
- •Служби Інтернету. Інтерактивне спілкування.
- •Апаратні, програмні та інформаційні ресурси сучасних мереж. Програмне забезпечення роботи в глобальній мережі Інтернет. Основні послуги глобальної мережі Інтернет.
- •Інформаційний зв’язок у мережі Інтернет. Ідентифікація комп’ютерів у мережі. Адресація в мережі Інтернет. Провайдери. Способи підключення комп’ютерів до глобальної мережі.
- •Адресація в мережі Інтернет.
- •Організація пошуку інформації в глобальної мережі Internet. Способи збереження Web – сторінок та їх частин. Особливості збереження зображень і звуку.
- •Поняття гіпертексту. Засоби створення та перегляду гіпертекстових документів. Особливості мови розмітки html.
- •Тегова модель. Класифікація тегів. Основні теги мови html для створення гіпертекстового документа.
- •Електронна пошта та принципи її функціонування. Поштові стандарти. Електронна адреса.
- •Засоби інтерактивного спілкування. Програма icq.
- •Контрольні питання до лекції.
Лекція № 4.
Служби Інтернету. Інтерактивне спілкування.
Основні запитання лекції :
Поняття комп’ютерної мережі.
Поняття гіпертексту.
Електронна пошта.
Пошук інформації в Інтернет.
Засоби інтерактивного спілкування.
Комп’ютерна мережа ─ це сукупність комп’ютерів, оснащених спеціальним комунікаційним (мережним) обладнанням та комунікаційним (мережним) програмним забезпеченням і з’єднаних між собою лініями (каналами) зв’язку.
Комп’ютерна мережа забезпечує :
колективне опрацювання даних і обмін даними між користувачами мережі;
спільне використання програмного забезпечення;
спільне використання периферійних пристроїв (принтерів, модемів та ін.).
Комунікаційне обладнання ─ це пристрої, призначені для забезпечення роботи мережі, для перетворення сигналів ПК в сигнали, пристосовані для передавання каналами зв’язку (модеми, мережні адаптери,комутатори та ін.).
Канал зв’язку ─ це обладнання, за допомогою якого комп’ютері з’єднані в мережу (телефонні лінії, радіозв’язок, коаксіальний кабель і т.п.). Канали зв’язку поділяються : за типом інформації, що передається каналами (аналогові та цифрові); за типом зв’язку (виділені та комутовані); фізичною будовою каналу (електричні провідні, оптичні, безпровідні). Канали зв’язку характеризуються пропускною здатністю, тобто кількістю інформації, яку можна передати за одиницю часу (біт/сек).
Комунікаційне програмне забезпечення ─ це набір програм, що забезпечують роботу мережного обладнання, обмін інформацією між комп’ютерами в мережі та її опрацювання.
Локальною називається мережа, що об’єднує невелику кількість комп’ютерів, розташованих на невеликій відстані один від одного( у межах кабінету, офісу, будинку).
Регіональною (корпоративною) називається мережа, що об’єднує комп’ютери і локальні мережі в межах регіону.
Глобальною називається мережа, що об’єднує велику кількість різнорідних комп’ютерів, розташованих на великій відстані один від одного. Інтернет ─ найбільша глобальна комп’ютерна мережа.
За призначенням мережі поділяються на інформаційні та обчислювальні.
За типом комп’ютерів у мережі ─ на однорідні й неоднорідні.
За розташуванням комп’ютерів у мережі комп’ютери поділяються в залежності від топології мережі.
Топологія ─ це геометричне відображення співвідношень у мережі, фізичне розташування комп’ютерів мережі, не обов’язково пов’язане з обчислювальними процесами (топологія «шина»; топологія «кільце»; топологія «зірка»).
Топологія «шина» (магістральна топологія) ─ мережа, у який усі комп’ютери приєднані до одного каналу зв’язку (магістралі, шини).
Топологія «кільце» ─ мережа, у який кожний комп’ютер поєднаний із двома сусідніми комп’ютерами кільця.
Топологія «зірка» ─ мережа, у який кожний комп’ютер поєднаний із центральною станцією (спеціальним пристроєм) ─ концентратором (hub) або комутатором ( switch).
За типом мережі поділяються на однорангові та клієнт-сервер.
Комп’ютер, що надає свої ресурси в мережу для загального користування, називається «сервером», а комп’ютер, що використовує ресурси мережі, ─ робочою станцією, або клієнтом.
Одноранговою називається мережа, у якій усі вузли (комп’ютери) мережі виконують однакові комунікаційні функції. Комп’ютери в однорангових мережах виступають одночасно й у ролі сервера, і в ролі клієнта.
Мережа «клієнт-сервер» ─ це мережа, у якій мережні ресурси сконцентровані на одному комп’ютері, що називається виділеним сервером.
Виділеним називається сервер, що функціонує тільки як сервер (без функцій клієнта). Вони спеціально оптимізовані для швидкого опрацювання запитів клієнтів і для керування захистом файлів і каталогів. Для мереж цього типу розрізняють серверне і клієнтське програмне забезпечення. Воно дає можливість комп’ютерам спільно використовувати дані сервера та його периферійні пристрої.
Комп’ютер 1 Комп’ютер 2
Запит
Клієнт Відповідь
Сервер
Мережна операційна система пов’язує комп’ютери і периферійні пристрої мережі, координує функції всіх комп’ютерів та периферійних пристроїв у мережі, забезпечує захищений доступ до даних.
Найбільш актуальними для мереж, які використовують технологію клієнт-сервер, є такі служби :
Служба авторизації. Авторизація ─ «обізнання» в мережі користувача за його іменем та паролем, які визначають його права доступу в мережі.
Файлова служба. Сумісне використання через мережу дискового простору різних комп’ютерів.
Служба друку. Сумісне використання загальних для даної мережі принтерів.
Служба електронної пошти. Обмін електронними повідомленнями з користувачами даної мережі, а також інших мереж.
Служба доступу до ресурсів Інтернету. Управління доступом користувачів до ресурсів Інтернету, облік потоків даних через шлюз в Інтернеті, захист корпоративних даних.
Внутрішні ftp- та web-сервери. Обмін інформацією через внутрішній web-сервер, обмін файлами в мережі по ftp-протоколу.