1  Стартовий елемент; 2  стартова площадка

Верхні краї обох сторін гірки мають бути виготовлені так, щоб за нормальної експлуатації відвідувач не міг дотягтися або доторкнутися до зовнішніх елементів гірки. Конструкція зони спуску має забезпечувати безпеку відвідувача і його втримання усередині жолоба під час спуску з гірки.

Максимально допустимі навантаження на відвідувача, створювані прискореннями, і тривалість їхньої дії мають відповідати даним табл. 12.

Таблиця 12. Максимально допустимі величини і тривалість дії навантажень

Тривалість дії навантаження, с	Прискорення, g
 0,1	 4
 0,1	 2,6

Труби та закриті елементи мають бути виготовлені так, щоб відвідувач не втрачав орієнтацію (наприклад, частково або повністю пропускати світло). Якщо передбачено спеціальний ефект, що створює ризик втрати відвідувачем орієнтації або паніки в трубі, в закритому елементі (наприклад, повна темрява, водоспад тощо), відвідувача попереджають про це перед зоною старту.

Зона фінішу має забезпечувати ефективне і безпечне гальмування відвідувача після спуску.

Зоною фінішу вважають:

спеціалізований прийомний пристрій відповідно до вимог пунктів і цих Правил;

спеціальний басейн;

багатоцільовий басейн;

природна водойма.

Якщо відвідувач спускається з гірки безпосередньо в басейн, то для його виходу мають бути передбачені сходи, східці або підлога, що підвищується.

Траєкторія виходу відвідувача з однієї гірки не повинна перетинати траєкторію виходу відвідувача з іншої гірки.

Якщо зони фінішу декількох гірок закінчуються на одній стороні спеціального басейну, вихід розташовують таким чином, щоб відвідувачі рухалися у напрямках, які не перетинаються, та забезпечують швидке звільнення зони руху.

Допоміжні засоби для спуску мають бути плавучими. Кути допоміжних засобів для спуску мають відповідати вимогам пункту цих Правил.

У настанові з використання допоміжних засобів для спуску зазначають для яких цілей вони призначені, позиції відвідувача під час користування ними, допустимі маса та розміри тіла відвідувача.

Під час використання допоміжних засобів для спуску необхідний контроль персоналом за дотриманням дистанції між відвідувачами.

Кут нахилу переходу від жолоба до труби, тунельного покриття, борту безпеки або бризкозахисного екрана не повинен перевищувати 45°, а радіус округлення країв  не менше 100 мм відповідно до рис. 52.

Висота від поверхні ковзання гірки до тунельного покриття або верха труби має бути не менше 1200 мм відповідно до рис. 52.

Рис. 52. Перехід між елементами водної гірки:

1 – напрямок ковзання

У разі забору води із зони, де можуть перебувати відвідувачі, особлива увага приділяється забезпеченню їх безпеки.

Обсяг води, що подається на гірку, впливає на характер ковзання та визначається виробником для кожної конкретної гірки під час її введення в експлуатацію.

Доступ сторонніх осіб до приладів регулювання подачі води не дозволяється. Рекомендується установлення сигналізації, що попереджає про вихід з ладу обладнання.

Конструкція гірки має унеможливлювати зіткнення та завдання шкоди відвідувачами один одному.

Зіткнення або завдання шкоди відвідувачами один одному може виникнути через недотримання дистанції на старті та (або) через різницю у швидкості спуску відвідувачів. Якщо різні позиції тіл відвідувачів під час спуску є причиною розходжень у швидкості, дозволяється одна позиція (або група позицій, що відповідають однієї швидкості) або черговість спуску з гірки має регулюватися.

Конструкція водної гірки має унеможливлювати несанкціонований доступ сторонніх осіб у зону безпеки.

Розміри перетину гірки типу 1 мають відповідати рис. 53.

Рис. 53. Перетин гірки типу 1

Розміри перетину гірки типу 2 мають відповідати рис. 54.

Дозволяється збільшення розмірів перетину водної гірки на відстані більше 2 м від зони старту до розмірів перетину гірки типу 3 відповідно до рис. 55.

Рис. 54. Перетин гірки типу 2

Розміри перетину гірок типів 3 і 4 повинні відповідати рис. 55.

Діаметр труб має бути не менше 800 мм.

Прямолінійна ділянка Радіусна ділянка

Тип 3 h₁ ≥ 600; h₂ ≥ 200;

Тип 4 h₁ ≥ 700; b ≥ 800 ;

 ≤ 95°;

Рис. 55. Перетин гірок типів 3 и 4:

1 – зовнішня крива; 2 – внутрішня крива

Розміри перетину прямої гірки типу 5 із закругленою підлогою мають відповідати рис. 55, а з плоскою підлогою – рис. 56.

Для гірки у формі труби внутрішній діаметр має бути – не менше 800 мм.

600 ≤ b ≤ 700; R ≥ 40; h ≥ 400; α ≤ 12°

Рис. 56. Перетин гірки типу 5

Розміри перетину гірки типу 6 мають відповідати рис. 57.

600 ≤ b₁ ≤ 1800; h₁ ≥ 500; b₂ ≥ 200; h₂ ≥ 200;

Рис. 57. Перетин гірки типу 6

Перетин гірки з поворотами, з декількома трасами типу 6.1 має відповідати рис. 55 (тип 3).

Перетин гірки з поворотами, з декількома трасами типу 6.2 має відповідати рис. 55 (тип 4).

Розміри перетину гірки типу 7 мають відповідати рис. 58.

2500 ≤ b ≤ 5000; h ≥ 500; R ≥ 50

Рис. 58. Перетин гірки типу 7

Спеціалізовані прийомні пристрої застосовують, як правило, у гірках із середньою швидкістю спуску понад 14 м/с.

Конструкція спеціалізованого приймального пристрою має забезпечувати:

ефективне та безпечне гальмування відвідувача;

безпечний і швидкий вихід відвідувача з нього.

Рекомендовані розміри зон занурення водних гірок наведені в додатку 2. Залежно від конструкції водної гірки глибина та розміри зони занурення мають бути визначені на підставі розрахунків і за результатами випробувань.

Під час потрапляння в спеціальний або багатоцільовий басейн відвідувач не повинен стикатися зі стінками басейну або зіштовхуватися з іншими відвідувачами.

Для гірок типів 2 – 5, зони занурення яких розташовані на одній стороні басейну, та для гірок типу 6 наносять лінію контрастного кольору віссю траси спуску, або встановлюють м’які плаваючі канати, щоб направити відвідувача до призначеного для нього виходу.

Дно спеціального басейну в зоні занурення має бути горизонтальним і рівним.

Дно багатоцільового басейну в зоні занурення має бути рівним.

Якщо глибина басейну менше або дорівнює 1,3 м, дозволяється підвищення або зниження дна басейну з ухилом до 10 % у напрямку спуску.

Глибина зони занурення залежно від висоти падіння відвідувача (відстань між фінішним елементом і водною поверхнею) має відповідати даним табл. 13.

Мінімальну глибину зони занурення вимірюють на відстані 2 м від кінця фінішного елемента віссю траси гірки в напрямку спуску.

Таблиця 13. Залежність глибини зони занурення від висоти падіння відвідувача

У міліметрах

Висота падіння відвідувача, h	Глибина зони занурення, Н
	для гірок типу 1 і 2	для інших типів гірок
0< h ≤ 200	800 ≤ Н ≤ 1200	≥ 1000
600	≥ 1800	≥ 1800
 1500	≥ 4500
Примітка. Проміжні показники визначають методом лінійної інтерполяції