Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dogovirne_pravo_posibnik_sobirayu.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.43 Mб
Скачать

4.11. Форма договору зберігання.

Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 Цивільного Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися свідченням свідків.

Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Договір зберігання спрямований на надання послуг по зберіганню фізичним та юридичним особам. Залежно від характеру відносин, що виникають, законодавчо передбачена різна форма вчинення даного договору. За реальним договором зберігання (частина 1 ст. 936 ЦК) його форма визначається відповідно до частини 4 ст. 208 ЦК — правочини фізичних та юридичних осіб на суму, що перевищують у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, належить вчиняти в письмовій формі. Письмова форма за загальним правилом вважається необхідним доказом у випадку відмови зі сторони зберігача факту прийняття речей на збереження. Для договору, за яким зберігач зобов'язаний у майбутньому прийняти на зберігання річ від поклажодавця незалежно від складу учасників та вартості речей, які передані на зберігання, законом передбачена тільки письмова форма.

Відповідно до ст. 218 ЦК недотримання простої письмової форми не має наслідком його недійсності крім випадків, прямо зазначених у законі або в угоді сторін. У більшості випадків прийняття речей на зберігання оформляється квитанцією, розпискою чи іншим документом, підписаним зберігачем. При цьому письмова форма договору вважається дотриманою. У випадку настання надзвичайних ситуацій, коли передача речі на зберігання була викликана пожежею, іншим стихійним лихом, раптовою хворобою і т. ін., можлива усна форма договору. Це зумовлюється раптовим настанням надзвичайних обставин, які сторони не могли передбачити і тому укладення письмового правочину, що вимагає часу, було для них неможливим або пов'язано с певними труднощами. У такому випадку передача речі на зберігання може доводитися у разі виникнення спору використанням свідчень свідків. Замість укладення письмового договору зберігач для підтвердження факту укладання договору при прийомі речей на короткострокове зберігання може видавати номерні жетони, інші знаки поклажодавцеві. Такі знаки прирівнюються до письмових доказів.

4.12. Строк і ціна в договорі зберігання.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

За договором зберігання строк визначається, насамперед, як проміжок часу, протягом якого зберігач зобов'язаний зберігати річ. Сторони відповідно до договору самостійно визначають строк тривалості договірних відносин. Строк у договорі зберігання завжди встановлюється, враховуючи інтереси поклажодавця. Враховуючи дану норму, поклажодавець вправі в будь-який час зажадати повернення майна від зберігача, а зберігач зобов'язаний повернути майно при першій вимозі, незалежно від терміну зберігання. Що стосується зберігача, то він може зажадати припинення договору тільки у випадку, якщо майно було здано на зберігання до витребування чи без указівки строку. Але й у цьому випадку він зобов'язаний надати поклажодавцем достатній за даних умов строк для одержання майна. При безстроковому зберіганні, якщо строк зберігання у договорі не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Зберігач не вправі достроково виконати своє зобов'язання. Це суперечить суті зобов'язання зберігання. Виняток складають особливі випадки, наприклад ліквідація юридичної особи.

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ у розумний строк. Поняття «звичайного» та «розумного» строку у випадку виникнення суперечки повинен визначити суд.

Ціна в договорі зберігання.

1. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

2. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

3. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

4. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]