Медсестринська справа як предмет; мета, завдання, її місце серед інших дисциплін у системі медичної освіти.

Сестринська справа - це самостійна наука і самостійна професія. Але усі без винятку медичні фахівці повинні володіти знаннями та навичками догляду за хворими. Зрозуміло, що лікування не буде ефективним без належного догляду, підтримки здорового способу життя хворим, правильного харчування у період одужання та після лікування. Основне завдання учбової програми - засвоєння теоретичних знань та умінь при спостережені і догляді за хворими, виконанні сестринських маніпуляцій, профілактиці захворювань, наданні невідкладної допомоги із застосуванням правил професійної етики і деонтології, а також формування активної позиції самих учнів щодо здорового способу життя.

Мета сестринської справи - попередити, полегшити, зменшити або звести до мінімуму ті проблеми, які виникли у пацієнта.

Головна мета полягає у вихованні висококваліфікованого фахівця сестринської справи, медсестри-особистості, що розділяє філософію сестринської справи, здатної творчо здійснювати сестринський процес,спрямований на задоволення потреб як хворого, так і здорової людини.

З метою реалізації системного підходу до навчання догляду за хворими створена програма по навчанню медичних сестер з урахуванням всіх аспектів і в цій програмі найважливішою особливістю є – взаємозв’язок Медсестринської справи з іншими дисциплінами.

Міністерством охорони здоров’я України в 1998 році були введені нові навчальні плани з спеціальності “Сестринська справа”, створені на основі медсестринської моделі підготовки медичної сестри з переліком нових навчальних дисциплін:

• основи педагогіки;

• основи психології;

• ріст та розвиток людини;

• медсестринська етика та деонтологія;

• мистецтво викладання;

• історія медсестринства і медицини;

• психічне здоров’я;

• обстеження та визначення стану здоров’я пацієнта;

• клінічне медсестринство;

• медсестринство в геронтології і геріатрії;

• медсестринство в сімейній медицині;

• громадське здоров’я і громадське медсестринство;

• менеджмент та лідерство в медсестринстві;

• деонтологія наукової роботи;

• медицина катастроф ;

• медсестринські теорії;

• медсестринський процес;

• та інші дисципліни.

Мета реформування підготовки молодших медичних спеціалістів та бакалаврів: формування спеціаліста охорони здоров‘я ХХІ століття, здатного надавати висококваліфіковану медичну допомогу всім людям, які її потребують, здійснюючи при цьому свою професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, бути конкурентноздатним на національному, європейському та міжнародному ринках праці.

2. Філософія, теорія, суть медсестринської справи.

Сестринська справа є наукою і мистецтвом, спрямованим на вирішенн яіснуючих проблем, пов'язаних зі здоров'ям людини, що змінюються в умовах навколишнього середовища.

Філософія сестринської справи встановлює основні етичні обов'язки фахівців з

• обслуговування людини і суспільства;

• мети, до яких прагне професіонал;

• моральні якості, чесноти і навички,очікувані від практикуючих фахівців.

Основний принцип філософії сестринської справи - повага прав і достоїнств людини. Він реалізується не тільки в роботі сестри з пацієнтом,але і в її співпраці з іншими фахівцями.

Філософія (з грецької — "любов до мудрості") — це форма духовної діяльності людини, яка направлена на вирішення пи­тань світогляду людини, її погляду взагалі на світ та на місце людини в ньому. Тобто, філософія — це те, про що думає лю­дина, у що вона вірить, як вона сприймає життя, як вона оцінює свою роль у суспільстві.

Філософія сестринської справи відображає світогляд медсестри, тобто її погляд:

• на медсестринську діяльність;

• на сестринську справу;

• на пацієнта;

• на сестринський персонал.

У центрі цієї філософії, цього світогляду медсестри стоїть людина: хвора, здорова чи помираюча; людина, яка має:

• біологічні потреби;

• психологічні потреби;

• соціальні потреби;

• духовні потреби;

• право на активне, гармонійне життя та розвиток;

• право на отримання сестринських послуг незалежно від віросповідання та соціального стану.

Ця філософія заснована на загальнолюдських принципах етики та моралі. Найбільша увага приділяється відношенню медичної сестри до пацієнта як до особистості.

Основними принципами філософії сестринської справи є повага до життя, гідності та прав пацієнта. Недаремно у вищенаведених загальноприйнятих принципах догляду за пацієнтами виділений окремим пунктом принцип — "повага до людини, підтримка почуття гідності". Права пацієнта відображені в "Декларації про захист прав пацієнтів в Європі".

Філософія сестринської справи дає визначення сестринським обов'язкам, меті та особистим якостям медичної сестри.

Філософія сестринської справи встановлює: