Контрольні питання:

1. Призначення лабораторних тварин.

2. Яких тварин використовують для бактеріологічного дослідження ?

3. Якими методами проводять зараження лабораторних тварин ?

4. Методи фіксації лабораторних тварин.

5.Правила відбору і пересилки патологічного матеріалу в лабораторію.

6. Правила безпеки і особистої гігієни при роботі з патматеріалом під час відбору проб.

7. Методи мікробіологічного дослідження патологічного матеріалу.

Заняття №15

Тема: Постановка серологічних реакцій

Мета заняття:

1. Вивчити сутність серологічних реакцій, їх практичне значення.

2. Засвоїти методики постановки реакції аглютинації (РА), реакції преципітації (РП).

3. Ознайомитися з сутністю реакції зв`язування комплементу (РЗК).

Література I. 218-228, VI. 100-107.

Зміст заняття

Викладач пояснює сутність серологічних реакцій (РА, РП, РЗК) та демонструє техніку постановки РА і РП.

Самостійна робота студентів

Кожний студент вивчає сутність і механізм серологічних методів діагностики інфекційних захворювань, склад і призначення окремих компонентів проводить постановку РА і РП, робить облік результатів цих реакцій. В робочий зошит записує схему, техніку і сутність реакцій.

Оснащення заняття

Забезпечити: кожного студента – предметним склом, набором пробірок, піпетками на 2 мл; кожні два студенти – фізрозчином, штативом; підгрупу студентів – антигеном (бруцельозним), дослідною сироваткою для РА, нормальною сироваткою, преципітуючою сироваткою, екстрактом із дослідного матеріалу (проба з шкіряної сировини) для РП, водяною банею, термостатом.

Методика виконання завдання

Серологічна діагностика відноситься до імунологічних методів дослідження, заснованих на взаємодії антигену з антитілом. Використовуючи серологічні реакції, визначають за допомогою відомого антигену наявність специфічних антитіл і навпаки, за допомогою відомого антитіла знаходять невідомий антиген. Серологічні дослідження використовують, як у комплексі заходів з профілактики інфекційних захворювань, так і в системі оздоровчих заходів щодо ліквідації інфекційних захворювань.

При проведенні масових серологічних досліджень, як правило, використовують реакцію аглютинації (РА), реакцію преципітації (РП) і реакцію зв`язування комплементу (РЗК).

Реакція аглютинації (ра)

Аглютинація – це склеювання бактерійних клітин (антигенів) специфічними антитілами (аглютининами), які містяться у сироватці крові хворих тварин, при цьому використовується відомий антиген (виготовлений на біофабриках) для визначення наявності в сироватці крові тварин специфічних антитіл.

Техніка використання РА для діагностики бруцельозу.

Існує декілька методів постановки РА:

1.Пробірочний метод.

В 4 пробірки із 5 вносять по 1 мл фізрозчину. 1 мл дослідної сироватки в розведенні 1:25 вносять в першу пробірку і 1 мл в розведенні 1:50 в другу пробірку. Методом послідовного переносу 1 мл рідини з другої пробірки в послідуючі досягають відповідного розведення сироватки. Із останньої пробірки 1 мл зливають. У всі пробірки вносять по 0,05 мл бруцельозного антигену.

Вміст пробірок ретельно перемішують і розташовують на 4 години в термостат при 37С. Через добу проводять облік.

При позитивній реакції аглютинації на дні пробірки утворюється осад у вигляді “розкритої парасольки” із склеєних бактерій (антиген), надосадкова рідина прозора.

Ступінь прозорості рідини визначають у “плюсах”.

При негативній реакції аглютинації рідина залишається мутною , мікроби зсідають на центрі дна пробірки у вигляді крапки.

2.Пластинчатий метод: сироватку крові наносять на чисте скло по 0,04, 0,02, 0,01 мл. До кожної дози додають по одній краплині антигену і скляною паличкою перемішують, починаючи з найменшої кількості (0,01). Кратність розведення буде відповідно 1:50, 1:100, 1:200.

Якщо в дослідній сироватці є специфічні антитіла, то вони склеюють антигени (мікроорганізми) і з`являються пластівці, рідина стає прозорою.

3.Крове-крапельний метод: виконується так, як і пластинчатий, тільки замість сироватки крові використовують цільну кров. Облік результатів ведуть по наявності утворення пластівців.

4.Кільцева проба з молоком: до свіжого молока у пробірку додають 2-3 краплини зафарбованого бруцельозного антигену, ретельно перемішують. Ставлять у термостат на 30-40 хвилин і залишають при кімнатній температурі на 1,5-2 години. В пробах молока від хворих бруцельозом тварин утворюється кільце вершків синього кольору, а молоко стає білим. При негативному результаті весь стовпчик залишається синього кольору.