
福間町(ふくままち)Фукума-мачі+津屋崎町(つやざきまち)Цуязакі- мачі = 福津市 ( ふくつし)Фукуцу-ші
宮田町(みやたまち)Яміта-мачі+ 若宮町(わかみやまち)Вакамія-мачі= 宮若市(みやわかし)Міявака-ші
Вище наведені приклади злиття двох астіонімів, в результаті якого утворюється третій, новий астіонім, яскраво демонструє один із видів, один із принципів утворення нової топонімічної одиниці. Можемо прослідкувати як в цьому процесі утворення брали участь обидва ойконіма, а саме, віддавши по одній частині (у даному випадку по одному ієрогліфу) для нового – третього ойконіма. Звернімо увагу ще на одну достатньо суттєву деталь цього злиття. Запозичені перші частини із двох старих ойконімів, при написанні новоствореного ойконіма зберігають свою графічність, і не лише її, а й своє попереднє читання. Це і є головними особливостями 1-ої групи першого принципу “злиття включенням”.
大森駅(おおもりえき)+蒲田駅(かまたえき)= 大田広域氏(市)(おおたこういきし)посилання
В третьому прикладі представлено утворення нового ойконіма за допомогою двох інших топонімів . В конкретному прикладі представлена операція утворення назви нового великого адміністративного району м.Токіо – району Ота. Цікаво, що свою назву район Ота здобув завдяки двом великим, відомим і дуже давнім залізничним станція , які розташовані на його території. Ця схема утворення дуже нагадує перші дві, однак має інший напрям утворення. Ієрогліфи, які запозичені з назв залізничних станцій стоять у іншому, відмінному від перших двох прикладів порядку. Із першої назви станції взяли 1 ієрогліф, а з другої назви другий ієрогліф. Це можна пояснити наступним. Якщо взяти перші ієрогліфи в обох назв станцій , то в результаті ми матимемо новий топонім おおかま. Однак на фонетичному рівні назва дуже схожа із лексемою おかま, що мовою сленгу слугує для принизливого позначення гомосексуалів. З етичних та моральних причин була запропонована нині існуюча назва району.
“Консолідований тип злиття” 編入合併(へんにゅうがっぺい)
D市+E町=D市
Другий тип злиття значною мірою відрізняється від першого. Якщо у першому типі об’єднання відбувалося на рівні включення, доповнення одного астіоніма іншим , в результаті чого отримували новий ойконім . Принцип консолідованого злиття діє по іншому. Під час створення нового ойконіма при злитті двох і більше старих, на графічному , лексичному і фонетичному рівні новий астіонім буде ідентичним лише із однією топонімічною одиницею що бере участь в об’єднанні. Також надзвичайний вплив на процес утворення нових астіонімів будуть мати гідроніми та ороніми. Нижчезазначені приклади демонструють як це відбувається і за яким принципом проходить операція муніципальних злиттів.
加茂町(かもちょう)+木津川町(きづがわちょう)+山城町(やましろちょう)=木津川市(きづがわし)
Вище зазначений приклад яскраво демонструє як при злитті трьох топонімічних одиниць утворився четвертий, новий топонім. Новостворена лексична одиниця, графічно відображена так само як другий астіонім . Дослідивши топонімічну карту місцевості, де розташовані три вище представлені топонімічні одиниці, вдалося виявити четверту . Це гідронім 木津川. Отже, можна зробити невеличкий висновок: під впливом одних видів топонімів утворюються інші. В нашому випадку – під впливом гідроніму утворився астіонім. Тепер ми маємо дві топонімічні одиниці, які на графічному та фонетичному рівні ідентичні. Їх можна розрізнити лише на лексичному. Це можливо завдяки ієрогліфам, які стоять після назви того чи іншого топонімічного об’єкту, що пояснюють з яким конкретно видом топонімів ми маємо справу. В нашому разі це 川 та 市, які показують що мова йдеться про гідронім у першому випадку木津川 та астіонім у другому випадку 木津川市.
菊川町(きくがわまち)+小笠町(おがさちょう)= 菊川市(きくがわし)
В другому прикладі показано як два астіоніма утворюють третій , і знову ж таки відбувається це під впливом гідроніму. Назва міста 菊川町походить від назви річки 菊川, в честь якої місто отримало свою назву. Цей приклад також демонструє як під впливом одного виду топоніму(гідроніму) утворюється інший вид (астіонім).
大東町(だいとうちょう)+大須賀町(おおすかちょう)=掛川市(かけがわし)
Третій приклад свідчить про те як при злитті двох топонімічних одиниць утворюється третя, однак без жодних запозичень. Аналіз топонімічної карти префектури Шідзуока показав що та території муніципального злиття двох вище зазначених ойконімів розташована замок-фортеця періоду Камакура. Назва того замку-фортеці 掛川城. Ми віднесли його до класу топонімів, які позначають усі міські об’єкти . Цей клас має назву – урбоніми. Отже, третій приклад свідчить про те , як під впливом урбоніму утворився астіонім. При утворенні нової географічної одиниці (топоніма), різні види топонімів, в залежності від місця розташування того чи іншого, мають величезний вплив . Лексичний склад японської мови, в нашому разі, збагачується завдяки топонімічному різноманіттю тої чи іншої місцевості Японії. Одні топонімічні одиниці утворюють інші, знову ж таки під впливом вже існуючих топонімічних об’єктів.
助川町(すけがわまち)+ 日立町(ひたちまち)= 日立市 (ひたちし)
В четвертому прикладі наведено схему створення міста, великого за розмірами, 日立市. Назва міста, створеного в 1939 році, в результаті злиття двох невеличких міст, походить від назви одного із астіонімів наведених у схемі. Це місто 日立町, назва якого має цікаву історію походження. Його назва походить від всесвітньовідомої японської компанії 日立会社(ひたちかいしゃ). Цю компанію офіційно було засновано в 1910, на території сучасного міста日立市. Виходить що свою назву місто отримало від назви компанії, яка знаходилась на його території. Існує ще один момент, який потрапив в коло нашого дослідження, пов’язаний із назвою самої компанії. Нам вже відомо що назва міста походить від назви компанії. Тобто знову спостерігаємо створення одного топоніма іншим, а точніше, створення астіоніма під впливом ойконімом. Окрім того, нас зацікавило походження назви самої компанії. Назва компанії 日立会社(ひたちかいしゃ)походить від ідеї її засновника пана Одайра Нахімей. Засновник Hitachi, Одайра Наміхей, розробив знак Hitachi 日立 ще до заснування компанії в 1910 році. Він був упевнений в тому, що товарний знак буде відображенням якості товару і що з його допомогою можна завоювати довіру споживачів. Одайра Наміхей використав два ієрогліфи: 日立 (хі) — «сонце» і 立 (таті) — «ставати, сходити». Він наклав один ієрогліф на інший і уклав їх в коло. Чотири виступи на зовнішній стороні круга символізують одночасно і чотири сторони світла, і промені сонця, що сходить. Знак був придуманий, щоб виразити бачення паном Одайра людини, що стоїть перед висхідним сонцем і плануючого краще майбутнє для всіх.
Під час дослідження топонімічної карти префектури Ібаракі 茨城県, території де розташовані топонімічні одиниці, які нами розглядаються, нами було виявлено ще три астіоніми із ідентичними фонетичними якостями.
常陸太田市(ひたちおおたし), 常陸大宮市(ひたちおおみやし)та 日立市(ひたちし). Всі три міста розташовані в одній префектурі. Частина перших двох міст та назва третього міста, а саме 日立, на фонетичному рівні є ідентичними. Проте графічно відображаються по різному. Перші два міста 常陸, третє місто 日立. Це можна пояснити. Назви перших двох ойконімів склалися історично, тоді коли назва третього ойконіма була створено штучно.