Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dogovirne_pravo_posibnik_sobirayu.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.43 Mб
Скачать

Тема 2. Загальні положення про договори у господарській діяльності.

2.1. Поняття зобов’язання і договору, співвідношення зобов’язання і договору за Цивільним та Господарським кодексами України.

2.2. Поняття підприємницького (господарського) договору та функції договору в господарській діяльності.

2.3. Класифікацій договорів у господарської діяльності.

2.4. Попередній договір.

2.5. Форма підприємницького договору та наслідки недотримання форми договору в господарських відносинах.

2.6. Порядок укладення господарських договорів.

2.7. Пропозиція (оферта) та її види.

2.8. Умови дійсності оферти.

2.9. Зміст господарського договору.

2.10. Підстави та наслідки визнання договорів недійсними та неукладеними.

2.11. Підстави та порядок внесення змін до договору.

2.12. Порядок та підстави розірвання договору за законодавством України.

Література

Питання для самоконтролю

2.1. Поняття зобов’язання і договору, співвідношення зобов’язання і договору за Цивільним та Господарським кодексами України.

Зобов'язання — це цивільні правовідносини. Зміст будь-яких цивільних правовідносин включає в себе суб'єктивне право (в зобов'язальних правовідносинах — це право вимоги) і відповідний йому обов'язок, або, іншими словами, права та обов'язки на стороні кожного учасника правовідносин (наприклад, права та обов'язки продавця і покупця, підрядчика і замовника). Характер суспільних відносин, на регулювання яких спрямовуються зобов'язання, є досить широким. Форми зобов'язань набувають і нормальні відносини між суб'єктами цивільного права, які пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг та ін., а також відносини, що виникають внаслідок ненормальних, недозволених дій (наприклад, заподіяння шкоди, безпідставне придбання або збереження майна).

В ст. 151 ЦК України передбачається, що на підставі зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, заплатити гроші або утриматися від певної дії; а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків. Зобов'язальні правовідносини, які регулюються нормами зобов'язального права, мають певну автономію в цивільно-правових відносинах, що зумовлено наявністю юридичних особливостей зобов'язань, як специфічного виду цивільних правовідносин.

Договір згідно ст.420 ГК - угода двох і більше осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Можна виділити наступні ознаки договору:

А) договір - різновид угоди. Інакше кажучи, всі договори суть угоди. Але повного збігу між цими поняттями немає; в договорі завжди як мінімум дві сторони, тобто це двостороння (або багатостороння) угода;

Б) договір, як і будь-яка угода, завжди спрямована на встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків;

В) договір - угода двох і більше сторін. Воно може мати усну, письмову, нотаріальну форму, підлягати державній реєстрації і т.д. Інакше кажучи, до форми договору застосовуються правила про форму угод.

Співвідношення договору та зобов'язання. Більшість зобов'язань виникають з різного роду договорів. У силу цього зміст таких зобов'язань багато в чому визначається умовою договору. Однак не можна сказати, що договір і зобов'язання - одне і те ж.

Між ними є і суттєві відмінності, зокрема:

  • Зобов'язання можуть виникати не тільки з договорів, але й з односторонніх угод, із заподіяння шкоди, з безпідставного збагачення і т.д.;

  • Навіть якщо зобов'язання виникає з договору, до нього не завжди застосовуються загальні положення про зобов'язання;

Договір - це угода не тільки двох сторін: число сторін у цій угоді може бути і більшим; що ж стосується зобов'язання, то в ньому всього дві сторони: кредитор і боржник (хоча число осіб, що беруть участь на кожній стороні, може бути й більшим)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]