Міністерство охорони здоров'я україни шепетівське медичне училище ї

ЛЕКЦІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ПРЕДМЕТ: «ХІРУРГІЯ ЗУБІВ ТА ЩЕЛЕПНО - ЛИЦЕВА ТРАВМАТОЛОГІЯ»

ТЕМА:

«Поєднані пошкодження щелепно-лицевої ділянки. Реабілітація хворих з травмами ЩЛД ».

Курс 2 години

Викладач: Дем 'яненко В. В.

м. Шепетівк

аТема: „Поєднані пошкодження щелепно-лицевої ділянки. Реабілітація хворих з травмами ЩЛД".

До поєднаних пошкоджень відносять одночасне пошкодження тканин і органів декількох анатомічних ділянок тіла.

Поєднане пошкодження може бути одиночним, якщо воно нанесене одним раневим агентом, або множинним, якщо ранячих агентів було декілька.

Пошкодження обличчя поєднуються: з пошкодженнями головного мозку - у 38%; з переломами кісток кінцівок, тазу, хребта - у 34%; з пошкодженнями внутрішніх органів - у 33%; з переломами кісток мозкового черепу - у 32%; з шоком - у 45% потерпілих.

Спостерігається прямо пропорційна залежність між характером переломів кісток обличчя і важкістю пошкоджень інших ділянок тіла, в першу чергу важкістю черепно-мозкової травми.

Пошкодження щелепно-лицевої локалізації при поєднаній травмі у більшості потерпілих не є домінуючим, але відіграють значну роль в перебігу та наслідках травми.

Саме при ранах м'яких тканин і переломах кісток лицевого скелету частіше, ніж при пошкоджених інших локалізацій, виникають умови для порушення зовнішнього дихання і послідуючого розвитку легеневих ускладнень. Небезпека останніх збільшується при травмах грудної клітини та мозку, які супроводжуються порушеннями свідомості, та зниженням рефлексів.

Струс головного мозку проявляється втратою свідомості на декілька хвилин, яка виникає в наслідок травми, супроводжується падінням м'язового тонусу та відсутністю залишкових явищ.

Клінічно відразу після травми при струсі головного мозку можна виявити:

1. генералізований в'ялий параліч

2. спотворення або зникнення кореального рефлексу

3. брадикардію на протязі 1-2 хвилин

4. зупинку дихання на 6-12 секунд

5. безсвідомий стан, який триває від 2 до 5 хвилин, а після повернення свідомості спостерігається координована рухова активність.

Патофізіологічно під час струсу головного мозку порушуються функціональні зв'язки між корою (скронева доля) та стовбуром (проміжний мозок), а під час контузії - виникають деструктивні ураження.

В клінічній практиці іноді важко диференціювати струс від контузії, якщо остання супроводжується помірними неврологічними симптомами. Тому в даний час для визначення струсу та контузії легкого ступеню запропоновано термін „постравматичний синдром".

Після приходу в свідомість, після травми, пацієнт може скаржитись на порушення пам'яті. Розрізняють три форми амнезії:

1. Конградна (від моменту травми до появи свідомості);

2. Ретроградна (відсутність пам"яті на події, які передували травмі);

3. Антероградна амнезія (розглядається, як часткове явище посттравматичної затьмареної свідомості.

Забій головного мозку. Окрім втрати або порушення свідомості, виявляються вогнищеві симптоми, які з покращеннями стану слабшають. Частіше пошкоджуються черепно-мозкові нерви; спостерігається зниження або випадіння нюхової функції, слухової функції, порушується рівновага та інші функції.

При травмі великих півкуль ведучим симптомом є геміпарез або геміплагія. А також епілептичні приступи. Після відновлення свідомості виявляються порушення мови та порушення чутливості.

При контузії можуть розвиватись реактивні психози.

Важка форма контузії супроводжується гострою субдуральною гематомою, але подібний стан подібний може з'явитися і без наявності останньої (локальний набряк із зони пошкодження, в наслідок порушення саморегуляції мозкового кровообігу, поширюється на весь мозок).

Коматозні стани характеризуються важкими контузійно- набряковими ушкодженнями головного мозку. При прогресуючому набряку розвивається мозкове заклинювання. Швидке підвищення внутрішньочерепного тиску, супроводжується ішемічним пошкодженням мозку, яке посилює набряк.

При черепно-мозковій травмі обстеження повинно бути направлено на оцінку:

1. життєвих функцій (пульс, дихання, артеріальний тиск);

2. стану свідомості;

3. рухових реакцій;

4. стану і реакції зіниць.

Життєві функції: при порушеннях дихання центрального походження може спостерігатись дихання!?ейн-Стокса, часте дихання, періодичне дихання. Сповільнення пульсу та підвищення тиску після травми вказує на швидке підвищення • внутрішньочерепного тиску.

Стан свідомості. Досліджується на основі мовного контакту і реакції на різні види подразників.

Ступені порушення свідомості: