Питання для самоконтролю

1. Чому споживання та заощадження є завжди автономними?

2. Чи існує, на вашу думку, теоретична ситуація, коли гранична схильність до споживання буде більше за одиницю?

3. Назвіть основні компоненти споживання та дайте визначення.

4. Поясніть кейнсіанську функцію споживання та розкрийте її зміст за допомогою графіка.

5. Зробіть аналіз чинників, які впливають на заощадження та споживання.

6. Поясніть на графіках вплив необхідних факторів на споживання та заощадження.

7. Чи завжди гранична схильність до споживання дорівнює граничній схильності до заощадження?

8. В чому полягає парадокс заощадження?

9. Поясніть сутність основного психологічного закону Кейнса.

Бібліографічний список до самостійної роботи

3; 4; 6

Тема 8. Приватні інвестиції

Мета заняття: поглибити, систематизувати та закріпити знання слухачів з питань ролі приватних інвестицій в економіці.

План вивчення теми

1. Поняття інвестиційного попиту.

2. Інвестиційна функція. Чинники автономних інвестицій.

3. Мультиплікатор інвестицій.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вагомим чинником сукупних видатків є інвестиції. У короткостроковому періоді вони впливають на рівень виробництва через зміни в сукупному попиті. У довгостроковому періоді вони впливають на виробництво через процес капіталоутворення, що змінює рівень потенційного ВВП.

Мотиваційним чинником інвестиційного попиту є чистий прибуток, який інвестори очікують отримати від інвестування. Вихідною базою для його кількісної оцінки є дохід від інвестування Чистий прибуток менший за дохід від інвестування на величину затрат, пов’язаних із сплатою відсотків за використання інвестиційних коштів, і податку на прибуток. Зазначене можна виразити такою формулою:

NP = (GP – ТР) – І×r (2.33)

де NP — очікуваний чистий прибуток;

GP - валовий прибуток, отриманий від реалізації інвестиційного проекту;

ТР - податок на прибуток;

(І×r) – затрати на інвестиції, які пов’язані зі сплатою відсотків за використання інвестиційних коштів.

r - реальна відсоткова ставка, яка обчислюється як різниця між номінальною відсотковою ставкою (n) та очікуваною інфляцією (π) за формулою:

r = n - π (2.34)

Вплив інвестицій на сукупний попит (ВВП) відображається в теорії мультиплікатора. Суть мультиплікативного впливу інвестицій на ВВП полягає у тому, що інвестиції впливають на ВВП не пропорційно, а помножено, тобто мультиплікативно. Це означає, що при зміні інвестицій на одну грошову одиницю ВВП змінюється більше ніж на одиницю.

Мультиплікатор інвестицій — чисельний коефіцієнт, що показує залежність зміни доходу від зміни автономних інвестицій. Якщо відбудеться приріст обсягу інвестицій (наприклад, збільшаться державні асигнування на суспільні роботи в умовах спаду економіки), то доход збільшиться на величину, що у m раз більше, ніж приріст інвестицій, тобто

ΔY = m_e ×ΔI, (2.35)

або

ΔY = m_e ×ΔЕ, (2.36)

де ΔY — приріст доходу, ΔІ, ΔЕ – приріст інвестицій або сукупних видатків;

m_e — мультиплікатор (множник). Відповідно:

m_e = (2.37)

Оскільки мультиплікатор знаходиться в прямій залежності від граничної схильності до споживання (с^/) і в зворотній залежності від граничної схильності до заощадження (s^/), то

m_e = = (2.38)

В умовах інфляції добуток m_e×ΔЕ, відображає приріст номінального ВВП, який у певних пропорціях розподіляється між приростом реального ВВП і приростом цін. Тому номінальний ВВП в аналізованому періоді становитиме Y_b + m_e×ΔЕ. Після його дефлювання і зіставлення з реальним ВВП базового періоду можна визначити приріст реального ВВП, викликаний початковим приростом сукупних видатків в умовах інфляції:

ΔY = - Y_b (2.39)