Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dogovirne_pravo_posibnik_sobirayu.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.43 Mб
Скачать

2.5. Форма підприємницького договору та наслідки недотримання форми договору в господарських відносинах.

Договір укладається в певній формі: усній, письмовій чи шляхом вчинення конклюдентних дій. Коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту падання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду поговорів ця форма і не була передбачена. Допускається застосування виявлення волі за допомогою факсимільного, електронного чи іншого зв’язку, які мають можливість достовірно встановити, що документ виходить від сторони за договором.

Цивільне законодавство встановлює умови визнання дійсним нотаріально непосвідченого договору, який підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Порушення порядку укладення договору тягне за собою визнання договору неукладеним або недійсним.

Неукладеним вважається договір щодо якого сторонами не досягнуто згоди з однієї чи з усіх істотних умов договору. При цьому йдеться саме про відсутність згоди сторін. Неприпустимо кваліфікувати неоднозначне розуміння сторонами тієї чи іншої умови як відсутність згоди між ними .

На відміну від неукладеного договору, недійсність договору настає у разі наявності умов виникнення нікчемної (абсолютної) та оспорюваної (відносної) недійсності. Недійсність виникає за наявності у разі визнання договірного правочину недійсним із підстав, визначених ст. 203 ЦК України.

Відмежування неукладених договорів від недійсних договорів має практичне значення, оскільки у цих випадках настають різні правові наслідки. У зв’язку з цим у літературі слушно зазначається, що при неукладеному договорі застосовуються наслідки, передбачені нормами, що регулюють зобов’язання з безпідставного збагачення, а при недійсному — ті наслідки, що встановлені законом щодо недійсних правочинів, за правилами статей 215—236 ЦК України.

2.6. Порядок укладення господарських договорів.

Загальний порядок укладення господарських договорів чітко регламентується у ст. 181 ГК України. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками (звичайна, або повна, письмова форма). Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо (спрощена письмова форма), а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальних вимог до форми та порядку укладення такого різновиду договорів (наприклад, під час укладення державних контрактів може використовуватися тільки звичайна (повна) письмова форма).

За загальними правилами проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода має бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Загальні вимоги до письмової форми будь-якого правочину (угоди) містяться у ст. 207 ЦК України: по-перше, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; по-друге, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (або їх повноважними представниками) та скріплений печатками. Разом із тим, акцепт на письмову пропозицію укласти договір може бути здійснено як шляхом направлення оференту одного екземпляра договору (повна письмова форма) або листа, телеграми і т. ін. (спрощена письмова форма), так і шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Акцепт письмової оферти дією (підтвердженням прийняття до виконання) свідчить про дотримання письмової форми договору.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]