До слів із другою відмінюваною частиною належать:

а) Іменники, в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом: блок – система, дизель – мотор, крепінг – процес, стоп – кран.

б) Іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат – година, людино – день,

тонно – кілометр; але назви вимірювальних приладів пишуться разом: амперметр.

в) Складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, мед-, міні-, обер-: віце - президент, екс - чемпіон, міні – футбол.

г) Іншомовні назви протилежних сторін світу: норд – вест, норд – ост.

д) Субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: чар – зілля, розрив – трава.

е) Скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець слова: б-ка – бібліотека, вид-во – видавництво.

є) Перша частина складного слова (яке пишеться разом і через дефіс), коли далі йде слово з такою ж другою частиною: радіо-й телеапаратура, шарико-й роликопідшипник.

ж) Складні прізвища та географічні назви: Нечуй – Левицький, Корсунь – Шевченківський, коли ж до складу таких топонімів входять компоненти ново-, старо-, верхньо-, нижньо-, мало-, велико-, то вони пишуться разом: Новопетрівка, Старобешево, Нижньоангарськ, Маломайорськ, Великоанадоль.

з) Складні слова, першою частиною яких є цифра: 60 - річчя, 100 - ліття, якщо цифра передається словом, тоді вона пишеться з другим компонентом разом: шістдесятиріччя, століття.

и) Прикладки, якщо вони стоять після пояснюваного іменника й передають певну ознаку: хлопець – богатир, завод – велетень, коли ж така прикладка стоїть перед пояснювальним словом, то дефіс не ставиться: богатир хлопець, велетень завод. Прикладки, які виражають видове поняття, пишуться окремо, коли стоять після основного поняття: гора Ведмідь, трава буркун. Якщо прикладка виражає родове поняття і стоїть після слова з видовим поняттям, тоді вона пишеться через дефіс: Ведмідь – гора, буркун – трава. В інших випадках прикладки пишуться через дефіс незалежно від місця: художник – портретист, учитель – словесник.

Правопис складних прикметників.

Разом пишуться:

а) Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: лісостеповий (лісостеп), радіофізичний (радіофізика).

б) Складні прикметники, утворені від синтаксично залежного словосполучення (підрядний зв’язок між словами):

- від іменника з прикметником: загальноосвітній (загальна освіта), мовностильовий (мовний стиль);

- від дієслова з іменником: машинобудівний, волелюбний;

- від сполучення прислівника з прикметником чи дієприкметником: загальнодержавний, вищезгаданий, нижчепідписаний.

Увага! Такі прикметники слід відрізняти від словосполучення, що складається з прислівника та прикметника чи дієприкметника: суспільно необхідний засіб, прямо протилежний напрям, чітко виражена думка. Прислівник у такому словосполученні пишеться окремо від прикметника чи дієприкметника тому, що він логічно наголошується і виступає членом речення;

г) від числівника та прикметника: трьохелементний, десятилітній;

д) з кількох прикметників – неоднорідних означень, які вважаються термінами:

складнопідрядне речення, новоєврейська мова, лінгвістичні особливості, глухонімий.

Через дефіс пишуться:

а) Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: дизель – моторний (дизель-мотор), віце – президентський (віце-президент).

б) Складні прикметники, між частинами яких установлюється сурядний зв’язок і між ними можна вставити сполучник і, але: науково – технічний, масово – політичний.

в) Складні прикметники, утворені з двох слів, що мають протилежне значення: постачально – збутовий, плоско – опуклий, народно – визвольний.

г) Складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, різні кольори, відтінки того самого кольору: біло – рожевий, ніжно – рожевий, кисло – солодкий, світло – червоний, синьо – зелено – жовтий, але: жовтогарячий, червоногарячий (бо означає один колір).

д) Складні прикметники, перша основа яких має суфікс –ико- (-іко-),

-ово-: фізико – математичний, військово – технічний (у них сурядний зв’язок між компонентами), але військовозобов’язаний, військовополонений.

Увага! Якщо у складних прикметниках перша частина виражена іменником із сполучним голосним, то вони пишуться разом або через дефіс, залежно від традиції: лісогірський, зернобобовий, але зерно – трав’яний, м’ясо – молочний, овоче – картопляний.

Пишуться також разом географічні назви, у складі яких є слово західно-, східно-, південно-, північно-: східносибірські морози, південноукраїнські степи.

Правопис складних числівників і займенників.

Разом пишуться:

а) Складні кількісні числівники: одинадцять, шістдесят, триста (трьохсот, трьомстам).

б) Складні порядкові числівники й схожі з ними прикметники, останнім компонентом яких є – сотий, - тисячний, - мільйонний: дев’ятисотий, шістдесятий, багатотисячний, кількамільйонний.

в) Складні займенники (неозначені і заперечні), коли до їх складу входять частки аби, де, сь, ні: абихто, абикому, абияким але аби на кому; дехто, декого але де з ким, де на кому; котрийсь, котрогось, котримсь; ніхто, ніким але ні на кому; ніякий але ні на якому (й ні на якім); кимсь, чимсь

Разом пишуться числові займенники типу декілька, декількома.

Окремо пишуться:

а) Складені числівники та порядкові числівники: тисяча шістсот сімдесят п’ять, п’ятсот вісімдесят шостий.

б) Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною: чотирьох з половиною тисячний загін.

Через дефіс пишуться:

а) Порядкові числівники, написані цифрами й літерами: 6-й, 8-й, 10-го, 20-мільйонний, 4-тисячний, 5 1/2- сотий.

б) Займенники, до складу яких входять частки - небудь, - казна, - хтозна, - будь: хто – небудь, ким – небудь, на кому – небудь; що - будь, чим – будь, на чому – будь; що – небудь, чим – небудь, але будь у кого, будь на чому, казна з яким, казна при кому (в середині таких слів з’являється прийменник).

Правопис складних прислівників.