
- •6.051301 “Хімічна технологія” денної і заочної форм навчання
- •6.051301 “Хімічна технологія” денної і заочної форм навчання
- •Передмова
- •Вимоги до звіту лабораторних робіт
- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Методи визначення аміаку в газах
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Обладнання і хімічні реактиви
- •3 Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи і проведення розрахунків
- •5. Техніка безпеки
- •6 Контрольні питання
- •7 Література
- •Конверсія оксиду вуглецю (II)
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Обладнання і хімічні реактиви
- •3 Опис лабораторної установки, послідовність виконання роботи і проведення розрахунків
- •Опис приладу
- •Підготовка приладу до роботи
- •Відбір проби на аналіз
- •Проведення аналізу
- •4. Техніка безпеки
- •5. Контрольні питання
- •6. Література
- •Аналітичний контроль нітрозних газів
- •1. Теоретичні відомості
- •2 Обладнання і хімічні реактиви
- •3. Опис лабораторної установки
- •4 Послідовність виконання роботи і проведення розрахунків
- •5 Техніка безпеки
- •6 Контрольні питання
- •7 Література
- •Каталітичне окиснення аміаку
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Обладнання і хімічні реактиви
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи і проведення розрахунків
- •5 Техніка безпеки
- •2. Обладнання та хімічні реактиви
- •3. Порядок виконання роботи
- •4 Опрацювання результатів
- •5 Техніка безпеки
- •6 Контрольні питання
- •7 Література
- •Абсорбція оксидів азоту в пінному апараті
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Обладнання і хімічні реактиви:
- •3 Опис лабораторної установки
- •4. Порядок виконання роботи і проведення розрахунків
- •5 Техніка безпеки
- •6 Контрольні питання
- •7 Література
- •Аналіз азотної кислоти
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Обладнання і хімічні реактиви:
- •3 Опис лабораторної установки
- •4. Техніка безпеки
- •5. Контрольні питання
- •6. Література
- •1 Умови виконання вимірювань
- •2 Приготування розчинів
- •3. Приготування градуювальних розчинів
2 Приготування розчинів
2.1 Основний розчин нітрат-іонів. Наважку (0,21983 г), калію азотнокислого, попередньо висушеної при 105 ° С, висушеного при 40 - 50° С поміщають в стакан місткістю 100 см3, розчиняють в 50 см3 дистильованої води, переносять в мірну колбу місткістю 1000 см3 і доводять до мітки дистильованою водою. 1 см3 містить 0,1 мг NO2. Розчин стійкий протягом 3 міс.
2.2 Робочий розчин нітрат-іонів.
10,0 см3 основного розчину нітрат-іонів переносять в мірну колбу на 100 см3 і доводять до мітки дистильованою водою. 1 см3 розчину містить 0,01 мг NO2. Розчин готують в день проведення аналізу.
2.3 Розчин гідроксиду натрію і сегнетової солі. 400 г гідроксиду натрію і 60 г сегнетової солі поміщають в стакан місткістю 1000 см3, розчиняють в 500 см3 дистильованої води, охолоджують, переносять в мірну колбу місткістю 1000 см3 і доводять до мітки дистильованою водою .
2.4 Натрій саліциловокислий, 0,5%-ний розчин. Наважку (0,5 г) натрію саліціловокіслого розчиняють в 100 см3 дистильованої води. Розчин готують в день використання.
Розчин натрію саліциловокислого можна отримати іншим чином. Наважку (0.431г) саліцилової кислоти у конічній колбі на 100 мл чи в хімічному стакані на 100 мл. Окремо беремо наважку гідроксиду натрію (0,15 – 0,3 г), яку окремо розчиняють в окремому хімічному стакані чи конічній колбі. Далі розчин гідроксиду натрію переливається в стакан з наважкою саліцилової кислоти. Кислоту перемішують з розчином гідроксиду натрію до повного розчинення саліцилової кислоти. Далі отриманий розчин переливають в мірну колбу на 100 см3 і доводять водою до мітки.
3. Приготування градуювальних розчинів
У ряд колориметричних пробірок на 10 см3 відбирають послідовно піпеткою 0,1; 0,5; 1,0; 2,0; 4,0; 6,0; 10,0 см3 робочого розчину (0,01 мг NO2/см3) і доводять дистильованою водою до позначки. Вміст NO2 в розчинах відповідно дорівнює 0,1; 0,5; 1,0; 2,0; 4,0; 6,0; 10,0 мг/дм3. Розчини переносять у фарфорові чашки, додають 2 см3 спиртового розчину саліцилової кислоти (або 2 см3 водного розчину натрію саліціловокіслого) і випарюють у фарфоровій чашці на водяній бані насухо. Після охолодження сухий залишок змішують з 2 см3 сірчаної кислоти і залишають на 10 хв. Потім вміст чашки розбавляють 10 - 15 см3 дистильованої води, доливають приблизно 15 см3 розчину гідроксиду натрію і сегнетової солі, переносять в мірну колбу місткістю 50 см3, змиваючи стінки чашки дистильованою водою, охолоджують колбу в холодній воді до кімнатної температури, доводять дистильованою водою до мітки і отриманий забарвлений розчин відразу фотометрують на КФК-2 при λ = 440 нм і чутливості 2 в кюветах з товщиною поглинаючого шару l = 20 мм. Одночасно з обробкою градуювальних розчинів проводять «холостий дослід» з дистильованою водою, який використовують як розчину порівняння.
Градуювальний графік будують методом найменших квадратів у координатах: А - оптична щільність; С - концентрація нітратів-іонів в градуювального розчині (мг/дм3).
_______________________________________________________________
Змінений розділ до лабораторної роботи № 4 КАТАЛІТИЧНЕ ОКИСНЕННЯ АМІАКУ (Ющенко С.Л.)
Методика визначення об’ємної частки оксидів азоту в газовій фазі
У пробовідбірну колбу залити піпеткою 50 см3 3 %-го розчину пероксиду водню та евакуювати з неї повітря за допомогою вакуумного насоса до залишкового тиску 0,3105 Па (вакуум 0,8105 Па). Колбу приєднати до триходового крану 7.
Повільно відкрити кран пробовідбірної колби до збігу позначок та відбирати проби газу протягом 1 хв. Закрити кран колби і помістити її в апарат для струшування або струшувати вручну протягом 10 хв. Тиск у колбі вирівняти з атмосферним.
З пробовідбірної колби перенести піпеткою 10 см3 розчину для визначення приблизної кількості 0,1н розчину NaOH, який необхідний для нейтралізації HNO3 що утворилася внаслідок поглинання оксидів азоту пероксидом водню. Для цього відібраний розчин перенести у конічну колбу не 250 мл, додати 2-3 краплі метилового червоного та відтитрувати 0,1 н розчином NaOH до переходу забарвлення з червоного до жовтого. Для титрування можна використати піпетки з поділками на 1 або 2 см3.
З пробовідбірної колби перенести піпеткою 10 см3 розчину в фарфорову чашку, додати визначену титруванням кількість 0,1 Н розчину NaOH, але з надлишком в 0,05 мл (?), 2 см3 спиртового розчину саліцилової кислоти (або 2 см3 водного розчину натрію саліціловокіслого). Фарфорову чашку поставити на піщану баню та випарувати її вміст до сухого. Далі додати три краплі спиртового розчину саліцилової кислоти, 0,5 см3 концентрованої сірчаної кислоти та ретельно розтерти скляною паличкою по всій поверхні осаду. Через 5 хв. в чашку додати 5 см3 дистильованої води, 3 см3 30 %-го розчину NaOH, ретельно перемішати і кількісно перенести вміст чашки в мірну колбу місткістю 100 см3. Об’єм рідини в колбі довести дистильованою водою до позначки та перемішати. Робоча проба готова.