Запитання для самоконтролю знань

1. Якими шляхами здійснюється припинення діяльності суб’єкта підприємництва?

2. У яких випадках підприємство реорганізується?

3. У яких випадках може здійснюватися ліквідація підприємства?

4. Хто здійснює ліквідацію підприємства?

5. Чому суб’єкти господарювання можуть стати банкрутами?

6. Що є підставою для порушення справи про банкрутство?

7. Що таке санація? Яка її мета?

8. Поясніть сутність санаційної здатності.

9. Які головні заходи пропонуються у програмі санації?

10. Який порядок повернення боргів підприємства?

11. Яка основна мета банкрутства підприємства? Чи завжди вона є доцільною?

Фінансова діяльність у підприємництві

1. Поняття про фінанси та їх значення.

2. Фінансова діяльність у підприємницькому управлінні.

3. Фінансово-кредитна підтримка підприємництва.

1.Успіх підприємницької діяльності залежить від вміння управляти виробничою, збутовою, маркетинговою діяльністю за допомогою фінансів. Термін фінанси означає сукупність усіх грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства. Водночас це система формування, розподілу і використання грошових коштів для реалізації підприємницьких задумів, управлінських рішень.

Важливою складовою державного регулювання підприємництва, розвитку самостійної діяльності є використання фінансових важелів впливу на ділову активність бізнесу. До складу фінансових важелів відносяться податки, політика ціноутворення, бюджетні витрати, кредитно-грошове регулювання.

В умовах ринкової економіки посилюється роль фінансів підприємства у системі підприємницького управління. Конкурентоспроможність та платоспроможність підприємства визначаються добре налагодженою організацією фінансів.

2.В управлінській роботі підприємця фінансова діяльність є особливо важливою. Від неї залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання.

Фінансова діяльність – це система використання різних форм і методів фінансового забезпечення щодо функціонування підприємства та досягнення ним поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшує її результати.

Фінансове управління здійснюється за такими основними напрямками:

• фінансове прогнозування та планування;

• аналіз та контроль підприємницької діяльності;

• поточна фінансово-економічна робота.

Фінансове прогнозування та планування є найважливішою складовою фінансової роботи підприємства. На цій стадії визначається потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції або виконаних робіт, наданих послуг, визначення суми планових платежів у бюджет. Від правильності розрахунку виручки залежить реальність одержання коштів та суми запланованого прибутку.

Мета планування витрат – визначення можливості економного використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції, що є підставою для зниження ціни на неї, а відтак – прискорення оборотності оборотних коштів. Зниження собівартості продукції за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії дає змогу виробити більше продукції і збільшити прибуток і рентабельність.

Підприємці та менеджери, орієнтуючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Вони повинні визначити обсяг та джерела фінансових ресурсів, необхідних для виробництва і реалізації продукції, виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, партнерами по бізнесу.

Дуже важливим у процесі управління фінансами підприємства є визначення потреби в оборотних коштах, які забезпечать необхідні розміри виробничих запасів, незавершеного виробництва для виконання виробничої програми. За браком власних коштів необхідно визначити потребу в позикових коштах. В такому випадку підприємство звертається до банку з метою одержання кредиту.

Безпосереднім завданням управління фінансами є забезпечення формування та правильного розподілу виручки від реалізації продукції для відновлення оборотних коштів, формування амортизаційного фонду. Валового та чистого доходу. Тому своєчасне та повне надходження виручки від реалізації продукції

Амортизаційні відрахування є важливим елементом витрат на виробництво та основним джерелом відтворення основних фондів. Тому управління формуванням та використанням амортизаційних відрахувань є основним завданням фінансового менеджменту.

Чинним законодавством встановлено конкретні строки платежів за кожним видом податків та інших обов’язкових внесків. Несвоєчасне та неповне перерахування таких платежів спричиняє застосування фінансових санкцій до підприємств-боржників, які можуть стати причиною додаткових витрат.

Управління фінансами підприємств включає формування, розподіл та використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Прибуток реалізує економічні інтереси держави, підприємства і працівників. Від його правильного розподілу залежить мотивація підприємницької діяльності.

3.Вивчаючи етапи розвитку підприємницької діяльності – від заснування справи до отримання прибутку, – можна побачити, що на процес формування, розвитку та стабільної діяльності впливає фінансове забезпечення бізнесу.

Уже з перших кроків своєї діяльності підприємець зустрічається з проблемою формування стартового капіталу, залучення кредитів для розвитку власної справи.

Кредит – це надання фірмі грошових коштів на умовах повернення, визначених строків користування, матеріального забезпечення чи іншого гарантійного покриття.

Особливу роль у розвитку підприємництва відіграє система оподаткування, рівень податків, податкові пільги, форми фінансового сприяння розвитку підприємницького сектору. Це пояснюється тим, що підприємництво є найбільш вразливим сектором економіки щодо несприятливих зовнішніх факторів впливу.

Використання фінансових важелів регулювання підприємництва має різні цілі, серед них основними є:

запобігання зростанню цін;

стримування або стимулювання виробництва певних товарів;

вилучення додаткових коштів для державного бюджету.

Лізинг є формою довгострокового кредиту, який надається в натуральній формі і погашається підприємцем у розстрочку. Лізинг поєднує елементи оренди та кредитних зобов’язань.

Підприємець має можливість взяти у довгострокову оренду технологічне устаткування, транспортні засоби. Вартість об’єкта оренди погашається частинами з віднесенням витрат на собівартість продукції, яку виробляє підприємець.

Як правило, лізинг значно вигідніший від використання позичкових коштів. Плата за кредит здійснюється з прибутку підприємства. У разі відсутності прибутку підприємець змушений шукати інші джерела погашення, а у разі їх відсутності може втратити власну справу. Тому отримати великий кредит на придбання дорогого устаткування для підприємця дуже складно. Лізинг надає можливість ефективно підтримати підприємництво, дозволяє мобілізувати більше коштів для розвитку бізнесу.