Санітарно-протиепідемічний режим лікувальних закладів.

У приймальному відділенні санітарно-гігієнічний режим має виключати за­несення інфекції в стаціонар. Після огляду кожного прийнятого пацієнта кле­йонку на кушетці слід протирати дезінфекційним розчином. Якщо пацієнта оглядають на наявність педикульозу, він проходить повне санітарне оброблення (душ або ванна, при цьому видають знезаражену губку). Пацієнт переодягається в чисту лікарняну білизну (із дозволу лікаря може залишитися у своїй білизні). Після огляду пацієнта руки потрібно вимити милом (в одноразовому розфасу­ванні) з дворазовим намилюванням, а після огляду інфекційного хворого - про­тягом 2 хв 0,2 % розчином хлораміну або 0,1 % розчином дезоксону-1.

Приймальні відділення повинні мати засоби дезінфекції і дезінсекції: мило, губки індивідуального користування, посуд для збереження чистих і викорис­таних губок, наконечники для клізм і посуд для збереження їх у чистому ви­гляді.

Після огляду пацієнта металеві шпателі кип'ятять упродовж 15 хв, а термо­метри дезінфікують в 1 % розчині хлораміну або в 0,1 % розчині дезоксону протягом 15 хв або занурюють у 3 % розчин перекису водню на 80 хв.

У лікувальних відділеннях стаціонарів ліжко, тумбочку і підставку для підкладного судна протирають дезінфекційними розчинами. Постільні речі після виписування пацієнта необхідно обробляти в дезінфекційній камері.

Гігієнічну ванну пацієнтам призначають 1 раз на 7-10 днів зі зміною білиз­ни. При заміні постільної і натільної білизни її акуратно складають у ємності із кришкою або мішки з бавовняної тканини. Після заміни білизни підлогу і предмети протирають дезінфекційними розчинами. Увесь інвентар для приби­рання -щітки, ганчірки, відра - має бути маркованим для різних примі­щень. Інвентар, яким прибирали, знезаражують, замочуючи на 1 год у

1 % розчині хлораміну або 0,5 % розчині хлорного вапна з подальшим полоскан­ням у чистій воді й висушуванням (у вологому середовищі розмножуються псевдомонади і клебсієли).

У плановому порядку 1 раз на місяць і, крім того, за показаннями прово­дять бактеріологічні дослідження повітря, рідких лікарських форм, грудно­го молока, рідин для пиття хворих, змивів із рук персоналу, предметів до­гляду.

Особливу увагу приділяють стерильності хірургічного інструментарію, го­лок, шприців, шовного матеріалу, катетерів, апаратів для штучного кровообі­гу, ендоскопічної апаратури. При цьому визначають наявність стафілококів, синьогнійної палички, клебсієл, протея, кишкової палички та ін.

Санітарний нагляд за лікарняними закладами включає контроль санітарно-технічного стану харчоблоку, транспорту для перевезення продуктів, утри­мання інвентарю і посуду, дотримання технології приготування їжі, термінів її реалізації, правил миття і дезінфекції посуду.

Медичний персонал лікарняних закладів може стати джерелом збудників інфекції (як носій або хворий на легкі форми), а також виявитися жертвою, заразившись від хворого, його крові і виділень. Для зменшення цієї небезпеки проводять періодичний медичний огляд і обстеження персоналу. Доцільно мати картотеку, в якій повинні бути зазначені захворювання, що переніс ко­жен зі співробітників. Виявлені носії і хворі мають бути відсторонені від робо­ти і пройти курс лікування.

Найважливішою складовою інфекційної безпеки є запобігання можливості передачі мікроорганізмів від пацієнтів до медичного персоналу. Захист медич­ного персоналу від зараження — актуальна тема при роботі з інфекційними хворими і носіями внутрішньолікарняної інфекції.