Гостра печінкова недостатність

Причини

• Вірусні гепатити (вірус А і В).

• Гострі отруєння. Опікова хвороба.

• Важкі токсикози вагітності.

• Застосування інгаляційних анестетиків, антибіотиків чи сульфаніламідних середників з гепатотоксичною дією.

• Масивна бактеріальна інвазія.

• Первинні та метастатичні пухлини.

Печінкова недостатність перебігає у вигляді:

1.Екскреторної форми (порушення виділення жовчі, характерна

ознака – жовтяниця).

2.Васкулярної форми (переважає клініка портальної гіпертензії).

3.Печінково – клітинної форми (порушення діяльності гепатоци-

тів із розладами різноманітних функцій печінки).

Ураження ЦНС перебігає стадійно: прекома, загрожуючи кома,

власне кома.

Клінічні прояви

• При огляді шкіри – жовтяниця, судинні зірочки, розширення дрібних поверхневих судин обличчя.

• Лихоманка – часто. Печінковий запах з рота.

• Розлади травлення (нудота, гикавка, відсутність апетиту, червоний гладкий язик, біль у животі, метеоризм, проноси).

• Дихальна недостатність (інтерстиціальний набряк легень з розвитком гіпоксичної гіпоксії).

• Розлади діяльності ССС (гіпотензія, тахікардія, екстрасистолія).

• Геморагічний синдром, анемії (внаслідок порушення синтезу в печінці факторів згортання крові).

• Часто приєднується ниркова недостатність.

При наростанні печінкової недостатності прогресують симптоми інтоксикації ЦНС:

• слабість, головний біль, млявість, апатія.

• Потім дезорієнтація, періоди психомоторного збудження, епілептиформні напади.

• В стані глибокої коми зіниці розширені, очні яблука фіксовані, сухожилкові рефлекси не викликаються.

7

Інтенсивна терапія печінкової недостатності

• 1. Строгий ліжковий режим.

• 2. Вилучають із раціону тваринні білки і жири.

• 3.Ліквідація гепатотоксичних факторів: гіпоксії, гіповолемії, геморагії, інтоксикації:

• для ліквідації гіпоксії – оксигенотерапія (подача кисню через інтраназальний катетер, ГБО;

• для збільшення печінкового кровоточу відновлюють ОЦК, покращують реологічні властивості крові, ліквідують парез кишок: інфузії кристалоїдів, безсольових та геодинамічних середників, розчин еуфіліну (2,4% розчин по 20-30 мл/доб.), симпатолітики;

• введення 10% р-ну альбуміну (200-300 мл), р-ну манітолу (1 г/кг), реополіглюкіну підвищує онкотичний тиск плазми, що зменшує інтерстиціальний набряк тканини печінки.

• Для попередження та лікування інтоксикації організму застосовують:

• очищення кишечнику (клізми);

• очищення крові – плазмоферез, гемосорбція, гемодіаліз, підключення ксенопечінки);

• вводять речовини, здатні зв’язувати аміак у крові (глютамінову кислоту – по 40-50 мл 1% розчину тричі, р-н альфа - агініну -

по 2 г в/в кожні 8 годин).

• 4. Для покращення енергетичних процесів, що відбуваються в гепатоцитах, вводять10-20% розчини глюкози.

• 5. З метою стабілізації клітинних мембран гепатоцитів – глюкокортикоїди (10-15 мг/кг гідрокортизону).

• 6.Для стимуляції ліпотранспортних механізмів та стабілізації енергетичного обміну – холінхлорид (по 10 мл 10% р-ну двічі

на добу).

• 7. Вітамінотерапія (С, групи В, фолієва, нікотинова кислоти), серцеві глікозиди, АТФ, панангін, антигіпоксанти (цитохром С, гутімін, натрію оксибутират).

• 8. Своєчасна корекція порушень водно-сольового обміну та кислотно-основного балансу.

• 9. Симптоматична терапія.

8