
- •Лекція №1 Система охорони здоров’я в Україні. Історія медсестринської справи. Охорона праці в галузі.
- •Значення медсестринської справи для охорони здоров’я, її функції.
- •Медсестринська справа як предмет; мета, завдання, її місце серед інших дисциплін у системі медичної освіти.
- •Філософія, теорія, суть медсестринської справи.
- •1. Етичні обов’язки медичної сестри:
- •2. Етичні цінності, котрі визначають мету, до якої йде сестра:
- •3. Особисті моральні якості медичної сестри:
- •Основні терміни, необхідні для визначення філософії медсестринської справи: “пацієнт, “медсестринська справа”, “навколишнє середовище і суспільство”, “здоров’я”.
- •Моральні концепції, принципи і традиції медсестринської деонтології в клятві Флоренс Найтінгейл та Етичному кодексі Міжнародної Ради медичних сестер.
- •Охорона праці в галузі. Професійні шкідливості в роботі медсестри, їх профілактика. Дотримання правил техніки безпеки.
- •Кваліфікаційна характеристика медичної сестри (призначення, вимоги до особистості, професійні вимоги) Сестра медична
- •Роль медичної сестри в лікувальному процесі. Догляд за пацієнтами як лікувальний чинник. Права та обов’язки медичної сестри.
- •При цьому основними цілями медичної сестри є:
- •Вимоги до особистості медичної сестри
- •Медсестринська етика та деонтологія. Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в медсестринській справі. Медсестринська педагогіка.
- •Лекція №2 Медсестринські теорії ( моделі). Медсестринський процес. Етапи мед сестринського процесу.
- •I етап — первинне оцінювання стану пацієнта
- •II етап — виявлення та формулювання проблем. Медсестринська діагностика:
- •Четвертий етап медсестринського процесу: реалізація (виконання) плану медсестринських втручань.
- •IV етап — реалізація плану догляду (навчання пацієнта, поради):
- •Подібність та різниця наукового методу рішення проблеми, процесу рішення проблеми та медсестринського процесу
- •V етап — підсумкове оцінювання результатів догляду за пацієнтом
- •Аспекти оцінювання:
- •Джерела оцінювання
- •Критерії оцінювання:
- •Лекція №3 Санітарно-протиепідемічний режим лікувально – профілактичних закладів.
- •Внутрішньолікарняна інфекція: механізм передачі, профілактика.
- •Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим.
- •II. Розміщення хворих
- •III. Раціональна терапія
- •IV. Протиепідемічний режим
- •Методи дезінфекції.
- •Для інструментарію застосовуються такі концентрації дезінфекційних розчинів
- •Для приготування робочих освітлених розчинів хлорного вапна необхідно користуватися таблицею:
- •Приготування робочих розчинів хлораміну:
- •Санітарно-протиепідемічний режим лікувальних закладів.
- •Завдання профілактики внутрішньолікарняної інфекції серед медичного персоналу:
- •Умови безпеки медичної сестри на робочому місці
- •Умови профілактики внутрішньолікарняної інфекції і виносу її за межі медичних закладів.
- •Класифікація відходів лікувально-профілактичного закладу та особливості дій медичного персоналу
- •1. Загальні положення
- •2. Передстерилізаційне очищення
- •Передстерилізаційне очищення
- •3. Стерилізація
- •4. Дезінфекція
- •1. Загальні положення
- •2. Профілактика при наданні медичної допомоги хворим, роботі з біоматеріалом
- •3. Профілактика при пораненнях, контактах з кров'ю, біологічними рідинами та біоматеріалами віл-інфікованого чи хворого на снід пацієнта
- •4. Реєстрація аварій, нагляд за потерпілими та заходи до попередження професійного зараження.
- •Склад аптечки:
- •Лекція №4. Санітарно-протиепідемічний режим лікувально–профілактичних закладів.
- •Методи стерилізації
- •Паровий метод стерилізації (водяна насичена пара під надмірним тиском)
- •Хімічний метод стерилізації (розчин хімічних препаратів)
- •Лекція №5. Типи лікувально – профілактичних закладів. Безпечне лікарняне середовище.
- •I. Дільнична сестра поліклініки є помічником дільничного терапевта у забезпеченні лікувально-профілактичних заходів :
- •V. Медична сестра урологічного кабінету:
- •Первинна медико-санітарна допомога в сільській місцевості.
- •Вторинна медична допомога
- •Лекція №6. Спостереження за пацієнтом.Оцінка функціонального стану пацієнта.
- •Клінчні симптоми при захворюваннях органів дихання.
- •Задишка пов‘язана з порушенням фаз дихання.(вдиху і видиху).
- •Клінчні симптоми при захворюваннях органів серцево судинної системи.
- •Лекція №7 Втрата, смерть та горе.
- •Втрати, смерть і горе
- •Втручання в кризу
- •2. Заперечення (відчай).
- •3. Визнання.
- •4. Адаптація (пристосування).
- •Поради для тих, хто переживає горе:
- •Рекомендації для людини, яка повідомляє про нещастя.
- •Помираючий хворий
- •Застосування водних ванн
- •Гірчичники.
- •Використання медичних банок.
- •Приготування та використання грілки.
- •Використання компресів, парафіну.
Для інструментарію застосовуються такі концентрації дезінфекційних розчинів
3 % розчин хлораміну - повне занурення на 30 хв;
0,2%розчин дезактину - повне занурення на 60хв;
0,5 % розчин дезактину- повне занурення 45хв.
0,2 % розчин сульфохлорантоїну - повне занурення на 60хв.
Режим дезінфекції інструментарію та предметів догляду з біологічним за брудненням дещо інший. При забрудненні розчину кров'ю його знезаражу узальні властивості зменшуються, тому всі інструменти насамперед необхідно очистити від біологічних забруднень - промити в дезінфекційному розчині. При дезінфекції виробів, що мають внутрішні канали, порожнини, дезрозчини в кількості 5-10 мл. пропускають через канал для усунення залишків крові ,сироватки чи інших біологічних рідин відразу ж після їх використання. Після цього вироби повністю занурюють у розчин на необхідний час в іншій ємності. Дезінфекційні розчини із залишками біологічних речовин зливають в окрему ємність і лише після відповідної експозиції виливають.
Якщо вироби виготовлені з корозійнонестійких металів і не витримують контакту з дезрозчинами, їх слід промити в ємності з водою. Промивні води не заражують шляхом кип'ятіння протягом 30 хв або засипають сухим хлорним вапном або хлораміном для досягнення 3 % концентрації. Інструментарій дезінфікують в окремій ємності. Увесь інструментарій дезінфікують у розібраному вигляді.
Відходи крові згустки, сироватка), сечу, блювотні маси, ексудат й інші біологічні рідини для знезараження виливають у ємності із кришками, засипають сухим хлорним вапном у співвідношенні 1:5 (200 г сухого деззасобу на 1 л рідини), перемішують і витримують 1 год, після чого виливають; перев'язувальний матеріалі, забруднений кров'ю і гнійними виділеннями, повністю заливають дезінфекційним розчином, витримують термін знезараження, після чого виохлождають. Знезараженню підлягають усі біологічні відходи (плацента, видалені частини органів тощо).
Білизну, забруднену кров'ю, занурюють у дезінфекційний розчин (3 % розчин хлораміну, 0,5 % розчин сульфохлорантоїну) з розрахунку 5 л розчину на 1 кг сухої білизни терміном 2 год. Після цього прополіскують у воді і перуть.
Для знезараження стін, підлоги в приміщеннях, де є можливість забруднення кров'ю й іншими біологічними рідинами (операційна, пологовий зал та ін.) їх зрошують дезінфекційним розчином, витримують час знезараження і після цього прибирають.
Згідно з діючими нормативними документами, дезінфекційні розчини для знезараження інструментарію, предметів догляду тощо використовують одноразово.
Дезінфекційні розчини виготовляють:
а) безпосередньо перед використанням в ємності, де проводиться дезінфекція виробів медичного призначення. При цьому на робочому місці мають бути деззасіб та мірна ємність для правильного приготування дезрозчину. Ємність, в якій проводять дезінфекцію виробів медичного призначення, повинна бути промаркована - вказують назву дезінфекційного розчину, його концентрацію, роблять помітку - "виготовляється щоденно";
б) дезрозчин готують дезінфектори у великій кількості, при правильному зберіганні його можна використовувати 7- 10 днів (дезрозчини мають зберігатись у темній закритій тарі). При такому варіанті або при виборі того чи іншого дезінфекційного засобу слід звертати увагу, на який вид мікроорганізмів він діє, і вибирати найбільш оптимальний серед них, його концентрацію, час знезараження.
Після застосування дезінфекційних розчинів усі вироби медичного призначення ретельно промивають під проточною водою до повного зникнення запаху дезрозчину.
Приготування дезінфекційних розчинів з дотриманням правил техніки безпеки (10 %, 1 %, 0,5 % розчинів освітленого хлорного вапна; 1 %, 3 % розчинів хлораміну)
Підготувати: багатошарову маску, хлорамін, рукавички, дерев'яну паличку, посуд з темного скла, бирки з клейонки, хлорне вапно.
Послідовність дій
Надіти халат, рукавички, маску.
1 кг сухого хлорного вапна розчинити в 9 л води (хлорне вапно подрібнити).
Суміш відстоювати протягом 1 доби.
Надосадову рідину злити в темний посуд, закрити корком, прикріпити етикетку. Отриманий 10 % розчин освітленого хлорного вапна придатний до застосування впродовж 5 (7) - 10 діб.
Примітка: готують маточний 10 % розчин хлорного вапна з урахуванням активного хлору. За середню кількість активного хлору в сухому хлорному вапні застосовують 25 %. При зменшенні вмісту активного хлору необхідно збільшувати кількість сухого препарату.