- •1. Інженерні мережі: елементи, планувальні обмеження і вимоги до прокладання в плані та поперечному профілі вулиць
- •Відстані від найближчих підземних мереж
- •Відстані між сусідніми інженерними підземними мережами
- •Відстані від кабельної каналізації до будинків, споруд і підземних мереж
- •Мінімально допустиме заглиблення підземних трубопроводів під кабелі зв’язку
- •2. Дорожній одяг
- •2.1. Типи та конструкції дорожнього одягу на міських магістралях
- •Типи конструкцій нежорсткого дорожнього одягу
- •Конструктивні шари дорожнього одягу
- •Конструкції цементобетонних покриттів
- •Умовний перехід між категоріями автомобільних доріг
- •Магістральні дороги, магістральні вулиці і дороги загальноміського значення
- •Магістральні вулиці й дороги районного значення
- •Промислові і складські дороги
- •Житлові вулиці і дороги місцевого значення
- •Внутрішньо-квартальні проїзди і пішохідні вулиці
- •Селищні вулиці
- •Конструкції тротуарів з урахуванням заїзду спецмашин масою до 6 т
- •2.2. Принципи розрахунків
- •3. Утримання та ремонт міських вулиць і доріг, водовідведення з міських вулиць, прибирання та видалення снігу
- •Утримання та ремонт міських вулиць і доріг
- •3.2. Водовідведення з міських вулиць
- •Відстань дощової каналізації від споруд та комунікацій
- •Відстань між дощоприймальними колодязями
- •Відстань між оглядовими колодязями
- •Відстань між водостоками та підземними мережами і спорудами
- •Найбільші швидкості руху потоку води при зміцненні канав і кюветів
- •3.3. Літнє та зимове прибирання. Прибирання та видалення снігу з міських вулиць
- •Технічні нормативи для сплаву снігу по водостоках
- •Контрольні запитання та приклади типових задач Контрольні запитання
- •Приклади типових задач
- •Список літератури
- •Інженерне обладнання та облаштування вулиць Навчальний посібник
Відстань між дощоприймальними колодязями
Уклон вулиці |
Відстань, м |
До 0,004 0,004 – 0,006 0,006 – 0,01 0,01 – 0,03 Понад 0,03 |
50 60 70 80 90 |
При ширині вулиці понад 30 м при поздовжнім уклоні понад 0,03 відстань між дощоприймальними колодязями має бути не більше 60 м.
Крок розміщення дощоприймальних колодязів, зазначений у таблиці, збільшується в 1,5 – 2 рази на вулицях, розташованих на вододілі, за наявності внутріквартальної водостічної мережі, в лотках доріжок бульварів і скверів та на внутріквартальних проїздах.
При поздовжніх уклонах вулиць 50% і більше рекомендується перед перехрестями з верхівкового боку, а також на прямих ділянках вулиць через 300–400 м влаштовувати дощоприймальники посиленої приймальної здатності (подвійні ґрати, колодязі спеціальної конструкції).
При ширині односхилої проїзної частини вулиці понад 15 м і двосхилої понад 30 м, а також за наявності дорожніх дренажів неглибокого закладення, відстань між дощоприймальними колодязями не повинна перевищувати 60 м.
Необхідність улаштування колодязів у дворах, скверах, бульварах і парках визначається місцевими умовами, проектом вертикального розпланування чи прийнятою схемою водовідводу. При закритій системі відстань між дощоприймальними колодязями на бульварах та паркових доріжках має бути подвоєна порівняно з відстанню на вулиці, що перевіряється розрахунком.
Дощоприймальні колодязі залежно від умов їх улаштування можуть бути:
звичайні – в лотках вуличної мережі при односторонньому притоку води;
з двома чи кількома горизонтальними чи вертикальним бортовими гратками – в понижених місцях вуличного лотка чи в місцях приймання великої кількості води;
з граткою паркового типу – при невеликій водозбірній площі (до 0,2 га) у дворах, скверах, бульварах та парках;
мілкого закладання, що зміщені в бік тротуару чи газону, приймання здійснюється через отвір в борту.
Оглядові та перепадні колодязі
Оглядові колодязі на мережах дощової каналізації всіх систем забезпечують контроль під час експлуатації трубопроводів і очистки від забруднення. Оглядові колодязі (рис. 14) улаштовують:
в місцях приєднання трубопроводів;
в місцях змін напрямку, уклонів, діаметрів труб та перепадів;
в місцях перетину в одному рівні підземних споруд та біля затоплених випусків;
на прямих ділянках на відстані залежно від діаметра труб (табл. 11).
Таблиця 11
Відстань між оглядовими колодязями
Діаметр водостоку, м |
Відстань між оглядовими колодязями, м |
До 0,4 |
50 |
0, 4-0,6 |
70-75 |
0,7-0,9 |
100 |
1, 0-1,4 |
150
|
1,5-2,0 |
200 |
понад 2,0 |
250-300 |
Дно лотка оглядового колодязя (рис. 13) має бути розташоване на рівні верха трубопроводу більшого діаметра. Розміри в плані колодязів чи камер каналізаційної мережі приймають залежно від труби найбільшого діаметра:
на трубопроводах діаметром до 600 мм – довжину 1000 мм, ширину D+ 400 мм;
на трубопроводах діаметром більше 700 мм – довжину D+ 400 мм, ширину D + 500 мм.
Діаметри круглих колодязів належить приймати на трубопроводах діаметром:
до 600 мм – 1000 мм;
700 мм – 1250 мм;
800-1000 мм – 1500 мм;
1200 мм – 2000 мм.
На трубопроводах діаметром не більше 150 мм при глибині укладання до 1,2 м допускається влаштування колодязів діаметром 700 мм.
Рис.
13. Оглядовий колодязь: 1
– плита днища; 2
– кільце стінове з отворам; 3
– лоток з бетону; 4
– полка лотка; 5
– плита перекриття; 6
– стінове кільце горловини; 7
– плита дорожня з нішею для люку; 8
– скоби; 9
– огорожа
Перепадні колодязі на каналізаційній мережі влаштовують при пониженні вісі трубопроводу для приймання притоків, при запобіганні виникненню швидкостей течії більше граничних, при перетині з іншими підземними спорудами.
При висоті перепаду до 1 м допускається влаштування перепадних колодязів водозливного типу, при висоті 1-3 м – водобійного типу з однією решіткою з водобійних плит; при висоті перепаду 3-4 м – з двома водобійними решітками. Горловина колодязів повинна мати діаметр 700 мм.
При глибині закладання колектора більше 3 м приймають колодязі діаметром не менше 1,5 м.
Проектування водостоків у плані
У загальних межах об’єкта варто виділяти межі басейнів окремих колекторів відповідно до рельєфу місцевості, проектів горизонтального й вертикального планувань і накресленої схеми розвитку мережі водостоків.
При плоскому рельєфі вододільні межі суміжних басейнів можуть переміщатися залежно від передбаченого в них розвитку мережі водостоків.
За наявності існуючих водостічних колекторів мережі проектуються з урахуванням їхнього максимального використання. Головні колектори трасують по тальвегах або відповідно до їхніх напрямків, а при плоскому рельєфі місцевості – за можливістю посередині басейну. Всі водостоки, як правило, повинні трасуватися за напрямками міських проїздів поза їхньою проїзною частиною. Виняткові рішення допускаються для басейнів, у яких напрямок вулиць не збігається з тальвегами.
На плані траси водостоків повинні бути нанесені всі існуючі й запроектовані підземні споруди, а також існуючі й запроектовані елементи благоустрою, будинки й споруди. Траса водостоків на вулицях повинна бути прямолінійною й розташовуватися паралельно червоній лінії з мінімальною кількістю поворотів і перетинань з іншими підземними спорудами. Перетинання з іншими підземними спорудами в плані допускається під кутом, близьким до прямого.
Траси інженерних мереж у містах необхідно проектувати як комплексну систему, що поєднує всі надземні й підземні мережі з урахуванням їх розвитку на розрахунковий період.
При ширині вулиці в межах червоних ліній 60 м і більше, а також під час влаштування місцевих проїздів, мережі водостоків, каналізації й водопроводу дублюються із прокладанням їх по обидва боки вулиць. Під час реконструкції проїзних частин вулиць, під якими розташовані підземні мережі, варто передбачити їхнє винесення. При відповідному обґрунтуванні на всіх типах міських вулиць, як виняток, крім магістральних доріг і загальноміських магістралей допускається залишати під проїзною частиною самопливні мережі водостоків і каналізації.
Розташування водостоку в плані повинне бути таким, щоб у процесі виконання будівельних робіт і можливих аварійних ремонтних розкопуваннях було забезпечене збереження водостоку, а також інших підземних і надземних споруд. Відстань між водостоками й різними підземними мережами і спорудами варто приймати за табл. 12.
Таблиця 12
