Дані для розрахунку істинного вмісту сухих речовин
Вміст у цукрово-патокових сиропах, % |
Вміст СР розрахунковий СРр, % |
Видимий вміст сухих речовин СРв, % |
Поправка на сухі речовини патоки У, % |
Вміст СР з урахуванням поправки, % |
|
цукру |
патоки |
||||
100 |
– |
|
|
|
|
100 |
20 |
|
|
|
|
100 |
30 |
|
|
|
|
100 |
40 |
|
|
|
|
100 |
50 |
|
|
|
|
За одержаними даними будують графік залежності розрахункового та видимого вмістів СР (І) (див. рис. 4.1), а також розрахункового вмісту СР з урахуванням поправки (ІІ). По осі абсцис відкладають значення розрахункового вмісту сухих речовин СРр, по осі ординат – значення, що визначаються рефрактометром, видимий вміст СРв. Одержані криві дають змогу за значеннями СРв визначити їх справжнє значення за даної кількості цукру в сиропі.
Аналіз одержаних результатів. Висновки і рекомендації
За результатами роботи роблять висновок про вплив співвідношення цукру і патоки на видиму масову частку сухих речовин у цукрово-патокових розчинах.
Рис. 4.1. Залежність між видимим і розрахунковим значенням сухих речовин
Робота 4.3. Визначення впливу додання кухонної солі до розчинів цукру на видиму масову частку в них сухих речовин
Короткі відомості
Нині на хлібозаводах з метою механізації процесу, економії сировини, зменшення площі складських приміщень, підвищення якості продукції та культури виробництва цукор-пісок зберігають і витрачають у вигляді цукрового розчину високої концентрації (65–70 %). Для попередження кристалізації цукру в розчин додають кухонну сіль у кількості 2,5 % до маси цукру.
Додання солі в цукрові розчини спричиняє відхилення показань ареометрів і рефрактометрів, градуйованих за чистою сахарозою, від справжнього вмісту СР. У зв’язку з цим треба визначити величину цих відхилень та поправки, які слід вносити під час визначення масової частки СР у цукрово-соляних розчинах.
Порядок виконання роботи
Для приготування розчинів готують наважки цукру та солі в такому співвідношенні, щоб концентрація цукру в усіх пробах була 65,0 % до маси розчину, кількість солі 0,0; 1,0; 2,0; 2,5; 3,0; 4,0 % до маси цукру, а загальна маса кожного розчину має дорівнювати 150 г (табл. 4.3).
Наважки готують з попередньо висушених до постійної маси цукру-рафінаду або чистої сахарози, солі “Екстра” чи хлориду натрію.
Таблиця 4.3
Дані для приготування цукрово-соляного розчину
Номер зразка |
Кількість цукру, г/100 г розчину |
Кількість солі, г/100 г цукру |
Наважки для приготування 150 г розчину, г |
Розрахунковий вміст СР, г/100 г розчину |
||
цукру |
солі |
води |
||||
1 |
65,00 |
0,00 |
97,50 |
0,00 |
52,50 |
65,00 |
2 |
65,00 |
1,00 |
97,50 |
0,98 |
51,52 |
65,65 |
3 |
65,00 |
2,00 |
97,50 |
1,95 |
50,55 |
66,30 |
4 |
65,00 |
2,50 |
97,50 |
2,44 |
50,06 |
66,63 |
5 |
65,00 |
3,00 |
97,50 |
2,93 |
49,57 |
66,95 |
6 |
65,00 |
4,00 |
97,50 |
3,90 |
48,60 |
67,66 |
Приготовані наважки переносять у заздалегідь зважені конічні колби місткістю 300 см3, куди додають 40–45 см3 теплої дистильованої води. Після їх повного розчинення вміст колби охолоджують до кімнатної температури, доводять до маси 150 г і ретельно перемішують.
У кожному розчині послідовно визначають видиму масову частку СРв денсиметром і на прецизійному рефрактометрі РПЛ–2 з додержанням правил роботи із вказаними приладами [6, с. 35–36, 48–49]. Враховуючи, що вміст СР у досліджуваних розчинах перевищує 30 %, для визначення масової частки СР на рефрактометрі РПЛ–2 розчини слід розбавити до співвідношення 1 : 2. Для цього у склянки зі скляними паличками зважують по 10 г розчинів і по 20 г води, вміст ретельно перемішують. Визначення на рефрактометрі повторюють тричі, суворо додержуючись температурних умов (20° С).