуються наступні види розрахунків: готівкові розрахунки; розрахунки в кредит; змішані види розрахунків.

У міжнародній практиці найбільш частіше використовуються такі форми розрахунків:

1. Авансовий платіж.

2. Розрахунок за відкритим рахунком.

3. Документарний акредитив.

4. Документарне інкасо.

Даний перерахунок розрахункових форм розміщений у порядку збільшення ризику для експортера.

Аваль — поручительство, гарантія, згідно якої аваліст (осо­ба, яка поручилася) приймає на себе відповідальність за оплату векселя перед його власником.

Авізо — офіційне поштове чи телеграфне повідомлення, сповіщення про виконання платежів або зміни стану взаємних розрахунків.

Авізуючий банк — банк, яким найчастіше є філія чи кореспон­дент банку-емітента, розміщені в країні бенефіціара, «авізує» чи перевіряє справжність акредитива і пересилає його бенефіціарові без відповідальності з боку авізуючого банку.

Акредитив «бек-ту-бек» (компенсаційний, контракредитив) — комерсант-посередник уповноважує свій банк відкрити акреди­тив на користь постачальника. Цей акредитив базується на непереказному акредитиві, який був відкритий на користь комерсанта-посередника (можливості повинні бути визначені в кожному окремому випадку).

Акредитив «стенд-бай» (резервний акредитив) — використан­ня у якості інструмента, який має подібність з гарантією.

Акредитив з «червоною обмовкою» — отримання авансу.

Акредитив з використанням рахунку-проформи — передбачає розрахунок проти попередньо узгоджених і складених доку­ментів (гарантій продавця про здійснення відвантаження), які підтверджують, що товар буде відвантажений.

Акредитив з кінцевим розрахунком — переказ коштів по по­ставлених виробах і наданих послугах за мінусом завчасно обу­мовленого проценту, який оплачується окремо, по закінченні ча­су, при отриманні банком-емітентом від імпортера документів, які підтверджують оплату.

Акредитив з платежем за пред'явленням (проти документів) — негайне отримання суми, вказаної в документах, за пред'явлен­ням документів. Платіж готівкою узгоджений.

Акредитив передаточний — містить інструкції по рамбурсу або мандат через третій банк авізувати бенефіціара напряму або через названий банк для передання без зобов'язань (в авізо окре­мо вказується, що цим обмежується роль третього банку).

Акредитив переказний (трансферабельний) — забезпечення власних постачальників для цілей оформлення ними угоди з обмеженим використанням власних коштів. Передбачені можли­вості користування акредитивом зразу декількома другими бенефіціарами.

Акредитив револьверний — використання в рамках встанов­лених часток, які поновлюються. Відвантаження частковими по­ставками.

Акредитив транзитний — отримання банком-емітентом від банка-посередника авізо або підтвердження акредитива.

Акредитив, який передбачає акцепт тратт бенефіціара — отри­мання суми, вказаної в документах з настанням строку платежу. Строк платежу (без векселя) узгоджений. Можливо отримання су­ми за вирахуванням облікового відсотку після подання документів.

Вексель — цінний папір, що містить безумовне абстрактне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержа­телю).

Вторинний ринок — ринок, на якому відбуваються наступні операції купівлі-продажу цінних паперів.

Доміційований вексель — вексель, який має обмовку про те, що він підлягає оплаті третьою особою (доміціліатом) в місці проживання платника або в іншому місці.

Доміціліат — платник або третя особа, якій доручено сплати­ти вексель в пред'явленому місці платежу.

Переказний вексель (тратта) — містить письмовий наказ векселедавця (трасанта), адресований платнику (трасату), про сплату вказаної у векселі суми коштів третій особі — тримачу векселя (ремітенту). Трасат становиться боржником за векселем тільки після того, як акцептує вексель, тобто погодиться на його оплату, поставивши на ньому свій підпис (акцептований вексель). Акцептант переказного векселя, так же як векселедавець простого векселя, є головним вексельним боржником, він несе відповідальність за оплату векселя у встановлений термін.

Підтверджуючий банк — означає, що банк, який знаходиться країні бенефіціара, за запитом бенефіціара може „підтверджувати” чи брати на себе зобов'язання перед бенефіціаром гаранту­вати оплату/акцепт векселя згідно з акредитивом.

Платіжне доручення — наказ клієнта банку, складений на ос­нові вказівок платника (переказодавця) — клієнта банку, адресо­ваним своєму банкові-кореспонденту, про виплату певної суми грошей переказоодрежувачу (бенефіціару).

Література 3,4,5,8,16,22,49,52

Заняття №6 (2 години)