Муніципальні злиття і розчинення, що проводяться в Японії починаючи з періоду Мейдзі 明治時代і до теперішнього часу доби Хейсей 平成時代відомі як 市町村合併（しちょうそんがっぺい）. Такі злиття можуть охоплювати як територію одного, так і територію декількох муніципалітетів на теренах сучасної Японії. В першу чергу вищезазначене явище носить соціально політичний характер. Однак нашу увагу привертає інше – лінгвістичні закони та правила за якими відбувається топонімічна сторона цього соціально політичного явища в історії нового територіального поділу та будови сучасної Японії.
Історії відомі три хвилі злиттів між японськими муніципалітетами, найбільша з яких почала відбуватися у 2005 році. Цей недавній пік називають "велике Хейсейське злиття " 平成 の 大 合併（へいせいのだいがっぺい）. Назва вищезазначеного муніципального злиття походить від періоду в який воно відбувалося, цей період відомий у Японській історії під назвою 平成時代. Перший пік злиттів, відомий як "велике злиття Мейдзі" 明治 の 大 合併 （めいじのだい合併）, яке відбулося у 1889 році, коли була створена сучасна муніципальна система. До злиття, існуючі на той час муніципалітети були прямими спадкоємцями мимовільних селищах はんせいそん（藩 政 村）- селища, що знаходяться під системою Хань. Система Хан все ще відображається в поштовій системі для сільських районів у якості поштових союзів おあざ （大字). Другий пік, називають "велике злиття Сьова" (昭和 の 大 合併 (しょうわのだいがっぺい), яке відбувалося в середині 1950-х років. сноска
Наша бакалаврська робота полягала у вивченні та детальному розборі ономастичних законів, принципів та правил муніципальних злиттів третьої хвилі. Головною задачею, яку ми поставили перед нашим дослідженням, було в першу чергу розглянути якомога більше прикладів муніципальних злиттів та на цьому підґрунті дослідити топонімічні та антропонімічні сторони вищезазначеного соціально політичного явища, яке почалося в 2005 році в Японії.
3.1 Класифікація принципів утворення нових топонімічних назв у
муніципальному злитті Хейсей
平成の大合併
（へいせいのだいがっぺい）
Існує два головних принципи, закони за якими відбувалося і продовжує відбуватися ономастична сторона новоутворених муніципалітетів, міст, сіл та селищ у великому муніципальному злитті Хейсей.
“Злиття включенням” 新設合併（しんせつがっぺい）
“Консолідований тип злиття” 編入合併（へんにゅうがっぺい）
Обидва принципи злиття відбуваються під величезним впливом топонімічного аспекту. Це можна пояснити надзвичайно багатим топонімічним складом японської мови. Дослідження показало, що під першу категорію в більшості потрапляють невеличкі міста, назви яких походять від інших топонімів – річок, гір, рівнин та інших географічних об’єктів Японії. Аналіз такого ономастичного явища пов’язаного в першу чергу із дослідженням топоніміки Японії може бути матеріалом не лише для лінгвістів, алей для географів, істориків та етнографів. Для більш чіткого розуміння наведемо розроблениі схеми та приклади до цих схем.
“Злиття включенням” 新設合併（しんせつがっぺい）
A町+ B町 = C市
Вищезазначена формула свідчить про наступне. Два топонімічних об’єкта, в нашому разі це два міста (місто А і місто В) через злиття утворюють новий топонімічний об’єкт (значно більший за розмірами) місто С. Також хотілося би звернути особливу увагу на ієрогліфи, за допомогою яких, можна зрозуміти що топонім, про який йдеться мова – є назвою міста. За допомогою ієрогліфів, які вказують нам що ми маємо справу саме із топонімом (назва міста), також свідчить і про розміри, в нашому випадку про розміри міста. Ієрогліф 町（まち）несе в собі інформацію не лише позначення до назви міста, і уточнення того що мова йдеться саме про топонім – місто, але й інформує нас яке саме місто за розміром. Вище згаданий ієрогліф використовується для запису назв невеличких, малих міст. Тоді як ієрогліф 市（し）ми використаємо коли захочемо зазначити що місто є великим за розміром.
Застосовуючи перший , із двох головних, вищезазначених принципів (“Злиття включенням”) – береться від двох і більше невеличких міст, в результаті об’єднання яких. Ми отримуємо новий топонім, нове місто, однак вже більше за розмірами, про що свідчить ієрогліф 市який додається після самої назви міста,є невід’ємною частину цього виду топоніма (місто) і свідчить про великі розміри конкретного міста. Однією з головних функцій ієрогліфів, які стоять після топонімічних назв, є визначення та інформування читача або дослідника з яким саме видом топоніма він має справу : гідронімом, ойконімом, оронімом, Під час дослідження ми мали справу із наступними: 1) назви населених пунктів村(селище)、町(невеличке місто)、市(велике місто); 2) географічні назви 山(гора), 川(ріка) .
Окрім вищезазначених моментів, існує ще одна задача, яку за допомогою наступних прикладів мис пробуємо вирішити. Задача полягає у наступному: 1) як саме утворюються новий ойконім при злитті двох чи більше інших. 2) за яким принципом відбувається і відображається графічно об’єднання ойконімів міського типу – астіонімів. 3) Чому іноді у графічно відображеному новоствореному астронімі відсутні ієрогліфи із назв міст чи сіл, при злитті яких його було створено. Отже, розглянемо наступні приклади, які ми розділили на декілька груп.