Лекція №1 Система охорони здоров’я в Україні. Історія медсестринської справи. Охорона праці в галузі.

«Медицина представляє стовбур дерева,

а її спеціальності - окремі гілки.

Але коли гілка досягає розмірів цілого дерева,

то вона набуває право на самостійне значення ».

Ця гілка - сестринська справа, яка виділяється з системи медичної освіти, із залежного підрозділу медицини в окрему, самостійну науку.

Більш, як 100 років тому, Вірджинія Хандерсон наголосила: “Уникальной задачею сестры является оказание помощи человеку, больному или здоровому, осуществление действий, имеющих отношение к здоровью человека, его выздоровлению или спокойной смерти … Сестра – это ноги безногого, глаза слепого, опора ребёнку, источник знаний и уверенности для молодой матери, уста тех, кто слишком слаб или погружён в себя…»

У всьому світі основоположницею сестринської справи є англійська сестра милосердя Флоренс Найтінгейл (1820-1910). У своїх «Записках про звільнення» (1859) вона дала визначення сестринської справи і показала відміну сестринської справи від лікарського.

Сестринська справа – це наука, то як і будь-яка наука повинна мати свою наукову теорію, яка вивчає усі варіанти можливої поведінки медичних сестер у роботі з пацієнтом.Сестринська справа - це самостійна наука і самостійна професія.

1. Значення медсестринської справи для охорони здоров’я, її функції.

Сестринська справа - найважливіша складова частина системи охорони здоров'я, що володіє значними кадровими ресурсами і реальними потенційними можливостями для задоволення потреб населення в доступній і прийнятною медичної допомоги (Г. М. Перфільєва, 1996).

Сестринська справа - складова частина системи охорони здоров'я, яка включає в себе діяльність по зміцненню здоров'я, профілактикизахворювань, надання психосоціальної допомоги та догляду особам, що мають фізичні і (або) психічні захворювання, а також непрацездатним усіх вікових груп. Сестринська справа охоплює фізичні, інтелектуальні та соціальні аспекти життя в тій мірі, в якій вони впливають на здоров'я,виникнення хвороби, непрацездатність і смерть.

Така допомога повинна надаватися сестринським персоналом в установах охорони здоров'я і будь-яких інших установах, а також на дому, іншими словами,скрізь, де є в ній потреба.

Сестринський персонал - це працівники, які мають медичну освіту за спеціальностями сестринська, акушерська, лікувальна справа (кваліфікаці яфельдшер) і допущені до професійної діяльності у встановленому порядку.

Різноманітність функцій, які виконує сестринський персонал, вимагає розуміння факторів, що впливають на здоров'я, причин хвороб, способів їх лікування та реабілітації, а також екологічних, соціальних і політичних умов, в яких здійснюється медична допомога і функціонує система охорони здоров'я.

Функції сестринської справи

Нерівномірність у забезпеченні населення сестринськими кадрами, дисбаланс, , що склався між лікарями і сестринським персоналом вимагають суттєвого коригування кадрової політики на всіх рівнях управління охороною здоров'я. Сьогодні на одного лікаря припадає 1,7 сестринського персоналу. Якщо система охорони здоров'я втрачає медичних сестер, то від цього в першу чергу страждають наші пацієнти, які не отримують якісної сестринської допомоги.

У проекті Державної програми поставлені такі завдання:

1. Підвищення професійного та соціального статусу сестринської професії.

2. Забезпечення соціальної захищеності сестринського персоналу.

3.Сприяння розвитку професійних сестринських, акушерських, фельдшерських асоціацій та залучення їх до реалізації державної політики в галузі розвитку сестринської справи.

Необхідно виділити основні функції сестринської справи:

1.Надання сестринського догляду та управління ним, чи то заходи профілактики, лікування, реабілітації чи психологічної підтримки пацієнта, сім'ї. Ця діяльність найбільш ефективна, якщо заснована на сестринському процесі.

2.Навчання пацієнтів, їх сімей та представників медичної галузі, що включає:

• Оцінку знань і навичок людини, що відносяться до збереження та відновлення здоров'я;

• Підготовку та надання необхідної інформації на відповідному рівні;

• Оцінку результатів подібних освітніх програм;

• Застосування прийнятих і відповідних культурних, етичних та професійних стандартів.

3.Виконання ролі ефективного члена медико-санітарної бригади, що передбачає:

• Співробітництво з пацієнтами, сім'ями, іншими працівниками охорони здоров'я з метою планування, організації, управління та оцінки сестринського догляду;

• Виконання ролі лідера сестринської бригади, до якого входять інші медичні сестри і допоміжний персонал;

• Делегування роботи і функцій медичної сестри іншому сестринського персоналу та координація їх діяльності;

• Співробітництво з іншими професіоналами з метою створення нормальних умов праці, що сприяють ефективній сестринської діяльності;

• Участь у підготовці та наданні необхідної інформації населенню, керівництву, політикам у вигляді доповідей, семінарів, конференцій, засобів масової інформації тощо

4. Розвиток сестринської практики через критичне мислення і дослідження. Ця функція сестринської справи включає:

• Впровадження новаторських методів роботи для досягнення кращих результатів в сестринській практиці;

• Визначення областей сестринських досліджень;

• Використання культурних, етичних та професійних стандартів для здійснення керівництва сестринськими дослідженнями.