Порядок виконання роботи

Масову частку спирту у водно-спиртових розчинах визначають у чистих скляних циліндрах, які дають змогу вільно занурити спиртометр і термометр. Діаметр циліндра має бути на 2–2,5 см більшим від суми діаметрів спиртометра і термометра. Перед визначенням циліндр тричі обполіскують приблизно 50 см³ досліджуваного розчину. Спиртометр перед зануренням у розчин витирають м'яким рушником. Після цього в циліндр наливають досліджуваний розчин, занурюють у нього термометр і вимірюють температуру. Потім у циліндр обережно опускають скляний спиртометр, беруть його за верхній кінець і обережно опускають у рідину з таким розрахунком, щоб вимірювальна частина не була мокрою більш ніж на 2–3 мм над верхньою частиною меніска.

Перше вимірювання є орієнтовним, наступні два – три вимірювання використовують для розрахунків. Під час повторних визначеннях вимірювальну частину приладу обов'язково висушують рушником. Показання знімають після витримування спиртометра і термометра в розчині 3–4 хв. Знімаючи показання спиртометра, треба дотримуватися правил роботи з ареометрами [1, с. 45]. Після того, як спиртометр витягли з розчину, перевіряють точність вимірювання температури. Для цього рідину обережно перемішують термометром, установлюють його по осі циліндра і знімають показання. Якщо температура змінилась більш ніж на ± 0,1 ˚С, визначення міцності повторюють.

Опрацювання результатів роботи

За показаннями спиртоміра та термометра, користуючись спеціальними таблицями [1, с. 118], знаходять справжню міцність розчину.

Аналіз одержаних результатів. Висновки і рекомендації

Отримані значення порівнюють з нормативними та роблять висновок про якість продукту.

Робота 8.2. Визначення масової частки спирту у вині, пиві та інших алкогольних напоях

Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви: мірна колба місткістю 250 см³, круглодонна перегінна колба об’ємом 500–750 см³, прямоточний або кульковий охолодник, спиртомір вищого класу точності, циліндр об’ємом 250 см³, термометр з ціною поділки 0,2 ºС.

Порядок виконання роботи

Метод базується на визначенні вмісту етилового спирту в дистиляті, одержаному після перегонки продуктів, за допомогою спиртометра [1, с.116–118].

Переносять 250 см³ вина за температури 20º С з мірної колби в перегінну. Мірну колбу обполіскують двічі – тричі дистильованою водою (по 20 см³), зливаючи промивну воду у перегінну колбу. Вино нейтралізують 1 моль/дм³ розчином NaOH за допомогою індикаторного паперу. Після цього перегінну колбу з'єднують із охолодником. Як приймальну колбу використовують ту саму мірну колбу, якою відмірювали вино. Нижній кінець охолодника з'єднують з капілярною трубкою. Перед початком перегонки в приймальну колбу наливають 15–20 см³ дистильованої води і з'єднують її з охолодником таким чином, щоб кінець капіляра занурювався у воду. Приймальну колбу вміщують у воду з льодом. Під час перегонки дистилят періодично перемішують, обертаючи колбу. Коли приймальна колба наповнюється більше ніж наполовину, капіляр виймають з дистиляту, обполіскують його 4–5 см³ дистильованої води і продовжують перегонку без водного затвора, тобто в такому положенні, щоб кінець капіляра не торкався дистиляту. Перегонку завершують, коли в приймальній колбі збереться близько 200–225 см³ дистиляту. Дистилят доводять за температури 20º С до позначки, енергійно перемішують і переливають у циліндр, куди опускають скляний спиртометр.