3.3 Розробка блоку клавіатури
Найбільш поширеним поширеними пристроями ручного вводу знакової інформації є клавішні пристрої. Вони складаються з двох основних частин: набору клавіш та пристрою керування для перетворення сигналу натиснутої клавіші в паралельний код обміну інформацією. Для кодування натисненої клавіші використовується лінійний спосіб адресації , функціональна схема якого показана на рисунку 3.8
Рисунок 3.8 Функціональна схема клавіатури
3.3.1 Вибір схеми генератора імпульсів
Схема генератора тактових імпульсів показана на рисунку 3.9.
Рисунок 3.9 Схема генератора тактових імпульсів
Схема має два динамічних стани. В першому з них, коли на виході DD1стан логічної «1»(вихід DD2 логічний «2»), конденсатор С1 заражається. В процесі зарядки значення Uпор=0.5 Unum виникає стрибкоподібний перехід до другого динамічного стану, у якому на виходах DD1 логічний «0», DD2 логічний «1». В цьому стані виникає перезарядка ємності струмом зворотної напруги. При досягненні напруги на С1 Uпор виникає повернення схеми в перший динамічний стан.
Резистор R2 використовується як обмежуваний і його опір повинен бути більшим за 1 кОм, а для того, щоб він не впливав на розрахункову частоту, номінал резистора R2 обираємо на багато більшим ніж R1. Повний період Т розраховується по формулі 3.4.
(3.4)
Резистор R2 і конденсатор С1 можуть знаходитись в діапазоні 20 кОм…10Мом; 300пФ…100мкФ. Для забезпечення нормальної роботи блоку клавіатури приймаємо значення f=100кГц, Тоді період буде розраховуватись за формулою 3.5
(3.5)
Також задаємось значенням опору резистора R2=10мОм. Тоді ємність конденсатора С1 згідно формули 3.6 розраховується
(3.6)
3.4 Розробка блоку індикації
3.4.1 Розробка вхідного буферу
Для забезпечення висвітлення постійної інформації без участі мікропроцесора необхідно попередньо запам’ятати цю інформацію. Крім того необхідно виконати вимоги модульності в МПС, Тобто блок повинен відключатися від системної шини даних. Для цього вибираємо регістр з трьома станами. Використовуємо восьми розрядний БР К1810ИР82, який був розглянутий в пункті 3.1.3. Розраховуємо необхідну кількість розрядів по формулі 3.7 та кількість БР по формулі 3.8:
,
(3.7)
Де n – задана кількість індикаторів;
Nrg – необхідна кількість розрядів
(3.8)
3.4.2 Опис індикаторів
S1505GWB – це цифровий однорозрядний індикатор виготовлений за планерно-ептаксіальною технологією, червоного кольору світіння, без корпусу. Споживча напруга - 5В. Умовне графічне позначення показано на рисунку 3.10
Рисунок 3.10 – Умовно графічне зображення S1505GWB
3.4.3 Вибір дешифратора
Для перетворення чотирьох розрядного двійкового коду в семи розрядний код висвітлення символу вибираємо мікросхему К514ИД1, яка являє собою дешифратор сигналів двійкового коду в сигнали «семи сегментного» коду управління напівпровідниковими цифровими індикаторами з роз’єднаними анодами сегментів. Умовно-графічне позначення показано на рисунку 3.11
Рисунок 3.11 – Умовно графічне зображення мікросхеми К514ИД1