4.7. Договір консигнації.

Договір консигнації — угода, за якою одна сторона (консигнатор) зобов’язується укладати за дорученням другої сторони (консигнанта) угоди з продажу товарів зі складу від свого імені за рахунок консигнанта.

Договір консигнації застосовується при продажу машин, обладнання, запасних частин і вузлів, товарів широкого вжитку в тих випадках, коли важливо не пропустити оптимальний момент для продажу з точки зору ефективності угоди або коли важливе значення має фактор миттєвої поставки (наприклад, термінова поставка запасних частин для обладнання, яке вже знаходиться в експлуатації). Доречно також консигнаційним договором оформляти продаж товарів, які потребують попереднього огляду, ознайомлення потенційних покупців з правилами їх користування та застосування. На сучасному ринку машин і обладнання велику увагу приділяють технічному обслуговуванню, тому використання консигнаційних угод у таких випадках є досить ефективним, оскільки з консигнаційних складів продаються запчастини, й консигнатор нерідко організовує станції техобслуговування, ремонтні майстерні, консультації спеціалістів з експлуатації проданих машин, обладнання й засобів транспорту. За договором консигнації, крім зобов’язання реалізувати товар консигнанта, на консигнатора покладаються й інші обов’язки:

– проводити демонстрації й покази товару консигнанта;

– якщо товаром є обладнання, то проводити його монтаж, наладку, організацію експлуатації;

– надавати технічну допомогу особам, які придбали обладнання;

– надавати консультації з питань експлуатації;

– забезпечувати ремонт, заміну частин і вузлів проданої техніки;

– систематично рекламувати товар;

– інформувати консигнанта про стан і кон’юнктуру ринку.

Консигнант же забезпечує консигнатора технічною та іншою документацією (перелік документів фіксується в договорі), рекламними матеріалами, надає кваліфікованих спеціалістів, а також проводить навчання.

В консигнаційній угоді сторони обов’язково мають вказати два строки:

1) строк дії договору;

2) 3) строк самої консигнації.

4) В господарській практиці термін безпосередньо самої консигнації складає 1-2 роки. Термін же дії договору в цілому має бути більшим, ніж строк консигнації, щоб мати можливість здійснити всі необхідні розрахунки з консигнантом і (якщо необхідно) повернути нереалізований товар.

4.8. Умови договору комісії та підстави для відступу від умов договору комісії при його виконанні.

Умови договору комісії

1. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

2. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами.

3. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

1. Частина 1 ст. 1012 ЦК доволі рамково підходить до визначення в договорі комісії його умов. Допускається, щоб в договорі комісії не був визначений асортимент товарів, які є предметом комісії. Це стосується і договорів комісії, що кваліфікуються як господарські. Проте ч. З ст. 1012 ЦК визнає істотними умовами договору комісії, за яким комісіонер має купити або продати майно, умови про це майно та його ціну.

Відступ від вказівок комітента

1. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим.

2. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи.

3. Комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різницю комітентові, якщо комісіонер не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки.

Якщо для відступу від вказівок комітента потрібний був попередній запит, комісіонер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента або одержати в розумний строк відповіді на свій запит.

4. Якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю.

Якщо комітент не надішле комісіонерові повідомлення про відмову від купленого для нього майна, воно вважається прийнятим комітентом.

5. Якщо комісіонер при купівлі майна заплатив різницю у ціні, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору.