Склад аптечки:

• Напальчники із розрахунку 1-2 на кожного працівника;

• Лейкопластир - 1 котушка;

• Ножиці - 1 штука;

• Перманганат калію у наважках по 0,05-3 шт;

• Ємкість для розведення перманганату калію з маркіруванням на 1 літр;

• Спирт етиловий 70 % 50 мл;

• Тюбик-крапельниця з ЗО % розчином альбуциду - 1-2 шт.;

• 5 % спиртовий розчин йоду;

• 3 % розчин перекису водню;

• Рукавички гумові - 3 пари;

• Наважки деззасобів:

• хлорамін 30,0

• хлорцин 30,0 по 3 шт. кожної (зберігати окремо);

• Ємкість для розведення деззасобів — 1 шт.

Пам'ятайте: основний ризик зараження вини­кає при контакті з кров'ю та її продуктами:

• Будьте особливо обережні з голками та го­стрим інструментарієм

• 2. Повідомляйте про будь-які випадки, навіть незначні.

• 3. Накладайте на порізи та подряпини пов'яз­ку, що не промокає.

• 4. Носіть захисний одяг — халати, одноразові рукавички та фартухи — при виконанні сестрин­ських процедур.

• 5. Під час прибирання пролитих крові,сечі та калу носіть халат, пластиковий фартух та рукавички.

Заходи безпеки

1. У кожному відділенні лікувального закладу має бути аптечка, до складу якої належать:

• 70 % розчин етилового спирту 100 мл;

• 5 % спиртовий розчин йоду;

• перманганат калію (розчин готують перед використанням);

• вода дистильована 10 мл;

• перев'язувальний матеріал (бинт, вата).

2. При потраплянні біологічної рідини

а) на незахищену шкіру потрібно:

• вимити руки з милом;

• протерти руки тампоном, змоченим 70 % розчином етилового спирту;

б) в очі треба:

• промити очі під проточною водою;

• закапати в очі 1 % розчин сульфацил-натрію (альбуцид) чи промити очі блідо-рожевим розчином калію перманганату в співвідношенні 1:10 000.

в) у ніс треба:

• промити носові ходи водою;

• закапати 1 % розчин протарголу;

• прополоскати рот проточною водою;

• прополоскати рот 70 % розчином етилового спирту чи рожевим калію перманганату в співвідношенні 1:5000.

3. При проколі шкіри використаною голкою чи порізі треба:

• промити місце травми водою з милом, не спиняючи кровотечу;

• 2 рази обробити місце травми 5 % спиртовим розчином йоду чи 70 % роз-чином етилового спирту. Після кожного оброблення дати антисептичному розчину висохнути;

• заклеїти місце проколу лейкопластирем чи накласти пов'язку. Виконуючи будь-яку маніпуляцію за допомогою колючих чи ріжучих пред­метів (голки, скальпеля, леза), користуватися ними слід обережно.

Бар'єрами, що запобігають передачі ВІЛ та вірусу гепатиту В, є рукавич­ки, халати, маски та захисні окуляри.

Лекція №4. Санітарно-протиепідемічний режим лікувально–профілактичних закладів.

Для профілактики гнійних ускладнень проводять комплекс санітарно-профілактичних заходів, які спрямовані на запобігання розвитку збудників інфекції в рані, їх знищення і переривання шляхів передачі.

Тут особливе зна­чення мають антисептика та асептика.

Асептика — це комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникнен-ню мікроорганізмів у рану.

Антисептика — це комплекс заходів, які спрямовані на знищення мікро­організмів у рані, патологічному вогнищі або організмі в цілому.

Особливе значення для дотримання асептики має стан рук медичного персоналу. На шкірі рук міститься дуже багато мікроорганізмів. Вони є не лише на поверхні, а й у порах, численних складках, волосяних цибулинах, потових і сальних залозах. Особливо багато мікроорганізмів під нігтьовими пластинками. Тому нігті на руках у медичного персоналу мають бути коротко зрізані. Осіб, які мають тріщини, подряпини, задирки, мозолі, гнояки та інші запальні процеси, не допускають до маніпуляцій.

Стерилізації підлягають усі вироби медичного призначення, які в процесі свого використання передбачають контакт з рановою поверхнею, слизовими оболонками й ін'єкційними засобами. Наприклад, ножиці для зрізання нігтів лише дезінфікують, а ножиці для зняття швів обов'язково мають бути стериль­ними; термометр медичний після використання дезінфікують, а коли необхідно виміряти температуру в прямій кишці (у дітей, гінекологічних хворих), його потрібно стерилізувати.

Хімічний метод стерилізації проводять за допомогою розчинів хімічних засобів. Його рекомендують для виробів з полімерних матеріалів, скла, коро­зійностійких металів. Найчастіше використовують 6 % розчин перекису вод­ню. Стерилізація відбувається при кімнатній температурі - 6 год, у підігріто­му до 50 °С розчині - 3 год.

Стерилізацію слід проводити при повному зануренні виробів, що вільно роз­кладаються в ємності з розчином, довгі вироби викладають по спіралі. Усі ка­нали і порожнини заповнюються розчином. Після закінчення часу стерилізації всі вироби двічі занурюють на 5 хв у дистильовану воду, щоразу змінюючи її. Потім вироби переносять за допомогою стерильного корнцангу в стерильну ємність або укладку. Термін збереження стерильності виробів у стерильній ємності — 3 доби. Розчин перекису водню можна використовувати протягом 7 діб з дня приготування за умови збереження його в закритій ємності, у темному місці. Подальше використання розчину можливе лише за умови контролю змісту активно діючих речовин.

Для стерилізації термонестійких предметів (хірургічний інструментарій, виготовлені з полімерних матеріалів, гумові предмети тощо) можна викорис­товувати 1 % розчин надоцтової кислоти. Для хімічного методу стерилізації — розчин дезоксону із глутаровим альдегідом.

Дуже зручно користуватись засобами зарубіжного виробництва. Так, при використанні 2 % розчину корзолексу стерильність досягається через 60 хв, * при застосуванні 4 % розчину — через ЗО хв. Корзолекс має антикорозійні властивості, тому ним зручно стерилізувати оптичний та ріжучий інструмен­тарій. Проте слід зазначити, що широке застосування його обмежує вар­тість.

Стерилізація іонізаційним випромінюванням. Променеву стерилізацію проводять іонізаційним променем великої енергетичної сили, який може про­никати на різну глибину в матеріал, що підлягає стерилізації. Переважно за­стосовують (α- і у-опромінення. Цей вид стерилізації широко використовують на промислових підприємствах, де виробляють інструментарій одноразового використання (шприци, системи для переливання крові, перев'язувальний матеріал). Предмети пакують у герметичні поліетиленові пакети із зазначен­ням терміну зберігання (до кількох років).

Газовий метод стерилізації в промислових умовах застосовують для об­роблення термонестійких предметів, які не витримують стерилізації в авто­клаві або в сухожаровій шафі (катетери, зонди зі штучних матеріалів, шланги, протези, ендоскопи, оптичні прилади, кетгут). Найчастіше використовують оксид етилену, пари формаліну. Застосовується в заводських умовах в спеці­альних газових стерилізаторах; у приміщеннях для стерилізації виробів одно­разового призначення має бути витяжна вентиляція.

Кип'ятіння як метод стерилізації медичного інструментарію згідно з галу­зевим стандартом ГСТ 42-21-2-85 "Стерилізація і дезінфекція виробів медичного призначення. Методи, засоби і режими", не передбачене. Але як виняток (домашніх умовах), коли не­можливо простерилізувати іншими методами, можна застосовувати кип'я­тіння. Стерилізацію шляхом кип'ятіння проводять у спеціальних металевих кип'ятильниках з решіткою для вкладання інструментарію. Заливають ін­струментарій холодною дистильованою водою і кип'ятять 45 хв з моменту за­кипання.

За якістю стерилізації ведуть бактеріологічний контроль. Працівники бак-лабораторії беруть змиви на стерильність 1 раз на 7-10 днів.

При багатопрофільних лікувально-профілактичних закладах і великих лікарнях організовані центральні стерилізаційні відділення, в яких прово­дять передстерилізаціине очищення інструментарію та стерилізацію білиз­ни, перев'язувального матеріалу, інструментарію та інших медичних виро­бів паровим та повітряним методами. У нестерильній зоні виділяють кілька окремих кімнат: приймально-сортувальна, в якій приймають із відділень і сортують шприци, голки, інструментарій; кімнати для проведення передстерилізаційного очищення та кімнати, де інструментарій висушують і переві­ряють на цілість та придатність до роботи, готують до стерилізації і заванта­жують у автоклав чи сухожарову шафу.

У чистій зоні після закінчення стерилізації стерильний матеріал виймають із стерилізаційних апаратів і видають за призначенням.