
- •Основи підприємництва Конспект лекцій
- •Пояснювальна записка
- •Економічна свобода як передумова розвитку підприємництва
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Сутність підприємництва
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Підприємство у ринкових умовах
- •Сутність та ознаки підприємства.
- •Основні функції підприємства.
- •Види підприємств.
- •Класифікація підприємств
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Господарські товариства як організаційна форма підприємництва
- •Порівняльна характеристика господарських товариств
- •Переваги та недоліки господарських товариств
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Індивідуальне підприємництво
- •Сутність та форми індивідуального підприємництва
- •Переваги і недоліки індивідуального підприємництва
- •Переваги і недоліки індивідуального підприємництва
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Об’єднання підприємств
- •Основні види об’єднання підприємств.
- •Переваги та недоліки об’єднання підприємств.
- •Переваги і недоліки об’єднання підприємств
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Функції та правовий статус підприємця
- •Підприємець та його основні функції.
- •Характерні риси підприємця.
- •Правовий статус підприємця.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Заснування власної справи
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Способи організації бізнесу
- •Створення власного підприємства як спосіб входження в бізнес.
- •Переваги та недоліки придбання існуючого бізнесу.
- •Франчайзинг як спосіб організації малого бізнесу.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Організаційно-правові форми підприємницької діяльності
- •Одноосібне володіння, його переваги та недоліки.
- •Сутність, переваги та недоліки партнерства.
- •Корпорація як організаційна форма підприємництва.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Бізнес-планування у підприємницькій діяльності
- •Сутність та функції бізнес-плану.
- •Стадії та техніка складання бізнес-плану.
- •Вимоги щодо стилю написання.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Ліцензування підприємницької діяльності
- •Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
- •Ліцензійні умови.
- •Порядок ліцензування підприємницької діяльності.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Припинення підприємницької діяльності
- •Ліквідація і реорганізація підприємства.
- •Банкрутство і санація суб’єктів підприємництва.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Фінансова діяльність у підприємництві
- •Поняття про фінанси та їх значення.
- •Фінансова діяльність у підприємницькому управлінні.
- •Фінансово-кредитна підтримка підприємництва.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Коопераційні звязки субєктів підприємництва
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Ризики у підприємницькій діяльності
- •Сутність та види ризиків.
- •Управління ризиком.
- •Страхування як економічна категорія.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Державна підтримка підприємництва
- •Сутність та методи державного регулювання підприємництва.
- •Державна політика підтримки підприємництва.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Література
Запитання для самоконтролю знань
Поясніть сутність та значення фінансів.
Що таке фінансова діяльність?
Назвіть основні напрямки фінансового управління.
Охарактеризуйте фінансову діяльність у підприємництві.
Що таке кредит?
Що таке лізинг? В яких випадках лізинг є вигіднішим для підприємця ніж кредит?
Коопераційні звязки субєктів підприємництва
Основні форми коопераційних зв’язків підприємств.
Сутність та значення субпідрядної системи.
Франчайзинг як форма виробничо-збутових зв’язків.
Лізинг як форма виробничо-фінансових зв’язків.
1.Підприємництво є одним із основних факторів формування і розвитку вільної економіки з ринковим механізмом господарювання. Тому необхідно створити правові, економічні, організаційні та соціальні умови для розвитку підприємництва. Зокрема, це стосується коопераційних зв’язків суб’єктів підприємницької діяльності.
У ринкових умовах господарювання основними формами кооперації великих, середніх та малих підприємств є: субпідряд, франчайзинг, лізинг та венчурне фінансування. Змістом цих форм є поєднання функціональних сфер діяльності різних підприємств. Зокрема формою виробничих функціональних зв’язків є субпідряд, формою виробничо-збутових – франчайзинг, формою виробничо-фінансових – лізинг, а формою інноваційних функціональних зв’язків – венчурне фінансування.
2.Серед організаційних форм взаємодії (інтеграції) великих, середніх і малих підприємств у сфері виробництва необхідно виділити субпідрядну систему. Вона являє собою довгострокові відносини у сфері постачання між великою (головною) компанією, яка виробляє значні обсяги масової продукції, та багатьма малими підприємствами, які працюють на основі подетальної чи технологічної спеціалізації виробництва продукції вузької номенклатури, або яка виробляється малими обсягами.
Сутність субпідряду полягає у збільшенні обсягу робіт, що передаються великими компаніями за контрактами малим та середнім , а також у скороченні загальної кількості прямих постачальників комплектуючих.
Суб’єктам малого підприємництва така форма кооперації дуже вигідна, оскільки у них мало шансів залишитися на самостійних ринках. Використовуючи виробничий потенціал малих фірм, великі головні компанії надають їм певні пільги: гарантують закупівлю значної частки виготовленої продукції, постачають або дають в оренду засоби виробництва, визначають пільгові умови придбання сировини та матеріалів тощо.
Субпідрядна система особливо розвинена в галузях масового складального виробництва: в автомобільній, електротехнічній, електронній промисловості, у деяких сферах машинобудування.
Нерідко спеціалізовані малі підприємства встановлюють ділові контакти не з однією, а з декількома великими компаніями, самі активно шукають нових споживачів своєї продукції. Це сприяє їх незалежності, що є важливою складовою господарської діяльності.
3.Франчайзинг – це спосіб доставки продукції та послуг споживачеві, форма організації та здійснення підприємницької діяльності на підставі кооперації матеріальних та фінансових ресурсів.
Франчайзинг – це угода, за якої виробник або одноосібний розповсюджувач своєї продукції або послуг, захищених товарним знаком, дає права на розповсюдження на певній території своєї продукції або послуг незалежним підприємцям (роздрібним торговцям) в обмін на отримання від них платежів (роялті) за умови дотримання технологій виробничих та обслуговуючих операцій.
Франчайзинг – це спосіб доставки продукції та послуг споживачеві, форма організації та здійснення підприємницької діяльності на підставі кооперації матеріальних та фінансових ресурсів і зусиль різних підприємств.
Франчайзинг – це угода, за якої виробник або одноосібний розповсюджувач продукції або послуг, захищених товарним знаком, має ексклюзивні права на розповсюдження на певній території своєї продукції або послуг незалежним підприємцям (роздрібним торговцям) в обмін на отримання від них платежів (роялті) за умови дотримання технологій виробничих та обслуговуючих операцій.
Найбільша кількість фірм, що працюють за системою франчайзингу, зосереджена в таких сферах: мережа ресторанів та кафе, продуктових магазинів, будівельна та реконструкційна діяльність, автосервіс тощо. Активно використовується франчайзинг у роздрібній та оптовій торгівлі товарами, при наданні різного роду послуг (бухгалтерські, аудиторські, юридичні, туризм та готельне господарство). Франчайзинг може поширюватися на будь-яку господарську діяльність, для котрої розроблені процеси виробництва, переробки та продажу товарів та послуг.
Однією з головних причин швидкого поширення та успіху франчайзингу є поєднання в ньому глибоких знань, досвіду та стійкого фінансового стану франчайзера – організатора справи, власника генеральної ліцензії, «ноу-хау» або патенту, головного консультанта і досвідченого постачальника необхідних продуктів, матеріалів, сировини, обладнання, технології, які необхідні для здійснення підприємницької діяльності, – та франчайзі – енергійного підприємця, менеджера, діяльність якого є повністю самостійною, але його підприємство функціонує не як відособлений об’єкт правовідносин, а як частина єдиного комплексу, об’єднаного франчайзером, котрий є власником нематеріальних активів підприємства, що належить франчайзі.
Правові та ділові взаємовідносини між суб’єктами франчайзингу визначаються франчайзинговою угодою, за якою одна особа (франчайзер), котра має розроблену систему ведення певної діяльності, дає дозвіл іншій особі (франчайзі) використовувати цю систему відповідно до вимог франчайзера в обмін на винагороду (компенсацію).
4.Одним із методів оновлення матеріальної бази основних фондів малих та середніх підприємств різних форм власності є лізинг як ефективний спосіб стимулювання інвестиційної активності, залучення додаткових вкладень, у тому числі іноземних, у розвиток економіки, насамперед її виробничої сфери.
«Лізинг – як зазначається в статті 1 Закону України «Про лізинг» – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів».
В умовах перехідного періоду більшість суб’єктів малого та середнього підприємництва не можуть виділити кошти для інвестицій, взяти кредит, бо, по-перше, не в змозі забезпечити його заставою, а по-друге, комерційні банки таких кредитів не дають. Для розв’язання цих суперечностей застосовуються фінансові методи, відомі під назвою «лізинг».
Лізинг для об’єкта малого та середнього підприємництва забезпечує такі переваги:
стовідсоткове кредитування, яке не вимагає негайного початку платежів. Договір підписується на повну вартість, а лізингові платежі є поточними і, як правило, починаються після постачання майна або пізніше;
набагато простіше отримати контракт за лізингом, ніж позику;
до лізингових операцій залучаються великі кошти банківських установ, страхових, акціонерних та інших товариств;
лізинг привабливий і можливістю, яка надається суб’єктам малого підприємництва, що не мають достатнього капіталу для купівлі обладнання, отримати останнє шляхом оренди, крім того, на вигідних умовах, ніж за контрактами купівлі-продажу;
можливість через лізинг сучасних і високопродуктивних технічних засобів не тільки оперативно реконструювати виробництво, а й спрямувати зекономлені кошти на інші потреби;
лізинг дає можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не у грошовому вираженні, що викликає певні складнощі, а в машинах і устаткуванні, які потрібні для виробничої діяльності.
У міжнародній практиці в основному використовуються два види лізингу: фінансовий і оперативний.
Фінансовий лізинг – це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, близький до його повної амортизації.
Оперативний лізинг – це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовженим, або об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.