Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
любушка звезда.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.34 Mб
Скачать

Завдання профілактики внутрішньолікарняної інфекції серед медичного персоналу:

  • організація санітарно-епідеміологічного нагляду медичного персоналу за інфекцією (облік та реєстрація);

  • розроблення і впровадження профілактичних та протиепідемічних захо­дів для захисту медичного персоналу від зараження (запобігання інфекційним зараженням):

    • широке використання одноразового медичного одягу;

    • застосування шкірних антисептиків;

    • широке застосування засобів індивідуального захисту (окуляри, щитки, екрани, маски, рукавички тощо);

    • організація специфічної та екстреної профілактики медперсоналу (ще­плення — бажано від тифу, грипу, поліомієліту (при епідемії), БЦЖ; рекомен­довано від дифтерії, гепатиту В, правця);

  • упровадження в лікувальний процес безпечних в епідемічному плані ме­дичних технологій;

  • розроблення стандартів медичних маніпуляцій, що включають правила протиепідемічного режиму з метою профілактики внутрішньолікарняної ін­фекції серед пацієнтів та медперсоналу.

Умови безпеки медичної сестри на робочому місці

  • Спеціальний одяг, що захищає медичну сестру від можливого потраплян­ня крові та інших виділень при виконанні маніпуляцій:

    • медична шапочка;

    • одноразові гумові рукавички;

    • маска марлева чотиришарова або респіратор;

    • окуляри;

    • вологонепроникний фартух або халат.

  • Засоби взяття та доставки лабораторного матеріалу:

    • одноразові шприци та голки;

    • спеціальні ємності для збирання біологічного матеріалу;

    • контейнери для транспортування біологічного матеріалу.

  • Контейнери для передстерилізаційного очищення та дезінфекції.

  • Контейнери для утилізації.

  • Дезінфекційні та антисептичні засоби.

Обстеження працівника на бацилоносійство.

Оскільки медичні працівни­ки можуть бути джерелом виникнення внутрішньолікарняної інфекції в гіне­кологічних відділеннях та акушерських стаціонарах, їх обстежують на баци­лоносійство не рідше 1 разу на рік. Обов'язковому бактеріологічному дослідженню підлягає слиз з передніх відділів носа та зіва. Узяття матеріалу із зіва проводять з поверхонь мигдаликів ватним тампоном натще або не рідше ніж через 2-3 год після споживання їжі. Посів матеріалу, що досліджується, на середовище здійснюють не пізніше як через 2 год після взяття.

Якщо в медичного працівника виділено стафілокок у посіві зі слизу носо­глотки, йому обов'язково призначають консультацію стоматолога і оториноларинголога. Якщо ці спеціалісти виключають розвиток патології, бацилоносій проходить санацію. Здійснюють її розчином фурациліну, олійним розчином хлорофіліпту тощо. Після цього повторно тричі беруть мазки на стафілококоносійство. Коли ж і після проведеної санації продовжує висіватись стафілокок, роблять посів на чутливість до антибіотиків і проводять антибіотикотерапію. За відсутності ефекту проводять фенотипування і продовжують санацію. Якщо ж протягом року не вдається досягнути позитивного результату, такого пра­цівника переводять на роботу у відділення соматичного профілю.