Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
любушка звезда.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.34 Mб
Скачать

1. Етичні обов’язки медичної сестри:

    • говорити правду; робити добрі справи; не завдавати своїми діями шкоди; поважати права пацієнта, у тому числі право на незалежність;

    • поважати зобов'язання колег по роботі; тримати слово; бути відданою сестринській справі.

2. Етичні цінності, котрі визначають мету, до якої йде сестра:

  • -професіоналізм;

  • -здоров'я;

  • -здорове навколишнє середовище;

  • -незалежність;

  • -людська гідність;

  • -турбота (догляд).

3. Особисті моральні якості медичної сестри:

  • знання;

  • вміння;

  • співчуття;

  • милосердя;

  • терпіння;

  • цілеспрямованість.

Однією із складових філософії є етичний кодекс сестер — це етичні принципи, які сформульовані представниками сестринської професії для своїх колег у кожній країні. Кодекс відображає основні принципи поведінки та оцінку дій сестри, основну мету, обов'язки, цінності професії медичної сестри. Кодекс складає систему світогляду, завдяки якій сестра може приймати рішення, які відповідають етичним нормам, виконувати обов'язки перед суспільством, перед колегами та перед своєю професією.

Асоціація медичних сестер України створила та прийняла в1999 році на І з'їзді медичних сестер України свій Етичний Кодекс.

Медсестринство, окрім своєї філософи, ще базується на чотирьох основних великих концепціях або сферах поняття сестринської справи:

1. Концепція — людина як особистість.

2. Концепція — навколишнє середовище.

3. Концепція — здоров'я.

4. Концепція — сестринська справа, медсестринство.

Перша велика концепція — людина як особистість. Ця концепція у широкому значенні стосується всіх людей. Але в багатьох медсестринських теоріях концепція людини означає погляд на неї як на істоту біологічну, психологічну, соціальну, духовну. Ці компоненти складають єдине ціле людини, пацієнта (цілісний, холістичний підхід). Вони характерні для всіх людей, але індивідуальні для кожного із нас, — отож вони і відображають особистість кожної людини.

Друга велика концепція — навколишнє середовище, оточення пацієнта, яке, звичайно включає всі зовнішні фактори впливу на людину. Навколишнє середовище завжди впливало на життєдіяльність людини, на що вказувала Ф. Найтінгейл, як на суттєвий фактор у попередженні захворювань та підтримці здоров'я.

Навколишнє середовище поділяють на:

    • фізичне, яке включає географічні положення, клімат, якість повітря, води тощо;

    • соціальне, котре відіграє величезну роль у формуванні особистості пацієнта, з яким медсестрі доведеться працювати (сім'я, школа, друзі, знайомі, колеги по роботі тощо);

    • культурне, в яке входить поведінка людини, її взаємовідно відносини з іншими людьми (мова, традиції, звичаї, вірування, манери спілкування тощо).

Кожен індивідуум (пацієнт) має багато різних відповідних реакцій свого організму на зміни зовнішніх факторів навколишнього середовища.

Ця концепція навколишнього середовища включає індивідуальні психологічні, інтелектуальні та міжособові аспекти, які можуть впливати на реакцію людини на навколишнє середовище.

У залежності від навколишнього середовища, в якому виріс, живе та працює пацієнт, медичній сестрі необхідно будувати з ним свої взаємовідносини. Якщо вони будуть доброзичливими, це приведе до успіху медичну сестру та пацієнта в наданні догляду.

Третя велика концепція — здоров'я. Вона мінлива в залежності від різних життєвих етапів розвитку людини та інших факторів.

Дослідження визначення поняття здоров'я розглядалося багатьма вченими, зокрема О. Глозманом (1936), який класифікував їх. Так, перша група визначень була узагальнена у вигляді формули: "Здоров'я як рівновага, а хвороба — порушення рівноваги"; друга група: "Здоров'я як норма, а хвороба як відхилення від неї"; наступна група була узагальнена: "Здоров'я як гармонія, а хвороба — порушення її".П. Пак визначає здоров'я як стан, коли функції фізіологічних систем забезпечують повноцінне існування організму в даних умовах життя. Здоров'я — це перш за все життя, за якого людина виконує всі функції за даних конкретних соціальних обставин життя. У 1947 році ВООЗ визначила поняття здоров'я, як стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто як відсутність захворювань.

Здоров'я тісно пов'язане з адаптацією (пристосуванням) людини до зовнішніх та внутрішніх стресорів. Шляхом пристосування людина протягом свого життя розкриває максимальні особисті потенційні можливості.

Здоров'я — це мета, до якої завжди повинна прагнути людина. Це поняття включає вміння піклуватися про себе, воно забезпечує відчуття цілісності організму та навколишнього середовища, вміння долати стреси шляхом адаптації.

Четверта велика концепція — це медсестринство, сестринська справа. Вона є центральною в усіх медсестринських теоріях. Визначення медсестринства включає функції медсестри та її роль при взаємодії з пацієнтом.

Дії медсестри спрямовані на вивчення реакцій організму пацієнта на хворобу, на емоційну підтримку, допомогу та догляд за пацієнтами при фізичних вадах, при проведенні гігієнічних процедур тощо. Медсестри також вчать пацієнтів, як підтримувати своє здоров'я протягом всього життя, вчать профілактиці захворювань та загострень вже існуючих хвороб.