- •6.051301 “Хімічна технологія” денної і заочної форм навчання
- •6.051301 “Хімічна технологія” денної і заочної форм навчання
- •Передмова
- •Вимоги до звіту лабораторних робіт
- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Методи визначення аміаку в газах
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Обладнання і хімічні реактиви
- •3 Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи і проведення розрахунків
- •5. Техніка безпеки
- •6 Контрольні питання
- •7 Література
- •Конверсія оксиду вуглецю (II)
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Обладнання і хімічні реактиви
- •3 Опис лабораторної установки, послідовність виконання роботи і проведення розрахунків
- •Опис приладу
- •Підготовка приладу до роботи
- •Відбір проби на аналіз
- •Проведення аналізу
- •4. Техніка безпеки
- •5. Контрольні питання
- •6. Література
- •Аналітичний контроль нітрозних газів
- •1. Теоретичні відомості
- •2 Обладнання і хімічні реактиви
- •3. Опис лабораторної установки
- •4 Послідовність виконання роботи і проведення розрахунків
- •5 Техніка безпеки
- •6 Контрольні питання
- •7 Література
- •Каталітичне окиснення аміаку
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Обладнання і хімічні реактиви
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи і проведення розрахунків
- •5 Техніка безпеки
- •2. Обладнання та хімічні реактиви
- •3. Порядок виконання роботи
- •4 Опрацювання результатів
- •5 Техніка безпеки
- •6 Контрольні питання
- •7 Література
- •Абсорбція оксидів азоту в пінному апараті
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Обладнання і хімічні реактиви:
- •3 Опис лабораторної установки
- •4. Порядок виконання роботи і проведення розрахунків
- •5 Техніка безпеки
- •6 Контрольні питання
- •7 Література
- •Аналіз азотної кислоти
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Обладнання і хімічні реактиви:
- •3 Опис лабораторної установки
- •4. Техніка безпеки
- •5. Контрольні питання
- •6. Література
- •1 Умови виконання вимірювань
- •2 Приготування розчинів
- •3. Приготування градуювальних розчинів
5. Техніка безпеки
При порушенні герметичності установки та її пошкодженні можливе забруднення повітря приміщення аміаком. Наявність його в повітрі викликає задуху. Щоб запобігти виділенню в приміщення аміаку, роботу слід виконувати у витяжній шафі. Крім цього, слід урахувати, що аміак при відповідному співвідношенні з повітрям утворює вибухонебезпечні суміші. Тому для безпеки проведення визначень слід працювати з аміачно-повітряними сумішами, що містять за об‘ємом не більше 12 % аміаку.
Усі аналітичні визначення проводять із дотриманням правил техніки безпеки при роботі в хімічній лабораторії.
6 Контрольні питання
У яких виробництвах неорганічних речовин мають справу з газами, що містять в собі аміак?
Які існують методи визначення вмісту аміаку в повітряно-аміачній суміші?
Які ви знаєте автоматичні газоаналізатори аміаку?
Визначення аміаку в газовій суміші за допомогою евакуйованих колб. Послідовність виконання та розрахунків.
Зобразіть та опишіть схему розділення повітря Г-6800.
Яких правил техніки безпеки необхідно дотримуватись у процесі виконання даної лабораторної роботи?
7 Література
Таважнянський Л.Л., Лобойко О.Я., Гринь Г.І. та ін. Технологія зв’язаного азоту. Підручник – Харків: НТУ «ХПІ», 2007. - 536с.
Атрощенко В.И., Каргин С.И. Технология азотной кислоты. М.: Химия, 1970.
Технический анализ и контроль в производстве неорганических веществ / Под ред. И.Н. Шокина. М.: Высшая школа, 1968.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
Конверсія оксиду вуглецю (II)
Мета роботи: ознайомитися з методикою дослідження та контролю процесу конверсії оксиду вуглецю (II); встановити параметри оптимального режиму на основі вивчення процесу конверсії оксиду вуглецю (II) з використанням багатофакторного планування експерименту.
1 Теоретичні відомості
Найбільш розповсюдженим промисловим способом одержання водню і його сумішей з азотом та оксидом вуглецю (II) є конверсія вуглеводневих газів (переважно метану), яку проводять за допомогою окиснювачів Н2О (пара), О2, СО2 за такими реакціями:
СН4 + Н2О⇄ СО+3Н2 Q1,
СН4 + СО2 ⇄2СО+2Н2 Q2,
СН4 + 0,5О2 ⇄СО+2Н2 Q3.
Як видно із наведених реакцій, як первинний продукт конверсії вуглеводневих газів утворюється суміш водню і оксиду вуглецю (II), що направляється на конверсію оксиду вуглецю (II) за реакцією
СО + Н2О⇄СО2 + Н2О + Q.
Процес конверсії оксиду вуглецю є не складним, оборотним, гетерогенно-каталітичним та екзотермічним, що перебігає без зміни об`єму.
За принципом Ле-Шательє, з підвищенням температури рівновага цієї реакції зміщується вліво, а із зниженням температури – вправо. Це відбувається тому, що при зниженні температури помітно зменшується швидкість реакції. Процес конверсії СО проводять при наявності каталізатора, завдяки чому досягається достатня швидкість реакції при порівняно невисоких температурах.
Найбільш широкого розповсюдження у техніці набули каталізатори, виготовлені на базі оксиду заліза (III), активовані оксидами хрому, алюмінію, калію. Оптимальна температура для названих каталізаторів знаходиться у межах 450-500 0С, що призводить до залишкового вмісту СО у газовій суміші 2-4 % навіть при порушенні рівноваги реакції (4) вправо трикратним надлишком водяної пари. Такий залишковий вміст СО потребує складного та громіздкого процесу мідноаміачного очищення конвертованого газу.
Нині розроблено низькотемпературний (цинк-хромово-мідний) каталізатор конверсії оксиду вуглецю, що дозволяє проводити процес при температурі 200-300 0С з залишковим вмістом СО в межах 0,2-0,4 % та спрощує очищення конвертованого газу від СО. Однак цей каталізатор дуже чутливий до сірковмісних сполук, що передбачає особливі вимоги до очищення газу.