14. Монтеск»є

Серед представників Просвітництва належить правознавцю Шарлю Луї Монтеск є (1689 -

1755рр.). Свої суспільно-політичні погляди виклав в романі «Персидські листи». Шарль Монтеск'є створив першу розгорнуту політичну доктрину Просвітництва, прагнув розширити фактичну базу соціально-політичної теорії, описати причини, що викликають зміни в законодавстві і правах, і, узагальнивши нагромаджені факти і дані, виявити закони історії. Запозичуючи ідею природного становища, Шарль Монтеск'є відкидає раціоналізаторські конструкції, в яких утворення держави випливало з вимог природного праваВиникнення політично організованого суспільства розглядалось як історичний процес. Держава і закони появляються в процесі війни. Не маючи достатніх фактів і даних, щоб сформулювати загальну теорію походження держави, Шарль Монтеск'є намагається пояснити процес утворення держави, аналізуючи те, як зароджувались конкретні соціальні і правові інститути.

Шарль Монтеск'є - один з ініціаторів історико-порівняльного вивчення суспільства і держави. Закономірності суспільного життя розкриває через поняття спільного духу нації. Закони, суть необхідні відносини, що випливають з природи речей, все, що існує, має свої закони. Закономірність панує і в сфері суспільних відносин. Як філософ, правознавець, активний сподвижник Дідро і д'Аламбера, Шарль Монтеск'є виступає проти релігійного фанатизму, критикує теологічне розуміння історії Августіна і Фоми Аквінського, обґрунтовує закономірності розвитку природи і людської історії, підкреслює взаємозв'язок між природним і соціальним, вірить в майбутнє: настане епоха надій і сподівань, віра в торжество свободи, рівності, братерства та ін. Політичні погляди Шарля Монтеск'є сповнені суперечностей і компромісів. Але він завжди нещадно викривав феодалізм і проголошував принципи соціальної справедливості, рівності, свободи, гуманності.

Обґрунтовування ідеала свободи Шарль Монтеск'є зв'язував з існуючими формами держави: республіка (демократія і аристократія), монархія і деспотія. Кожний тип правління держави має власний принцип, що характеризує державну владу. Республіка-держава, де влада належить або народу (демократія) або частині його (аристократія). Монархія - це одноосібне правління, що опирається на закон; її принципом є честь. Деспотія, на відміну від монархії - одноособове правління, основане на беззаконні і свавіллі, тримається на страсі. Шарль Монтеск'є виділяє в державі законодавчу, виконавчу і судову владу. Зосередження всієї повноти влади в руках однієї особи, установи або соціальної спільності людей неминуче веде до зловживання і свавілля. Розмежування компетенції поділу влади передбачає надання різним гілкам влади спеціальних повноважень з тим, щоб вони обмежували і стримували одна одну, і встановлюється такий порядок, що «одна влада зупиняє другу», реалізація принципу поділу влади раціональна в Англії, де законодавча влада належить парламенту, виконавча - королю, а судова - присяжним. Вчення Шарля Монтеск'є про поділ влади мало значну новизну в порівнянні з попередніми концепціями. По-перше, поєднувалось ліберальне розуміння свободи з ідеєю конституційного закріплення механізму поділу влади. Свобода встановлюється лише законами і навіть законами основними. По-друге, у склад влади, що належить розмежуванню включались судові органи. Обґрунтування парламентаризму, як системи управління, основане на розмежуванні законодавчих і виконавчих повноважень, доповнене принципом незалежності суддів. Розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову - класична формула буржуазного конституціоналізму.

18. Погляди С.Ю. Десницького на державу і право

Семен Юхимович Десницький походив з міщанської родини у Ніжині. Навчався в семінарії при Троїце-Сергієвій лаврі. Закінчив гімназію при Московському університеті в 1759 р. і був зарахований до складу студентів. У 1760 р. відправлений для продовження навчання до Академії наук в Санкт-Петербурзі, а в 1761 р. — до університету в м. Глазго (Шотландія). Тут після курсу навчання в 1765 р. дістав ступінь магістра вільних наук, а в 1767 р. за дисертацію "De testamentis ordinaris", присвячену 28-й книзі Пандектів Юстиніана, — ступінь доктора цивільного і церковного права. Ученому були надані привілеї англійського громадянства, але він повернувся до Москви, де викладав в університеті курс римського права із застосуванням у праві російському (з 1768 р. — екстраординарний професор, з 1773 р. — ординарний професор). У 1783 р. викладав курс російського законодавства. Того ж року обраний до Російської академії наук. Брав безпосередню участь у законотворчій роботі, а також у розробленні юридичної термінології для першого академічного словника-тлумачника російської мови. У 1787 р. за станом здоров'я залишив кафедру.

Перебуваючи під впливом англійської школи права, С. Ю. Десницький доклав значних зусиль для поширення ідей і поглядів Дж. Горрінгтона і французького правника А. Баркава. Ці вчені відстоювали тезу про залежність форми та її інституцій від розподілу власності в ній, від прогресу господарської діяльності людей. Поділяючи ці думки, С. Ю. Десницький обґрунтовував і обстоював тезу про те, що сама поява держави і права зумовлена появою і розвитком приватної власності і необхідністю її охорони і захисту. Саме С. Ю. Десницькому належить заслуга обґрунтування необхідності чіткого відмежування права володіння від права власності, першість висновку про феодальний характер відносин земельної власності у Київській Русі. Віддаючи свої симпатії молодій буржуазії Російської імперії, вчений розумів свободу особи переважно як свободу економічної діяльності.

Учений поділяв права людини у галузі "природної юриспруденції" на: 1) права природні, "які людина має для захисту свого тіла, честі, гідності і власності"; 2) права набуті, що "виникають у суспільстві від різного стану і звання людей" у сферах влади "законодавчої, судительної і каральної"; 3) права, що "виникають від різних і взаємних справ між обивателями": "власність, право дозволене, спадкоємство, застава, особливі та інші персональні привілеї, контракт і подібне контрактове право"; 4) права, "що належать до благоустрою і добробуту, зручного утримання і безпеки обивателів.., до запобігання внутрішнім заворушенням і до захисту від ворожих нападів".

Держава, на думку мислителя, виникла з первісного стану на ґрунті суспільного договору. Він глибоко дослідив різні типи держав, у тому числі російську абсолютну монархію. С. Ю. Десницький подав до Комісії для створення проекту нового Уложення свої пропозиції щодо реформування влади з метою кращого захисту прав людини і громадянина. Він підтримував право людини на всебічний розвиток, задоволення її потреб, засуджував кріпосне право як протиправне явище, вимагав поступового й остаточного звільнення селян від кріпацтва і встановлення юридичної, формальної рівності всіх людей.

С. Ю. Десницький помер 26 червня 1789 р. в Москві.