- •Лекція №1 Система охорони здоров’я в Україні. Історія медсестринської справи. Охорона праці в галузі.
- •Значення медсестринської справи для охорони здоров’я, її функції.
- •Медсестринська справа як предмет; мета, завдання, її місце серед інших дисциплін у системі медичної освіти.
- •Філософія, теорія, суть медсестринської справи.
- •1. Етичні обов’язки медичної сестри:
- •2. Етичні цінності, котрі визначають мету, до якої йде сестра:
- •3. Особисті моральні якості медичної сестри:
- •Основні терміни, необхідні для визначення філософії медсестринської справи: “пацієнт, “медсестринська справа”, “навколишнє середовище і суспільство”, “здоров’я”.
- •Моральні концепції, принципи і традиції медсестринської деонтології в клятві Флоренс Найтінгейл та Етичному кодексі Міжнародної Ради медичних сестер.
- •Охорона праці в галузі. Професійні шкідливості в роботі медсестри, їх профілактика. Дотримання правил техніки безпеки.
- •Кваліфікаційна характеристика медичної сестри (призначення, вимоги до особистості, професійні вимоги) Сестра медична
- •Роль медичної сестри в лікувальному процесі. Догляд за пацієнтами як лікувальний чинник. Права та обов’язки медичної сестри.
- •При цьому основними цілями медичної сестри є:
- •Вимоги до особистості медичної сестри
- •Медсестринська етика та деонтологія. Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в медсестринській справі. Медсестринська педагогіка.
- •Лекція №2 Медсестринські теорії ( моделі). Медсестринський процес. Етапи мед сестринського процесу.
- •I етап — первинне оцінювання стану пацієнта
- •II етап — виявлення та формулювання проблем. Медсестринська діагностика:
- •Четвертий етап медсестринського процесу: реалізація (виконання) плану медсестринських втручань.
- •IV етап — реалізація плану догляду (навчання пацієнта, поради):
- •Подібність та різниця наукового методу рішення проблеми, процесу рішення проблеми та медсестринського процесу
- •V етап — підсумкове оцінювання результатів догляду за пацієнтом
- •Аспекти оцінювання:
- •Джерела оцінювання
- •Критерії оцінювання:
- •Лекція №3 Санітарно-протиепідемічний режим лікувально – профілактичних закладів.
- •Внутрішньолікарняна інфекція: механізм передачі, профілактика.
- •Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим.
- •II. Розміщення хворих
- •III. Раціональна терапія
- •IV. Протиепідемічний режим
- •Методи дезінфекції.
- •Для інструментарію застосовуються такі концентрації дезінфекційних розчинів
- •Для приготування робочих освітлених розчинів хлорного вапна необхідно користуватися таблицею:
- •Приготування робочих розчинів хлораміну:
- •Санітарно-протиепідемічний режим лікувальних закладів.
- •Завдання профілактики внутрішньолікарняної інфекції серед медичного персоналу:
- •Умови безпеки медичної сестри на робочому місці
- •Умови профілактики внутрішньолікарняної інфекції і виносу її за межі медичних закладів.
- •Класифікація відходів лікувально-профілактичного закладу та особливості дій медичного персоналу
- •1. Загальні положення
- •2. Передстерилізаційне очищення
- •Передстерилізаційне очищення
- •3. Стерилізація
- •4. Дезінфекція
- •1. Загальні положення
- •2. Профілактика при наданні медичної допомоги хворим, роботі з біоматеріалом
- •3. Профілактика при пораненнях, контактах з кров'ю, біологічними рідинами та біоматеріалами віл-інфікованого чи хворого на снід пацієнта
- •4. Реєстрація аварій, нагляд за потерпілими та заходи до попередження професійного зараження.
- •Склад аптечки:
- •Лекція №4. Санітарно-протиепідемічний режим лікувально–профілактичних закладів.
- •Методи стерилізації
- •Паровий метод стерилізації (водяна насичена пара під надмірним тиском)
- •Хімічний метод стерилізації (розчин хімічних препаратів)
- •Лекція №5. Типи лікувально – профілактичних закладів. Безпечне лікарняне середовище.
- •I. Дільнична сестра поліклініки є помічником дільничного терапевта у забезпеченні лікувально-профілактичних заходів :
- •V. Медична сестра урологічного кабінету:
- •Первинна медико-санітарна допомога в сільській місцевості.
- •Вторинна медична допомога
- •Лекція №6. Спостереження за пацієнтом.Оцінка функціонального стану пацієнта.
- •Клінчні симптоми при захворюваннях органів дихання.
- •Задишка пов‘язана з порушенням фаз дихання.(вдиху і видиху).
- •Клінчні симптоми при захворюваннях органів серцево судинної системи.
- •Лекція №7 Втрата, смерть та горе.
- •Втрати, смерть і горе
- •Втручання в кризу
- •2. Заперечення (відчай).
- •3. Визнання.
- •4. Адаптація (пристосування).
- •Поради для тих, хто переживає горе:
- •Рекомендації для людини, яка повідомляє про нещастя.
- •Помираючий хворий
- •Застосування водних ванн
- •Гірчичники.
- •Використання медичних банок.
- •Приготування та використання грілки.
- •Використання компресів, парафіну.
Склад аптечки:
• Напальчники із розрахунку 1-2 на кожного працівника;
• Лейкопластир - 1 котушка;
• Ножиці - 1 штука;
• Перманганат калію у наважках по 0,05-3 шт;
• Ємкість для розведення перманганату калію з маркіруванням на 1 літр;
• Спирт етиловий 70 % 50 мл;
• Тюбик-крапельниця з ЗО % розчином альбуциду - 1-2 шт.;
• 5 % спиртовий розчин йоду;
• 3 % розчин перекису водню;
• Рукавички гумові - 3 пари;
• Наважки деззасобів:
хлорамін 30,0
хлорцин 30,0 по 3 шт. кожної (зберігати окремо);
• Ємкість для розведення деззасобів — 1 шт.
Пам'ятайте: основний ризик зараження виникає при контакті з кров'ю та її продуктами:
Будьте особливо обережні з голками та гострим інструментарієм
2. Повідомляйте про будь-які випадки, навіть незначні.
3. Накладайте на порізи та подряпини пов'язку, що не промокає.
4. Носіть захисний одяг — халати, одноразові рукавички та фартухи — при виконанні сестринських процедур.
5. Під час прибирання пролитих крові,сечі та калу носіть халат, пластиковий фартух та рукавички.
Заходи безпеки
1. У кожному відділенні лікувального закладу має бути аптечка, до складу якої належать:
• 70 % розчин етилового спирту 100 мл;
• 5 % спиртовий розчин йоду;
• перманганат калію (розчин готують перед використанням);
• вода дистильована 10 мл;
• перев'язувальний матеріал (бинт, вата).
2. При потраплянні біологічної рідини
а) на незахищену шкіру потрібно:
вимити руки з милом;
протерти руки тампоном, змоченим 70 % розчином етилового спирту;
б) в очі треба:
промити очі під проточною водою;
закапати в очі 1 % розчин сульфацил-натрію (альбуцид) чи промити очі блідо-рожевим розчином калію перманганату в співвідношенні 1:10 000.
в) у ніс треба:
промити носові ходи водою;
закапати 1 % розчин протарголу;
прополоскати рот проточною водою;
прополоскати рот 70 % розчином етилового спирту чи рожевим калію перманганату в співвідношенні 1:5000.
3. При проколі шкіри використаною голкою чи порізі треба:
промити місце травми водою з милом, не спиняючи кровотечу;
2 рази обробити місце травми 5 % спиртовим розчином йоду чи 70 % роз-чином етилового спирту. Після кожного оброблення дати антисептичному розчину висохнути;
заклеїти місце проколу лейкопластирем чи накласти пов'язку. Виконуючи будь-яку маніпуляцію за допомогою колючих чи ріжучих предметів (голки, скальпеля, леза), користуватися ними слід обережно.
Бар'єрами, що запобігають передачі ВІЛ та вірусу гепатиту В, є рукавички, халати, маски та захисні окуляри.
Лекція №4. Санітарно-протиепідемічний режим лікувально–профілактичних закладів.
Для профілактики гнійних ускладнень проводять комплекс санітарно-профілактичних заходів, які спрямовані на запобігання розвитку збудників інфекції в рані, їх знищення і переривання шляхів передачі.
Тут особливе значення мають антисептика та асептика.
Асептика — це комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникнен-ню мікроорганізмів у рану.
Антисептика — це комплекс заходів, які спрямовані на знищення мікроорганізмів у рані, патологічному вогнищі або організмі в цілому.
Особливе значення для дотримання асептики має стан рук медичного персоналу. На шкірі рук міститься дуже багато мікроорганізмів. Вони є не лише на поверхні, а й у порах, численних складках, волосяних цибулинах, потових і сальних залозах. Особливо багато мікроорганізмів під нігтьовими пластинками. Тому нігті на руках у медичного персоналу мають бути коротко зрізані. Осіб, які мають тріщини, подряпини, задирки, мозолі, гнояки та інші запальні процеси, не допускають до маніпуляцій.
Стерилізації підлягають усі вироби медичного призначення, які в процесі свого використання передбачають контакт з рановою поверхнею, слизовими оболонками й ін'єкційними засобами. Наприклад, ножиці для зрізання нігтів лише дезінфікують, а ножиці для зняття швів обов'язково мають бути стерильними; термометр медичний після використання дезінфікують, а коли необхідно виміряти температуру в прямій кишці (у дітей, гінекологічних хворих), його потрібно стерилізувати.
Хімічний метод стерилізації проводять за допомогою розчинів хімічних засобів. Його рекомендують для виробів з полімерних матеріалів, скла, корозійностійких металів. Найчастіше використовують 6 % розчин перекису водню. Стерилізація відбувається при кімнатній температурі - 6 год, у підігрітому до 50 °С розчині - 3 год.
Стерилізацію слід проводити при повному зануренні виробів, що вільно розкладаються в ємності з розчином, довгі вироби викладають по спіралі. Усі канали і порожнини заповнюються розчином. Після закінчення часу стерилізації всі вироби двічі занурюють на 5 хв у дистильовану воду, щоразу змінюючи її. Потім вироби переносять за допомогою стерильного корнцангу в стерильну ємність або укладку. Термін збереження стерильності виробів у стерильній ємності — 3 доби. Розчин перекису водню можна використовувати протягом 7 діб з дня приготування за умови збереження його в закритій ємності, у темному місці. Подальше використання розчину можливе лише за умови контролю змісту активно діючих речовин.
Для стерилізації термонестійких предметів (хірургічний інструментарій, виготовлені з полімерних матеріалів, гумові предмети тощо) можна використовувати 1 % розчин надоцтової кислоти. Для хімічного методу стерилізації — розчин дезоксону із глутаровим альдегідом.
Дуже зручно користуватись засобами зарубіжного виробництва. Так, при використанні 2 % розчину корзолексу стерильність досягається через 60 хв, * при застосуванні 4 % розчину — через ЗО хв. Корзолекс має антикорозійні властивості, тому ним зручно стерилізувати оптичний та ріжучий інструментарій. Проте слід зазначити, що широке застосування його обмежує вартість.
Стерилізація іонізаційним випромінюванням. Променеву стерилізацію проводять іонізаційним променем великої енергетичної сили, який може проникати на різну глибину в матеріал, що підлягає стерилізації. Переважно застосовують (α- і у-опромінення. Цей вид стерилізації широко використовують на промислових підприємствах, де виробляють інструментарій одноразового використання (шприци, системи для переливання крові, перев'язувальний матеріал). Предмети пакують у герметичні поліетиленові пакети із зазначенням терміну зберігання (до кількох років).
Газовий метод стерилізації в промислових умовах застосовують для оброблення термонестійких предметів, які не витримують стерилізації в автоклаві або в сухожаровій шафі (катетери, зонди зі штучних матеріалів, шланги, протези, ендоскопи, оптичні прилади, кетгут). Найчастіше використовують оксид етилену, пари формаліну. Застосовується в заводських умовах в спеціальних газових стерилізаторах; у приміщеннях для стерилізації виробів одноразового призначення має бути витяжна вентиляція.
Кип'ятіння як метод стерилізації медичного інструментарію згідно з галузевим стандартом ГСТ 42-21-2-85 "Стерилізація і дезінфекція виробів медичного призначення. Методи, засоби і режими", не передбачене. Але як виняток (домашніх умовах), коли неможливо простерилізувати іншими методами, можна застосовувати кип'ятіння. Стерилізацію шляхом кип'ятіння проводять у спеціальних металевих кип'ятильниках з решіткою для вкладання інструментарію. Заливають інструментарій холодною дистильованою водою і кип'ятять 45 хв з моменту закипання.
За якістю стерилізації ведуть бактеріологічний контроль. Працівники бак-лабораторії беруть змиви на стерильність 1 раз на 7-10 днів.
При багатопрофільних лікувально-профілактичних закладах і великих лікарнях організовані центральні стерилізаційні відділення, в яких проводять передстерилізаціине очищення інструментарію та стерилізацію білизни, перев'язувального матеріалу, інструментарію та інших медичних виробів паровим та повітряним методами. У нестерильній зоні виділяють кілька окремих кімнат: приймально-сортувальна, в якій приймають із відділень і сортують шприци, голки, інструментарій; кімнати для проведення передстерилізаційного очищення та кімнати, де інструментарій висушують і перевіряють на цілість та придатність до роботи, готують до стерилізації і завантажують у автоклав чи сухожарову шафу.
У чистій зоні після закінчення стерилізації стерильний матеріал виймають із стерилізаційних апаратів і видають за призначенням.
