Індекс Альдговера

Індекс Альдговера – співвідношення частоти пульсу за 1 хвилину і максимального АТ.

У нормі індекс дорівнює чи близький значенню 0,5 (60 : 120 = 0,5).

Збільшення індексу свідчить про загрозу виникнення шоку (100:100=1,0).

Чим більший індекс, тим важчий ступінь шоку.

Індекс, який перевищує значення 1,5, свідчить про розвиток шоку.

Травматичний шок

Травматичний шок – загальна відповідна реакція організму на сильні больові подразники.

Вони стадійно розвиваються в ЦНС, охоплюючи переважно ділянки судинорухового і дихального центрів.

Ці порушення проявляються як генералізована капіляропатія, гемо-концентрація, гіпотензія, токсемія, гіпоксія.

Клініка травматичного шоку

Еректильна фаза шоку

• Розвивається у момент травми.

• Короткочасна і не завжди проявляється.

• Виражене мовне і рухове збудження.

• Тахікардія.

3

• Блідість шкірних покривів.

• Свідомість збережена, але відсутній самоконтроль.

• Зіниці розширені, збережені реакції на світло.

• Дихання поверхневе, неритмічне.

Класично цю фазу шоку описав М. І. Пирогов (1870):

“Якщо сильний крик і стогін чуються від пораненого, в якого риси змінились, обличчя видовжилось і судомно викривилось, стало блідим чи посиніло і розпухло від крику, якщо у нього пульс напружений і швидкий, дихання коротке і часте, то яким би не було його ушкодження, потрібно поспішати з допомогою”.

Незважаючи на дефіцит ОЦК, що рано виник, судинний тонус унас-лідок вазоконстрикції ще збережений.

Проте вже в цій стадії виникають значні порушення обмінних про-цесів – гіперадреналінемія, гіперглікемія, глюкозурія і як наслідок стресове підвищення тонусу симпатичної нервової системи.

Торпідна фаза травматичного шоку

Зумовлена розвитком гіповолемії, що характеризується розладом мікроциркуляції з наступним порушенням метаболізму клітин, і є провідною ланкою.

Компенсаторній торпідній фазі ТШ властива так звана централізація кровообігу через вазоконстрикцію.

Унаслідок упливу нейрогуморальних чинників на стінки судин вазо-констрикція забезпечує необхідну перебудову, внаслідок якої основні патологічні зміни кровопостачання локалізуються в кінцевих відділах судинного русла і протидіють падінню кровотоку.

Вона сприяє перерозподілу об'єму серця і тривалий час забезпечує киснем і поживними речовинами життєво важливі органи, насамперед мозок і серце.

Пізніше відбувається розведення крові і надходження інтерстиціальної рідини з лімфатичних судин і міжклітинного простору через мембрани капілярів у судинну систему.

З точністю М. І. Пирогов описав клініку торпідної фази шоку:

“З відірваною ногою і рукою лежить задубілий на перев'язочному пункті нерухомо; він не кричить, не скаржиться, не бере ні в чому участі і нічого не вимагає; тіло холодне, обличчя бліде, як у трупа; погляд нерухомий і спрямований у далечінь, пульс як нитка, ледве помітний під пальцем і з частими проміжками. На запитання задубілий або зовсім не

4

	надлишку води з організму) 4 діуретин, верошпірон 5 розчин кальцію хлориду
29. Гіпогідратаційний шок проявляється:	1зниженням маси тіла 2 зниженням гемоконцентрацій- них показників 3 парезом периферичних судин 4 гіпоглікемією 5 зростанням ЦВТ
30.Виберіть невірне твердження:	1 для підвищення АТ при травм. шоку застосувати адреналін 2 з усіх шоків лише при кардіоген-ному шоку зростає ЦВТ 3 при всіх шоках знижується серцевий викид 4 тривалий перебіг кожного з шоків може завершитись гострою нирковою недостатністю 5 при гіпогідратаційному шоку протипоказана гемотрансф терапія
31.Однією з особливостей опікового шоку є:	1 плазмовтрата 2 крововтрата 3 дуже больовий імпульс 4 втрата води 5 гіперглікемія
32. Провідними гемодинамічними ознаками кардіогенного шоку є:	1 стрімке зниження артеріального тиску і підвищення центрального венозного тиску 2 спазм периферичних судин 3 порушення серцевого ритму 4 спазм коронарних судин 5 біль за грудиною
33. При введенні вакцини АКДП дитині 5-ти місяців Ви почали спостерігати проблеми, пов’язані з виникненням анафілактичного шоку. Враховуючи стан пацієнта, ваші першочергові дії:	1 припинити введення вакцини 2 ввести кордіамін 3 покласти грілку до ніг 4 підвисити міхур з льодом над головою 5 подати кисень

21

	3 дати алкоголь 4 дати солодкий чай 5 обгорнути теплою ковдрою
24. Яка послідовність дій при наданні допомоги при травматич-ному шоку:	1 гемостаз, знеболювання, пов’язка 2 спокій, туалет рани, знеболю- вання 3 туалет рани, пов’язка, гемостаз 4 ШВЛ, переливання крові, зне- болювання 5 спокій, знеболювання, пов’язка
25. Яке твердження є невірним при травматичному шоку:	1 різко знижується шоковий індекс 2 виникає синдром низького серцевого викиду 3 розвивається централізація кровообігу 4 знижується ЦВТ 5 виникає «сладж»- синдром
26. Виберіть найоптимальнішу терапію блискавичної форми анафілактичного шоку:	1 адреналін, поліглюкін, предізо- лон в/в 2 димедрол, преднізолон, кордіа- мін в/в 3 атропін, піпольфен, преднізолон 4 поліглюкін, кальцію хлорид, гідрокортизон в/в 5 обколювання адреналіном місця ін’єкції, введення антигістамін- них препаратів в/в
27. При кардіогенному шоку не характерно:	1 зниження центрального веноз- ного тиску (ЦВТ) 2 застій крові в малому колі кро- вообігу 3 порушення ритму серця 4 зменшення артеріального тиску 5 зниження діурезу
28. Для лікування набряку легень серцевого походження хворому слід ввести:	1 розчин морфіну гідрохлориду 2 розчин еуфіліну 3 розчин манітолу (для виведення

20

відповідає, або тільки про себе ледь відчутним шепотінням, дихання теж

ледве помітне. Рана і шкіра майже зовсім нечутливі; але якщо великий нерв, що висить з рани, буде чим-небудь подразнений, то хворий одним легким скороченням м'язів виявляє ознаку відчуття. Іноді цей стан минає через декілька годин від вживання збуджувальних засобів, іноді він триває до самої смерті”.

Клініка торпідної фази ТШ

• Адинамія, в'ялість, апатія, пригнічення функції ЦНС зі збере-женням свідомості.

• Блідість шкірних покривів, укритих холодним липким потом.

• Відсутність або слабка реакція на зовнішні подразники.

• Температура тіла знижена, кінцівки холодні.

• Тахікардія та зниження АТ.

• Дихання глибоке, шумне або пригнічене.

• Діурез знижений або відсутній.

Кардинальним симптомом шоку є зменшення ОЦК і венозного притоку крові до правої половини серця, тобто синдром викиду.

Спочатку під дією травми розвивається так звана централізація кровообігу, тобто підтримання кровотоку у мозку, вінцевих судинах за рахунок зменшення перфузії мезентеріальних судин, судин нирок, печінки, підшкірної жирової клітковини.

Отже, організм у порядку швидкої допомоги намагається привести об'єм судинного русла у відповідність зі зменшенням ОЦК.

Лабораторні дані під час шоку характеризуються такими зсувами:

• метаболічний ацидоз, падіння РО2, зменшення артеріовенозної різниці за киснем, тобто тканини встигають вибрати майже весь кисень; у венозній крові вміст його знижується до 4-5 об.%. Тканини переносять кисневе голодування.

• Розвивається гіперглікемія, гіперкаліємія, підвищується концент-

рація лактату та інших органічних кислот.

• У крові лейкопенія, тромбоцитопенія, спочатку схильність до тромбозу, а потім спонтанним фібринолізом.

Лікування ТШ

• Ефективне знеболювання (анальгетики, седативні).

• Місцева новокаїнова блокада ділянки травми.

• Зігрівання хворого. Надійна іммобілізація.

5

• Термінова операція.

• Компенсація ОЦК – крово - і плазмозамінники.

• Підтримування адекватного кровообігу та мікроциркуляції.

• При масивних кровотечах - еритроцитарна маса, цільна кров..

• Для боротьби з ДВЗ - синдромом - антитромбінову заморожену плазму.

• Для лікування метаболічного ацидозу – гідрокарбонат натрію, трисамін.

• Великі дози глюкокортикоїдів. Антигістамінні препарати.

• Глюкоза 10-20% з інсуліном. Вітаміни групи В, С.