Контрольні питання:

1. Джерела попадання мікробів у м`ясо, яйця.

2. Показники ступеню свіжості м`яса і яєць при бактеріологічному методі дослідження.

3. Вади м`яса і яєць мікробного походження.

4.Фактори резистентності яєць.

Заняття №13 Тема: Дослідження мікрофлори кормів (силосу, сінажу, кормових дріжджів)

Мета заняття:

1. Ознайомитися з мікробіологічними методами дослідження кормів.

2. Визначити в пробах кормів склад епіфітної мікрофлори, мікрофлори силосу, сінажу.

3. Дати оцінку якості силосу за допомогою органолєптичного методу (по А.Т. Міхіну), за кількісним та якісним складу мікрофлори.

4. Вивчити морфологію кормових дріжджів.

Література: I. 147-152, II. 262-282, V. 213-218, VI. 124-129.

Зміст заняття

Викладач пояснює мікробіологічні основи заготівлі, збереження і консервування кормів.

Знайомить з основними представниками мікрофлори кормів (силосу, сінажу, зеленої маси) та з методами мікроскопічного і мікробіологічного дослідження зеленої маси, силосу, сінажу, кормових дріжджів.

Самостійна робота студентів

Студенти вивчають основних представників епіфітної мікрофлори силосу і сінажу.

Готують мазки із різних кормів, вивчають морфологічні ознаки та фізіологічні властивості мікрофлори кормів.

Мікроскопічну картину замальовують у зошиті і підписують.

Оснащення заняття

Забезпечити кожного студента мікроскопом, предметним склом, набором фарбуючих розчинів, методичними вказівками і практикумом з мікробіології.

Всю підгрупу студентів: таблицями, пробами корму (силос, сінаж, кормові дріжджі).

Методика виконання завдання

1.Епіфітна мікрофлора.

На поверхні рослин знаходиться мікрофлора з повітря, грунту (епіфітна). Для вивчення епіфітної мікрофлори із зеленої маси рослин, роблять змив. Рослини (кормові культури) кладуть у колбу і заливають фізіологічним розчином, змішують і готують бактеріологічні препарати, фарбують за методом Грама, розглядають під мікроскопом і замальовують.

2.Мікроскопічне дослідження консервованих кормів.

Скошені рослини зберігають висушуванням, силосуванням або сінажуванням.

Під час силосування в кормах відбуваються різні мікробіологічні процеси, які проходять у три етапи:

1 етап: розвиток змішаної епіфітної мікрофлори.

2 етап: молочнокисле бродіння в анаеробних умовах.

3 етап: стерильні умови внаслідок накопичення великої кількості молочної кислоти.

Зберігання кормів під час сінажування відбувається за рахунок фізіологічної сухості при вологості кормів 45-50%. Для вивчення мікробного складу кормів, невелику їх кількість подрібнюють і розтирають у фарфоровій ступці з фізіологічним розчином (1:5). За допомогою бактеріологічної петлі з надосадкової рідини роблять мазок, фарбують і роздивляються під мікроскопом.

Мікроскопічне дослідження дає уявлення про кількісний та морфологічний склад мікробів, а також про якість консервування корму.

3.Процес дріжджування кормів – це збагачення вуглеводистих кормів білками і вітамінами при розмноженні в ньому дріжджевих клітин.

Для бактеріологічного дослідження кормів збагачених дріжджами відбирають невелику кількість корму, розтирають у фарфоровій ступці з фізрозчином, відстоюють і готують мазок. Після фарбування простим методом, розглядають під мікроскопом і замальовують у зошиті.

У свіжому збагаченому дріжджами корму повинні бути дріжджі в стадії брунькування і можуть зустрічатися коки та зрідка паличкоподібні клітини.