Запитання для самоконтролю знань

1. Від чого залежить вибір форми організації підприємницької діяльності?

2. Що таке одноосібне володіння, які його переваги і недоліки?

3. Які основні переваги і недоліки партнерства?

4. Яка форма підприємницької діяльності тепер є домінуючою? Чому?

5. Які недоліки має корпорація?

Бізнес-планування у підприємницькій діяльності

1. Сутність та функції бізнес-плану.

2. Стадії та техніка складання бізнес-плану.

3. Вимоги щодо стилю написання.

1. Виникнення будь-якої підприємницької ідеї ставить багато різноманітних запитань: хто буде конкретним споживачем продукції, яким є ринок продукту, які кошти необхідні для реалізації ідеї, чи виправдає вона себе економічно тощо. Задля отримання відповідей на ці запитання складається бізнес-план.

Бізнес-план – це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні, фінансові та управлінські аспекти майбутнього бізнесу. Бізнес-план підсумовує ділові можливості та перспективи, пояснює, як ці можливості можуть бути реалізовані існуючою командою менеджерів.

У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні й слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.

Бізнес-план прогнозує процеси розвитку виробництва, конкретизує шляхи досягнення мети і подолання перешкод, стимулює інтереси потенційних інвесторів у їхніх пошуках вкладання коштів у розвиток виробництва.

У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві функції: зовнішню та внутрішню.

Зовнішня функція полягає в ознайомленні різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї. Бізнес-план є інструментом залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом, який заслуговує на фінансову підтримку.

Внутрішня функція є важливою для діяльності самого підприємства. Вона передбачає два напрямки його застосування:

1) як інструмент стратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства. Розробка бізнес-плану вимагає визначення не тільки стратегічних напрямків і цілей діяльності, а й оперативних дій для їх досягнення .

2) як механізм аналізу, контролю й оцінки діяльності підприємства в процесі реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчасно коригувати напрямки розвитку бізнесу.

2. Сьогодні вже очевидно, що без бізнес-плану не можна управляти виробничою діяльністю. Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки. Найбільш складною є процедура опрацювання бізнес-плану для започаткування нового бізнесу.

Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії: початкову, підготовчу, основну.

Початкова стадія. Опрацювання бізнес-плану для заснування нового бізнесу починається з розробки концепції майбутнього бізнесу, тобто:

1) здійснюється пошук підприємницької ідеї;

2) вибирається сфера діяльності;

3) обґрунтовується доцільна форма організації бізнесу;

4) приймається рішення щодо способу започаткування бізнесу.

Підготовча стадія включає наступні етапи роботи:

1) збирають та аналізують маркетингову, виробничу, фінансову й загальноекономічну інформацію про майбутній бізнес. Чим більше інформації буде зібрано, тим більш обґрунтованими будуть наступні розрахунки;

2) з’ясовують сприятливі можливості та загрози розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі. Для цього вивчають факторів зовнішнього середовища, які поділяють на три групи: загальноекономічні фактори, галузеві фактори, конкуренти;

3) оцінюють сильні та слабкі сторони фірми. Сильні сторони фірми – це її особливі, унікальні або, принаймні, оригінальні способи конкурентної боротьби. Слабкі сторони – це те, в чому фірма відстає від конкурентів;

4) визначають місію фірми, тобто головне призначення, специфічну роль, особливий шлях у бізнесі, що відрізнятимуть її від конкурентів;

5) формулюють конкретні цілі діяльності фірми, тобто чітко визначають те, чого фірма хоче досягти за певний період часу;

6) аналізують стратегічні альтернативи та вибирають стратегію діяльності фірми.

Основна стадія – це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії – довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші в запропонований проект.

Бізнес-план розробляється, як правило, на декілька років уперед і в разі потреби переглядається. Трапляються випадки, коли первинний документ необхідно ґрунтовно переробити.

Для участі в контактах із зацікавленими особами розробляються спеціальні (як правило, спрощені) варіанти бізнес-планів, форма і зміст яких зорієнтовані на інтереси партнерів.

Бізнес-план складають автори ідей, залучаючи до цієї роботи менеджерів, фінансистів, маркетологів, юристів та інших спеціалістів. Це можуть бути як працівники підприємства, які володіють необхідними теоретичними знаннями та практичним досвідом у цьому виді діяльності, так і запрошені консультанти та експерти. Залучення до розробки бізнес-плану сторонніх спеціалістів забезпечує ряд переваг, пов’язаних з тим, що вони можуть реальніше оцінити саму ідею, підвищити рівень довіри потенційних інвесторів.

3.Процес оформлення бізнес-плану передбачає знання та дотримання певних вимог. Особливо важливим є дохідливість викладу, системність, послідовність, скромність в оформленні при високій якості.

Бізнес-план пишеться від третьої особи. Текст оформляється згідно з вимогами до наукової літератури: точно, конкретно, без повторень, без зайвих пояснень, розрахунків, посилань на джерела інформації, думки спеціалістів та експертів. Для ілюстрації текстового матеріалу використовуються таблиці, схеми, діаграми, фотографії.

Презентація бізнес-плану може здійснюватися в різних формах залежно від багатьох факторів: характеру та масштабності проекту, віддаленості потенційних інвесторів, традицій. У багатьох випадках практикується розсилання бізнес-плану інвесторам. В такому разі до документа обов’язково додається лист з коротким зверненням-проханням ознайомитися з матеріалом та повідомити підприємця про свої враження та побажання. У випадку, якщо надісланий матеріал не зацікавить інвестора, він повинен повернути надісланий примірник бізнес-плану.

При усній презентації запрошуються інвестори і менеджер або власник інформує їх про свій проект, доводить основні положення бізнес - плану, використовуючи при цьому цифровий матеріал, схеми, плакати. Доповідач відповідає на всі запитання щодо проекту. В усній презентації бізнес – плану беруть участь усі його автори. Доповідь серйозно готується, вона повинна переконувати та відображати ентузіазм виконавців, викликати довіру до бізнес-плану та справи.

Бізнес-план – це своєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лише про бізнес, а й про його власників. Тому важливим є як зміст, так і зовнішній вигляд бізнес-плану.

Бізнес-план, як і будь-який інший документ, підлягає певним вимогам щодо стилю написання:

1) бізнес-план має бути стислим, простим, але адекватно розкривати сутність підприємницького проекту. Для більшості невеликих проектів, як свідчить практика, обсяги бізнес-планів обмежуються 20-25 сторінками. При цьому в бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, суто технічного опису продукції, операцій, процесів. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію треба викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;

2) бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка цікавить або може цікавити читача. За необхідності додаткова, пояснювальна, інформація може бути винесена в додатки (обсяг додатків не обмежується);

3) бізнес-план має ґрунтуватися на реалістичних припущеннях. Прогнози та передбачення мають бути обґрунтовані й підкріплені посиланнями дослідження ринку, на досвід діяльності конкурентів тощо.

4) бізнес-плану протипоказаний зайвий оптимізм. Будь-яке припущення в бізнесі дає кілька результатів – від найгіршого до найліпшого. У процесі бізнес-планування треба орієнтуватися на найгірший результат, створюючи в такий спосіб певний запас «міцності» бізнесу;

5) бізнес-план має бути легким для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану треба виділяти розділи та параграфи;

6) бізнес-план має забезпечувати охорону конфіденційної інформації про фірму та її діяльність. Для цього можна жорстко контролювати сферу його розповсюдження або скласти окремий додаток, який міститиме всю конфіденційну інформацію і буде доступний тільки тим, кому треба таку інформацію знати.