Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dogovirne_pravo_posibnik_sobirayu.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.43 Mб
Скачать

1.2. Поняття і предмет договірного права

Договірне право є монопольним інститутом цивільного права та водночас виступає як комплексний правовий інститут, який має міжгалузеву природу, а в межах кожної з галузей права, що містить у своєму правовому інструментарії договір, слід виокремлювати галузевий інститут договору.

Договірне право - сукупність правових норм, розміщених у ЦК України, інших актах цивільного законодавства України, які встановлюють: принципи договірних відносин; правила та порядок укладення договору; зміст договору (права та обов'язки сторін); порядок виконання договірних зобов'язань; правові наслідки неналежного виконання (невиконання) договірних зобов'язань та способи захисту порушених прав сторін договору. До джерел договірного права вчений відносить акти цивільного законодавства, Господарський кодекс України, Кодекс торговельного мореплавства України, Земельний кодекс України, Сімейний кодекс України, міжнародні договори, колізійні норми та звичаї, сам договір, типовий договір, Правила біржової торгівлі, Правила фондової біржі та інші подібні документи (як локальні правові акти), судову практику, статути юридичних осіб (у частині, де визначаються повноваження їх органів щодо укладення договорів).

Предметом договірного права є договірні відносини в господарському обороті. Предмет охоплює весь набір показників того, з приводу чого укладено договір. Сюди входять дані про предмет як такому, включаючи кількість, якість і ціну переданих товарів, виконуваних робіт і послуг.

1.3. Метод і принципи договірного права та їх закріпленні в чинному законодавстві

Метод договірного права - сукупність специфічних засобів впливу на учасників цивільних відносин, що характеризуються юридичною рівністю сторін, а також надання останнім можливості врегулювання цих відносин на свій розсуд за винятками, встановленими цивільним законодавством. Види: диспозитивний (юридична рівність сторін, ініціатива сторін при встановленні правовідносин, можливість вибору варіанта поведінки, що не суперечить цивільному законодавству і моралі суспільства) та імперативний (виникає у зобов’язаннях внаслідок заподіяння шкоди).

Диспозитивність надає можливість вибору між кількома варіантами поведінки в межах, встановлених законом, а також у відповідних випадках визначити зміст цивільних прав та обов'язків, розпоряджатися суб'єктивними правами на свій розсуд. Диспозитивні засади втілюються у диспозитивних нормах.

Метод юридичної рівності і незалежності учасників договірних відносин дає можливість вирішувати спори,що виникають між ними.

Принципи договірного права являють собою приватну ініціативу, і внаслідок цього вони не є ні національним, ні наднаціональним, ні міжнародним правом. Однак це не означає, що положення принципів не мають юридичної сили. Основне призначення принципів - служити першим проектом частини майбутнього Європейського Цивільного кодексу. Однак до тих пір, поки вони не будуть офіційно прийняті законодавчими органами Європейського Союзу, Принципи можуть бути також застосовні як частина у відношенні угод між сторонами як в межах, так і за межами Європейського Союзу.

Принцип обмеження свободи договору має добровільний характер та базуватися виключно на взаємній вільній згоді його рівноправних сторін. Забезпечення сутності договору як домовленості сторін та свободи їхнього волевиявлення від диктату третіх осіб, зокрема органів публічної влади, є основною функцією однієї з фундаментальних засад сучасного цивільного права.

Систему принципів договірного права утворюють:

- верховенство права( перспективність, чіткість,публічність)

- законність;

- рівність учасників процесу;

- обов’язковість рішення суду;

Всі принципи можна поділити на

- загальноправові;

- міжгалузеві

- галузеві.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]