
- •Основи підприємництва Конспект лекцій
- •Пояснювальна записка
- •Економічна свобода як передумова розвитку підприємництва
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Сутність підприємництва
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Підприємство у ринкових умовах
- •Сутність та ознаки підприємства.
- •Основні функції підприємства.
- •Види підприємств.
- •Класифікація підприємств
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Господарські товариства як організаційна форма підприємництва
- •Порівняльна характеристика господарських товариств
- •Переваги та недоліки господарських товариств
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Індивідуальне підприємництво
- •Сутність та форми індивідуального підприємництва
- •Переваги і недоліки індивідуального підприємництва
- •Переваги і недоліки індивідуального підприємництва
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Об’єднання підприємств
- •Основні види об’єднання підприємств.
- •Переваги та недоліки об’єднання підприємств.
- •Переваги і недоліки об’єднання підприємств
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Функції та правовий статус підприємця
- •Підприємець та його основні функції.
- •Характерні риси підприємця.
- •Правовий статус підприємця.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Заснування власної справи
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Способи організації бізнесу
- •Створення власного підприємства як спосіб входження в бізнес.
- •Переваги та недоліки придбання існуючого бізнесу.
- •Франчайзинг як спосіб організації малого бізнесу.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Організаційно-правові форми підприємницької діяльності
- •Одноосібне володіння, його переваги та недоліки.
- •Сутність, переваги та недоліки партнерства.
- •Корпорація як організаційна форма підприємництва.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Бізнес-планування у підприємницькій діяльності
- •Сутність та функції бізнес-плану.
- •Стадії та техніка складання бізнес-плану.
- •Вимоги щодо стилю написання.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Ліцензування підприємницької діяльності
- •Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
- •Ліцензійні умови.
- •Порядок ліцензування підприємницької діяльності.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Припинення підприємницької діяльності
- •Ліквідація і реорганізація підприємства.
- •Банкрутство і санація суб’єктів підприємництва.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Фінансова діяльність у підприємництві
- •Поняття про фінанси та їх значення.
- •Фінансова діяльність у підприємницькому управлінні.
- •Фінансово-кредитна підтримка підприємництва.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Коопераційні звязки субєктів підприємництва
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Ризики у підприємницькій діяльності
- •Сутність та види ризиків.
- •Управління ризиком.
- •Страхування як економічна категорія.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Державна підтримка підприємництва
- •Сутність та методи державного регулювання підприємництва.
- •Державна політика підтримки підприємництва.
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Література
Запитання для самоконтролю знань
Назвіть способи організації бізнесу.
Які фактори беруть до уваги, вибираючи спосіб організації бізнесу?
Які моменти слід врахувати при створенні власного бізнесу?
Охарактеризуйте основні переваги і недоліки створення власного підприємства.
В якому випадку варто придбати існуючий бізнес? Які тут є переваги?
Які негативні моменти можуть виникнути у випадку придбання існуючого бізнесу?
Охарактеризуйте франчайзинг як спосіб організації малого бізнесу.
Організаційно-правові форми підприємницької діяльності
Одноосібне володіння, його переваги та недоліки.
Сутність, переваги та недоліки партнерства.
Корпорація як організаційна форма підприємництва.
1.Загальновідомі три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності: одноосібні володіння; партнерства (товариства); корпорації.
Одноосібне володіння. Суть його полягає в тому, що все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє фірмою, одержує прибуток і несе повну особисту відповідальність за всі зобов’язання фірми. Одноосібні володіння мають свої переваги:
весь прибуток належить підприємцеві і він зацікавлений в ефективній праці;
прибуток підприємця оподатковується лише індивідуальним прибутковим податком (а не податком на прибуток, як в інших випадках);
витрати на організацію виробництва є невеликими;
його управлінські рішення негайно втілюються в життя;
він непідзвітний співвласникам чи будь-яким керівним органам;
невеликі розміри фірми дають змогу підприємцеві підтримувати прямі контакти з працівниками та клієнтами;
проста організації фірми та її ліквідація. В обох випадках достатньо лише рішення самого підприємця.
Проте, ця форма підприємництва має і значні недоліки:
труднощі із залученням великих капіталів;
власних фінансових ресурсів одноосібного підприємця здебільшого не вистачає для розвитку своєї справи;
через невисокий рівень платоспроможності комерційні банки неохоче надають таким підприємцям великі кредити, вимагаючи більш високу плату за користування ними;
повна відповідальність за борги, тобто у випадку невдалого господарювання власник може втратити не лише особисті заощадження, а й майно, яке піде на сплату боргів кредиторам;
відсутність спеціалізованого менеджменту, що негативно впливає на ефективність підприємницької діяльності;
невизначеність термінів функціонування (банкрутство, позбавлення волі за карний злочин, психічне захворювання або смерті одноосібного власника).
2.Партнерство (товариство) – це така організаційно-правова форма підприємницької діяльності, яка передбачає об’єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків, спільного контролю результатів бізнесу; активної участі в його веденні. Основою взаємин між сторонами, що вступають у партнерство, є договір.
Таку форму організації підприємництва мають всі товариства (крім акціонерного): повні (з повною відповідальністю); командитні; товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю.
Переваги партнерства:
зростають фінансові можливості фірми внаслідок об’єднання кількох капіталів і банки сміливіше дають кредити;
вдосконалюється управління фірмою, є можливість найняти професійних менеджерів;
партнерства також користуються податковими пільгами, оскільки прибуток кожного учасника оподатковується як його індивідуальний дохід;
Проте цей тип організації підприємницької діяльності має певні недоліки:
необмежена відповідальність будь-якого товариства може загрожувати всім партнерам так само, як і одноосібному власнику;
недостатність досвіду господарювання і несумісність інтересів партерів можуть провокувати малоефективну діяльність, а колективний менеджмент – негнучке управління товариством.
3.Корпорація (акціонерне товариство) – її власниками є акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску до акціонерного капіталу корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам. Одна частина розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга – залишається в розпорядженні підприємства
Переваги корпорації (акціонерного товариства):
реальна можливість залучення необхідних інвестицій;
можливість об’єднувати різні за розмірами капітали великої кількості фізичних і юридичних осіб для фінансування сучасних напрямів науково-технічного й організаційного прогресу, нарощування виробничого потенціалу.
значно простіше постійно збільшувати обсяги виробництва або послуг, а це дає добру можливість отримувати прибуток, що постійно зростає;
кожний акціонер як співвласник корпорації несе лише обмежену відповідальність (за банкрутства фірми він втрачає тільки вартість своїх акцій);
окрема особа може зменшити свій власний фінансовий ризик, якщо купуватиме акції кількох корпорацій;
кредитори можуть пред’явити претензії лише корпорації як юридичній особі, а не окремим акціонерам як фізичним особам;
може функціонувати дуже тривалий період (постійно), що створює необмежені можливості для його розвитку.
Недоліки корпоративної форми:
розбіжності між функціями власності й контролю, що негативно впливає на необхідну гнучкість оперативного управління корпорацією;
розподіл функцій власності та контролю може призвести до виникнення соціальних суперечностей (конфліктів) між менеджерами і акціонерами корпорації;
більші податки, оскільки оподаткуванню підлягає спочатку отриманий корпорацією прибуток, а потім – дивіденди акціонерів, тобто фактично є подвійне оподаткування;
зловживання посадових осіб ( керівництво корпорації може організувати емісію акцій для покриття збитків, спричинених безгосподарністю).