Додаток д.1

Фактори

Характеристика

1

2

Політико-правові фактори

Політико-правові фактори необхідно підприємству відслідковувати для того, щоб їх зміни не застали його зненацька.

Законодавчі і нормативні акти України постійно змінюються, тобто спостерігається висока динамічність у законодавстві країни, і головною причиною цього є неузгодженість дій президента і Верховної Ради. Як наслідок цього факту – недоробка законодавчих актів, що стосуються підприємницької діяльності; практично відсутній антимонопольний контроль при створенні, злитті і приєднанні підприємств; недосконалість оподаткування, жорстка податкова політика; гальмування економічних реформ; корумпованість влади та висока інтенсивність політичної боротьби в країні тощо.

З великими труднощами, не завжди цілеспрямовано в Україні відбувається створення нової системи управління якістю і конкурентоспроможністю продукції. Рішення проблеми якості в нових умовах господарювання багато в чому залежить від створення відповідної законодавчої бази. Загальнодержавна функція впливу на якість і управління полягає у створенні, удосконаленні законодавчої бази, регулюючому впливі й уніфікації обов’язкових вимог до продукції і технології, пов’язаних з забезпеченням їхньої безпеки і екологічності, узгодження загальнодержавних інтересів України в області якості і конкурентоспроможності з інтересами сторін і світового співтовариства в цілому.

Еконо-мічні фактори

Економічне середовище не знаходиться у статиці і посилює вплив на діяльність підприємства через свої динамічні зміни, що можуть мати для нього як негативні, так і позитивні наслідки. Володіння знаннями і навичками в області економічних відносин дозволить підприємству інтерпретувати й аналізувати тенденції в зміні економічного середовища, а також їх прогнозувати. Основними напрямками, що у першу чергу повинні бути прийняті підприємством до уваги: рівень зайнятості, інфляція, економічний розвиток України та Донецького регіону.

У 2005 році порівняно з 2004 роком реальний ВВП становив 102,4%. Протягом 2005 року найбільше зростання валової доданої вартості спостерігалось у добувній (4,4%) та обробній (3,0%) промисловості. За 2005 р. приріст виробництва у промисловості становив 3,1%, що на 0,2 відсоткового пункту перевищує показник минулого року. У 2005 р. загальний обсяг сільськогосподарського виробництва залишився на рівні 2004 р., у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності – збільшився на 1,5%, у господарствах населення – скоротився на 1,0%.

Протягом 2005 р. підприємствами, що працювали за контрактами будівельного підряду, виконано робіт на 25,5 млрд. грн., що на 6,6% менше порівняно з 2004 р. і становить 91,4% обсягів будівельних контрактів, укладених з початку року. За 2005 р. підприємствами транспорту перевезено 809,3 млн. т вантажів, що на 2,3% менше, ніж за 2004 р. Вантажооборот зменшився на 1,3% і становив 460,6 млрд. ткм.

Нестабільність економічної ситуації виявляється в інфляційних процесах, тому підприємство повинно досліджувати і враховувати, якою мірою зміна темпів інфляції може вплинути на майбутню діяльність підприємства, які заходи використовує держава щодо стримування і зменшення існуючої інфляції. ВАТ повинно досліджувати і враховувати, якою мірою зміна темпів інфляції може вплинути на майбутню діяльність підприємства, які заходи використовує держава щодо стримування і зменшення існуючої інфляції. Заходи боротьби з інфляцією є важкими для підприємств роздрібної торгівлі. Це виражається в зменшенні прибутків, зростання податкового тягаря, зростанні процентної ставки, падінні обсягів продажу. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) за 2005 р. становив 110,3% (у 2004 р. – 112,3%). За 2005 р. темпи приросту цін (тарифів) на послуги (15,8%) випереджали приріст цін на продовольчі (10,7%) та непродовольчі товари (4,0%).

За даними Державного казначейства України доходи Зведеного бюджету за 2005 р. становили 119,2 млрд. грн. (32,8% до ВВП). В основному доходи були сформовані за рахунок податкових надходжень (73,3% від загальної суми доходів). Видатки Зведеного бюджету, включаючи кредитування за вирахуванням погашення, становили 116 млрд. грн. (31,9% до ВВП). У структурі видатків Зведеного бюджету 62,1% припадає на

1

2

фінансування соціально-культурних заходів, 10,3% - на здійснення загальнодержавних функцій.

Профіцит Зведеного бюджету за 2005 р. становив 3,2 млрд. грн. (0,9% до ВВП). Фінансовий результат суб’єктів господарювання від звичайної діяльності до оподаткування (крім малих, сільськогосподарських підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету) за 2005 р. становив 52,7 млрд. грн. (загальна сума прибутку – 65,3 млрд. грн., збитків – 12,6 млрд. грн.). протягом 2005 р. збитково працювало 34,2% підприємств. Найбільше таких підприємств на транспорті та зв’язку (43,9%), у промисловості (39,7%) та будівництві (38,5%). Дебіторська та кредиторська заборгованість по всіх суб’єктах господарювання (крім малих підприємств та державних установ) на 1 грудня 2005 р. становила відповідно 335,1 млрд. грн. та 420,4 млрд. грн.

Обсяги експорту зовнішньої торгівлі України за 2005 р. становили 31140,6 млн. дол. США, імпорту – 32480,8 млн. дол. і проти 2004 р. збільшилися відповідно на 5,6% та на 24,6%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 1340,2 млн. дол. (у 2004 р. позитивне сальдо – 3407,9 млн. дол.).

Оборот підприємств оптової торгівлі за 2005 р. становив 471,7 млрд. грн. фізичний обсяг оптового товарообороту порівняно з 2004 р. зменшився на 15%. Оборот роздрібної торгівлі за 2005 р. становив 157,5 млрд. грн., що на 22,4% більше обсягу 2004 р. у структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 23,9%. В оброті організованих ринків майже третину обсягів становив продаж сільськогосподарських продуктів.

Соціаль-но-демо-графічні, культурні фактори

Вивчення соціально-демографічного середовища спрямоване на те, щоб виявити вплив на діяльність підприємства таких соціально-демографічних явищ та процесів, як динаміка чисельності населення, зміни його вікового та статевого складу, рівня народжуваності, географічного розподілу населення, рівня освіти. Підприємство повинно систематично відслідковувати можливі соціальні зміни, оскільки саме зміна у віковому складі населення, рівня народжуваності суттєво впливає на стан і динаміку попиту.

На 1 грудня 2005 р. в Україні, за оцінкою, проживало 46958,7 тис. осіб, що на 322,1 тис. менше порівняно з початком 2005 р. основною причиною скорочення населення залишається його природне скорочення – переважання кількості померлих над народженими.

Упродовж 2005 р. спостерігається тенденція переважання кількості прибулих в Україну на постійне проживання над кількістю вибулих. Порівняно з 2004 р. число прибулих на постійне проживання збільшилося з 345,8 тис. осіб до 35,6 тис. осіб, а вибулих – зменшилося з 42,8 тис. осіб до 32,2 тис. осіб; міграційний приріст за 2005 р. становив 3,5 тис. осіб.

Номінальна доходи населення за 2005 р. порівняно з 2004 р. збільшились на 38,1%. Наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання товарів та послуг, збільшились на 36,4%, а реальні наявні, визначені з урахуванням цінового фактора, - на 19,8%. Наявні доходи у розрахунку на одну особу за 2005 р. становили 5244,3 грн. проти 3816 грн. за 2004 р. витрати населення у 2005 р. порівняно з 2004 р. збільшились на 33,4%, приріст заощаджень становив 26201 млн. грн.

У 2005 році середньомісячні номінальна заробітна плата, нарахована штатному працівнику (без урахування працівників малих підприємств та зайнятих у громадян-підприємців), становила 787,22 грн., що на 39,5% більше, ніж у попередньому році та в 1,7 рази перевищує законодавчо встановлений прожитковий мінімум для працездатної особи (453 грн.). Реальна заробітна плата за 2005 р. порівняно з 2004 р. збільшилась на 19,2%. Загальна сума невиплаченої заробітної плати за 2005 р. збільшилась на 0,2% і на 1 грудня 2005 р. становила 1,1 млрд. грн.

Заборгованість із фінансування виплати пенсій та грошової допомоги по установах Мінфіну та Пенсійного фонду України після повної ліквідації протягом вересня 2000 р. в наступні періоди не виникала.

За даними матеріалів вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, за січень-вересень 2005 р. середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 15-70 років становила 22,3 млн. осіб, з них

1

2

20,7 млн. осіб, або 93,0% були зайняті економічною діяльністю, решта – не мали роботи, але активно її шукали та були готові приступити до неї, тобто відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні. За 2005 р. послугами державної служби зайнятості скористалися 2,9 млн. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, з них 65,4% зверталися до цієї установи упродовж року. На обліку в державній службі зайнятості на 1 січня 2006 р. перебувало 903,5 тис. незайнятих громадян, з них кожний другий проживав у сільській місцевості. Серед зазначеної категорії громадян 97,6% мали офіційний статус безробітних, з яких більше ніж двом третинам було призначено допомогу по безробіттю.

Однією з найбільш актуальних соціальних проблем в Україні є дуже велике число громадян з низьким рівнем доходів, яке постійно збільшується. Ще однією важливою проблемою у нашій країні є знецінювання робочої сили. Це значно ускладнює розвиток економічних реформ.

Слід відмітити, що значно ускладнює соціальну обстановку в країні відміна ряду соціальних пільг, а також те, що вітчизняна медицина залишається безсилою, зниження державного фінансування навчання студентів, зростання платні за відвідування дітьми дошкільних закладів та за навчання у ВУЗах. В Україні спостерігається значне зниження загального рівня культури населення. Це проявляється у зменшенні кількості освічених людей, зниження відвідування громадянами культурних заходів, закриття будинків культури та інше. Здійснилася переоцінка життєвих цінностей, на перше місце виступили потреби життєзабезпечення. Це, в свою чергу, наводить до зміни структури попиту населення на окремі групи товарів.

Роки ринкових перетворень показали, що має місце загострення соціальної ситуації, яке супроводжується погіршенням найважливішої якісної характеристики населення країни - здоровя. Серед даних про стан здоровя населення України привертає увагу статистика захворюваності “соціальними” хворобами – туберкульозом та СНІДом.

Техніко-техноло-гічні фактори

Техніко-технологічне середовище, у якому функціонує підприємство, включає технологічні можливості щодо одержання товарів відповідної якості, можливості їх доведення до споживача, перспективи технологічних поліпшень. Досліджуючи технологічне середовища, підприємство може знайти напрямки щодо придбання ним своїх конкурентних переваг; вибрати ринкову нішу і намітити стратегічні напрямки розвитку, вибрати стратегії конкурентної переваги, набути іміджу технологічного або маркетингового лідера.

У теперішній час спостерігається прискорення науково-технічного прогресу. У 70-80-х роках у суспільному виробництві розвинених країн став домінувати п'ятий технологічний уклад і почав поширюватися шостий. Провідні елементи п'ятого укладу – це комплекси технологічних і енергетичних автоматів під управлінням комп'ютерів. Технології шостого укладу реалізуються комплексами автоматичних машин-роботів зі штучним інтелектом.

У найбільш передових країнах частка на НДДКР у ВВП постійно зростає і складає 2-2,5%. На жаль, в Україні в умовах нестачі бюджетних коштів можна спостерігати зниження фінансування наукоємних галузей.

Таким чином, технологічні фактори активно впливають на діяльність торговельних підприємств, оскільки, з одного боку, створюють можливості у досягненні певних конкурентних переваг, а з другого - передбачають певні обмеження у їхній діяльності. Це пояснюється тим, що підприємства, які відслідковують тенденції НТП, використовують і впроваджують найновіші техніку і технології, нововведення в області товарної політики, ризикують з впровадженням інноваційних систем управління, без сумніву опиняються у виграшу. Проте, в сучасних складних економічних умовах багатьом підприємствам часто не вистачає коштів для впровадження технологічних досягнень, а у зв’язку зі значною еміграцією вчених і висококваліфікованих фахівців у західні країни існує реальна загроза різкого погіршення технологічного середовища.