Проблема виділення власних назв у тексті
Японський текст не містить пробілів між словами, тому процедура виділення, виокремлення власної назви (ВН) з контексту часом буває нелегкою, особливо якщо вона (ВН) оточена незрозумілими ієрогліфами.
В стародавніх японських текстах можна побачити історичний символ 朱引き（しゅびき）, що прийшов з китайських рукописів. Ліворуч або праворуч від ВН в пам'ятках періоду Мейдзі іноді зустрічається проведена кіновар'ю риска (朱（しゅ）- кіновар (червона фарба), 引く（ひく） - проводити межу). Це допомагало читачам ідентифікувати власні назви у тексті, а переписувачам подавало знак бути більш уважними з цими словами, оскільки за помилку в імені якого-небудь вельможі можна було потрапити до в'язниці, а звідти прямо на шибеницю.[ ]
У сучасних текстах ВН ніяк особливо не виділяються, але часто їх можна впізнати за спеціальними формантами, або номенклатурним словам, номенклатурним морфемам, які ставляться безпосередньо після ВН. Так, гідроніми зазвичай супроводжуються формантами 川（かわ）－річка, みずうみ（こう）－озеро, 海（かい）－море; ороніми - формантами 山（さん）－гора; антропоніми-формантами さん－ пан, 主任（しゅにん）－завідувач, 女史（じょし）－пані і т.д. Нижче наведено список формантів, які найчастіше можна зустріти в науково – популярній та художній літературі.
Для топонімів
|
|
列島 |
れっとう |
Архіпелаг |
|
|
塔 |
とう |
Башта, вежа |
|
|
門 |
もん |
Ворота |
|
|
山 |
さん |
Гора |
|
|
市 |
し |
Місто(велике) |
|
|
宮殿 |
きゅうでん |
Палац |
|
|
村 |
むら |
Село, селище |
|
|
谷 |
こく、たに |
Долина |
|
|
湾 |
わん |
Затока |
|
|
城 |
じょう |
Замок |
|
|
ビル |
|
Будівля |
|
|
ゾーン |
|
Зона |
|
|
線 |
せん |
Лінія (залізнична) |
|
|
町 |
まち、ちょう |
Квартал |
|
|
街 |
がい |
Квартал, район |
|
|
区 |
く |
Квартал, микрорайон |
|
|
丁 |
ちょう |
Квартал |
|
|
海 |
かい |
Море |
|
|
橋 |
きょう、ばし |
Міст |
|
|
湖 |
こ |
Озеро |
|
|
洋 |
よう |
Океан |
|
|
島 |
とう、しま、じま |
Острів |
|
|
広場 |
ひろば |
Площа |
|
|
県 |
けん |
Префектура |
|
|
府 |
ふ |
Префектури Осака і Кіото |
|
|
都 |
と |
Префектура Токіо |
|
|
津 |
つ、づ |
Пристань, гавань |
|
|
野 |
や、の |
Рівнина |
|
|
地方 |
ちほう |
Район |
|
|
地域 |
ちいき |
Район, округ |
|
|
地区 |
ちく |
Район міста |
|
|
川 |
かわ、がわ |
Ріка |
|
|
園 |
えん |
Сад, парк |
|
|
駅 |
えき |
Станція |
|
|
道 |
どう、みち |
Вулиця |
|
|
院 |
いん |
Храм (буддійський), монастир |
|
|
寺 |
じ |
Храм буддійський |
|
|
神社 |
じんじゃ |
Храм синтоїстський |
|
|
教会 |
きょうかい |
Церква(христ.) |
Що стосується офіційної картографії, то заключну номенклатурну морфему рекомендується не вказувати на карті щоб уникнути утворення тавтології. Наприклад, гора Фудзі, іні в якому разі не гора Фудзісан, тобто “гора Фудзі-гора”, а також для економія місця на карті.
В японській мові номенклатурна морфема є саме морфемною, невід'ємною частиною топоніма. На це вказує злиття основ і явище, що виникає при цьому – одзвінчення глухих приголосних на стику: Сумідагава (Суміда+Кава),