Вимоги до звіту лабораторних робіт

Звіт з лабораторної роботи оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм).

Звіт виконують рукописним або машинним (комп’ютерним) способом на одному боці аркуша білого паперу пастою чорного кольору.

На аркушах повинні бути рамки з такими розмірами полів: лівий – 20 мм, правий, верхній і нижній – 5 мм.

Текст звіту слід писати або друкувати в рамці, додержуючись таких розмірів полів: верхнє, нижнє і ліве – 10 мм, праве – 5 мм.

Під час оформлення звіту необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення впродовж усього тексту. У звіті мають бути чіткі, нерозпливчасті лінії, літери, цифри і інші знаки, які повинні бути однаково чорними впродовж усього звіту.

На титульному аркуші зверху вказуються назва міністерства, вищого учбового закладу, назва кафедри, де проводяться лабораторні роботи. Посередині титульного аркушу великими креслярськими літерами пишеться номер і назва лабораторної роботи, вказується дисципліна, з якої виконується лабораторна робота. Під назвою лабораторної роботи зліва пишеться, хто перевірив лабораторну роботу (П.І.Б. та посада), а справа – хто виконав (група та П.І.Б.), підпис і дата. Внизу (посередині) титульного аркуша, на відстані 1 см від рамки вказується рік виконання лабораторної роботи. Приклад оформлення титульного аркуша подається в додатку А. В додатку Б подається приклад оформлення титульного аркушу до звіту з лабораторних робіт.

Звіт з лабораторних робіт повинен містити наступні розділи:

• назву лабораторної роботи та її номер;

• теоретичні відомості;

• обладнання і хімічні реактиви;

• опис лабораторної установки;

• послідовність виконання роботи і проведення розрахунків;

• висновки.

В розділі послідовність виконання роботи і проведення розрахунків наводяться результати математичної обробки отриманих результатів з наведенням ходу математичних розрахунків.

За розрахунковими даними та за завданням викладача будують графічні залежності зміни технологічних параметрів в ході проведення технологічних експериментів.

Оформлення звіту закінчують висновком, який пишеться в кінці кожної лабораторної роботи. Висновком підводять підсумок виконання лабораторної роботи і в ньому визначають оптимальні параметри ведення технологічного процесу.

Техніка безпеки в хімічній лабораторії

Основними небезпечними і шкідливими факторами, що можуть негативно впливати на здоров’я студентів є робота з:

• неорганічними і органічними кислотами і лугами;

• хімічними реактивами;

• органічними розчинниками та легкозаймистими рідинами;

• скляним лабораторним посудом та виробами із скла;

• електроприладами та електрообладнанням;

• балонами заповненими стисненими та зрідженими газами.

Для студентів, що виконують роботи з дисципліни «Технологія зв’язаного азоту» небезпечними і шкідливими факторами для здоров’я є робота :

• з неорганічними і органічними кислотами і лугами;

• з хімічними реактивами;

• з органічними розчинниками;

• із скляним лабораторним посудом та виробами із скла;

• з електроприладами та електрообладнанням.

В хімічній лабораторії забороняється:

• присутність студентів у верхньому одязі;

• присутність студентів без халату або у тісному халаті;

• працювати з розпущеним волоссям (дівчата);

• їсти та пити;

• штовхатися, оскільки це може призвести до травм.

Студенти допускаються до виконання лабораторної роботи в тому випадку, коли вони підготовили теоретичний матеріал та ознайомитись з ходом роботи і з роботою обладнання, що використовується та дали відповіді викладачеві з цих питань.

Під час роботи з кислотами та лугами студентам слід пам’ятати, що вони відносяться до сильноїдучих речовин і можуть стати причиною хімічних опіків. Тому при роботі з кислотами і лугами слід дотримуватись наступних правил:

1. Переливати концентровані кислоти, розчини лугів та аміаку слід у витяжній шафі, яка працює.

2. Склянки (колби) з агресивними рідинами треба переносити, тримаючи їх за дно і за горловину.

3. Під час розбавлення концентрованих кислот водою, необхідно приливати кислоту у воду, оскільки густина кислоти більше за густину води і кислота йде на дно. Якщо воду приливати в кислоту, то вода почне закипати на поверхні кислоти (сірчаної) і розбризкуватися, що призведе до хімічного опіку.

Якщо розчини кислоти або лугу потрапляють на шкіру, то після того, як їх змиють великою кількістю води, кислоту нейтралізують 5% розчином соди (Na₂CO₃), а луг – 5 % розчином борної кислоти (Н₃ВО₃).

4. Якщо змішування реактивів супроводжується тепловим ефектом, таку операцію слід виконувати у фарфоровому або термостійкому посуді.

5. Затягувати кислоти, розчини кислот та лугів в піпетку слід тільки за допомогою гумової груші.

6. Під час роботи з концентрованими кислотами та розчинами лугів слід використовувати засоби індивідуального захисту, такі як гумові рукавиці і прогумований фартух.

7. Готувати розчин лугу слід у фарфоровому посуді шляхом повільного додавання до води невеликих порцій потрібної речовини при постійному перемішуванні. Шматки лугу слід брати пінцетом або фарфоровою ложкою.

8. Відпрацьовані кислоти та розчини лугів необхідно зливати в посуд для зливання з відповідною наклейкою. Злив в каналізацію можливий тільки після нейтралізації.

9. Розлиті кислоти та розчини лугів необхідно нейтралізувати, засипати піском потім виконати загальне прибирання.

Під час виконання лабораторних робіт слід дотримуватися наступних вказівок:

1. Використовувати тільки ті реактиви, що вказані в методичному посібнику.

2. Не використовувати реактиви, що знаходяться в склянках без етикеток. Етикетка повинна містити повну назву реактиву, інформацію про кількісний вміст речовини, дату приготування та номер лабораторії.

3. Забороняється куштувати реактив на смак та різко вдихати.

4. Забороняється брати реактив не захищеними руками. Слід користуватися шпателями, фарфоровими ложками та пінцетами.

5. Працювати з реактивами слід у витяжній шафі, що працює.

Під час роботи з органічними розчинниками слід дотримуватися наступних вказівок:

1. Органічні розчинники зберігаються в товстостінній тарі з притертими пробками.

2. Забороняється робота з органічними розчинниками поблизу нагрівальних приладів.

3. Забороняється виливати органічні розчинники в каналізацію. Відпрацьовані розчинники слід зливати в спеціально підготовлені підписані склянки з герметичними пробками.

Під час роботи з виробами зі скла (хімічним посудом, приладами, з'єднувальними трубками тощо) через неправильне поводження можуть статися такі нещасні випадки:

• опіки рук, якщо посуд нагрітий, або містить нагріті речовини;

• хімічні опіки, якщо в посуді містяться агресивні реактиви;

• колото-різані рани рук та обличчя під час тріскання, розбивання, вибуху посуду.

При роботі із склом слід дотримуватися наступних правил:

1. посуд із нагрітою рідиною переносити загортаючи в вафельний рушник, тримати однією рукою за горловину, другою – за дно;

2. забороняється посуд з нагрітою рідиною герметично закривати пробкою – може статися вибух;

3. для змішування, або розбавлення реактивів, що супроводжується виділенням тепла використовується термостійкий посуд;

4. для безпечного збирання лабораторних пристроїв та установок зі скла кінці та горловини змащуються, в міру потреби, водою, гліцерином, вазеліном або вакуумною змазкою;

5. для запобігання отримання колото-різаних травм, кінці скляних трубок та паличок повинні бути оплавлені;

6. при закриванні тонкостінного посуду гумовою пробкою (наприклад конструкція промивалки) слід посуд тримати за верхню частину горловини, пробку легенько повертати, руки при цьому захищати вафельним рушником;

7. під час миття посуду слід пам'ятати, що скло надзвичайно крихке, легко ламається і б'ється, тріскається від ударів та різкої зміни температур;

8. забороняється користуватися скляним посудом або пристроями, що мають хоч найменші тріщини;

Перед роботою з електрообладнанням студентам слід перевірити заземлення прибору. цілісність його проводів, розетки і вилки. Якщо загорівся електричний провід, його слід гасити піском, порошковим або вуглекислотним вогнегасником, попередньо вимкнувши прибор з мережі і на щитку.

Електрообладнання повинне бути справним, оскільки несправне електрообладнання може стати причиною нещасного випадку. Умови виникнення аварійних ситуацій, а саме короткого замикання, при експлуатації електромережі та обладнання можливі:

• у випадку використання електропроводів меншого перетину, ніж передбачено інструкцією або несправних розеток;

• накопичення вибухонебезпечних газів в приміщенні та розміщення трансформаторного мастила поблизу електропроводу;

• у випадку дотику незахищеною рукою або металевим предметом до оголених електропроводів та корпусів незаземленого обладнання.

Дії студентів при роботі з електрообладнанням:

1. При виявленні дефектів ізоляції, електродротів, вилок, розеток та інших частин обладнання його не слід підключати, а негайно повідомити про дефект викладачеві та лаборанту.

2. Забороняється працювати біля відкритої частини, що проводить струм.

3. Забороняється загромаджувати підступи до електроприладів та вимикачів.

4. Забороняється відкривати електрощити.

5. Забороняється вішати на електропроводи та прилади будь-які речі.

6. У випадку перерви в подачі струму або виходу з ладу однієї фази. електроприлади необхідно відразу вимкнути.

7. Електропровід та електроприлад, що загорівся, відразу відключити від електромережі та гасити порошковим або вуглекислотним вогнегасником.

8. Вражену струмом людину необхідно відразу звільнити від дії струму, відключити рубильник подачі струму та надати необхідну допомогу.

Після закінчення занять студент повинен:

• доповісти лаборанту, а потім викладачеві, що робота виконана;

• подати лаборанту звіт з отриманими даними для відмітки про виконання роботи;

• привести робоче місце в порядок;

• злити використані рідини у відповідні зливні склянки чи каналізацію;

• помити скляний та фарфоровий посуд, що був у вжитку;

• здати робоче місце лаборанту і, з його дозволу та дозволу викладача, залишити приміщення лабораторії.

Лабораторна робота № 1