
- •Методичні вказівки по організації навчального матеріалу
- •Основні вимоги до організації самостійного вивчення навчального матеріалу з дисципліни «Основи філософських знань»
- •Організація вивчення та контроль знань по темам і питанням, що винесені на самостійне вивчення
- •Тема 5. Філософія хіх-хх століть
- •Тема 8. Духовний вимір людського буття
- •Тема 9. Основи філософського вчення про розвиток
- •Тема 10. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Тема 12. Філософська концепція людини
- •Тема 15. Національні релігії
- •Висновок
Тема 8. Духовний вимір людського буття
В даній темі на самостійне вивчення студентам пропонується наступне питання:
Суспільна свідомість. Форми суспільної свідомості.
Для самостійної роботи студентів по даному питанню можна рекомендувати підручник «Філософія» Курс лекцій під редакцією І.Ф. Надольного. – К.: 2000. – стор. 429-447.
Після самостійного вивчення даного питання студентам рекомендуються наступні питання для самоконтролю:
Які основні складові духовного життя?
Які елементи структури суспільної свідомості?
У чому полягає головний зміст буденної і теоретичної свідомості?
Які основні відмінності суспільної психології та ідеології?
У чому полягає специфіка масової свідомості?
Які головні форми суспільної свідомості та їхній сутнісний зміст?
Тема 9. Основи філософського вчення про розвиток
В даній темі на самостійне вивчення студентам пропонується питання: Антиподи діалектики: софістика, метафізика.
Опрацювавши це питання, студенти повинні знати, що софістика (з грецької – міркування, засноване на навмисному порушенні законів логіки) за багатьма своїми ознаками наближається до метафізики.
Софістика ґрунтується на неправильному виборі вихідних положень, на абсолютизації того чи іншого визначення, на змішуванні суттєвого з несуттєвим, на хибних доведеннях (так званих софізмах).
Софістика: по перше не є самостійною теорією пізнання чи його методом; по друге, софістика як спосіб мислення має виключно суб’єктивістський характер; по третє, софістика не є світоглядом.
Термін «метафізика» дослівно означає «після фізики». Поняття «метафізика» має такі значення:
вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала буття (існування світу);
це синонім філософії;
метафізика в переносному розумінні (буденному) вживається для означення чогось абстрактного, малозрозумілого;
метафізика – це наука про з’ясування світоглядних питань (сенс життя, основне питання філософії), які не піддаються осягненню за допомогою методів конкретних наук;
метафізика – це концепція розвитку, метод пізнання, альтернативний діалектиці.
Метафізика і діалектика є протилежними за: джерелом розвитку, руху та зміни; розумінням зв’язку старого і нового; механізмом переходу від старої якості до нової; спрямованістю розвитку.
Тема 10. Основний зміст пізнавальної діяльності
В даній темі на самостійне вивчення студентам пропонується питання: Методологія. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності.
Студентам рекомендується підручник «Філософія» Курс лекцій під редакцією І.Ф. Надольного. – К.: 2000. – стор. 274-277.
Опрацювавши це питання, студенти повинні знати, що під методологією розуміють вчення, науку про методи наукового пізнання та перетворення дійсності; це один з аспектів гносеології, який розробляється таким її розділом, як логіка та методологія науки.
Питання для самоконтролю:
Які загальнонаукові методи застосовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях наукового пізнання?
Що таке методологія наукового пізнання, її предмет та функції?
Який рівень, окрім емпіричного та теоретичного, виділяється сучасною методологією наукового пізнання?
У чому полягає єдність, відмінність та взаємозв’язок філософії і методології науки?