3. Сили та засоби технічного забезпечення.

3.1. Артілерійські склади частин (з’єднаннь); їх призначення, організаційно-штатна структура. Можливості розміщення на місцевості та переміщення в бою. Пункт бойового постачання роти, батальйону.

3.1.1. Призначення артилерійського складу частини.

Артилерійські бази і склади в залежності від підпорядкованості розділяються на центральні й окружні, а по видах майна, що зберігається - на бази і склади артилерійського озброєння та бази і склади боєприпасів.

У частині немає поділу складів, а є поділ на місця збереження (окремо на місця збереження артилерійського озброєння, як правило стрілецького, і місця збереження боєприпасів) але в межах одного складу РАО частини .

Призначення складу РАО частини :

-для прийому і збереження озброєння, б/п і іншого артилерійського майна, що надходить із складів вищестоящого органу, що забезпечує;

-для видачі і відправлення частинам і підрозділам боєприпасів;

-для видачі частинам і підрозділам озброєння, приладів, мастильних і обтиральних матеріалів і ЗІП;

-для утримання рухливих запасів артилерійського озброєння, боєприпасів, майна;

-для прийому від частин і підрозділів і відправлення на склади вищестоящого органу зайвого і негідного артилерійського озброєння і майна.

Центральні артилерійські бази і склади підпорядковуються ГРАУ (головному ракетно - артилерійському управлінню).

Окружні склади - начальнику служби РАО округу (оперативного командування).

У полку начальник складу РАО із питань служби підпорядковується начальнику служби РАО частини; із питань внутрішньої служби - командиру підрозділу (РМО), у штат якого склад входить організаційно.

Очолює склад РАО частини - начальник складу в званні старшого прапорщика, (у залежності від призначення частини).

У нього в підпорядкуванні можуть бути 1-2 комірника в званні сержанта (прапорщика), у залежності від призначення частини.

У з'єднанні (дивізії) - дивізійний артилерійський склад (ДАС), що із питань служби підпорядковується начальнику служби РАО дивізії, а з питань внутрішньої служби - командиру ОБМЗ (окремий батальйон матеріального забезпечення), у штат якого склад входить організаційно.

Очолює склад (ДАС) - начальник складу в званні старшого лейтенанта. У нього в підпорядкуванні можуть бути комірники (2) у званні прапорщика (кількість залежить від обсягу майна, що зберігається на складі).

3.1.2. Розміщення артилерійського складу в мирний час, розміщення та переміщення артилерійських складів у військовий час.

Озброєння, ракети і б/п у військах можуть зберігатися на артилерійському складі й у парку (за наказом командира ОдВО в частинах, що не є частинами прикриття, військові запаси б/п, ПТУР містити на артилерійських складах боєприпасів у штатній укупорці).

На артилерійському складі можуть зберігатися озброєння і б/п, що можуть розміщуватися на одній технічній території складу. Але сховища зі стрілецькою зброєю можуть розміщуватися окремо від сховищ із боеприпасами на території частини в районі парку бойових машин, одгорожені в окремі посади.

Артилерійський склад боєприпасів (на території якого можуть зберігатися тільки ракети й артилерійські постріли або разом з озброєнням) повинний бути розташований на видаленні: від окремо стоячих житлових і господарських будівництв не менше 400м; від складів ГСМ, автопарків і парків бойових машин, ремонтних майстерень і котельных, ж/д магістралей, промислових підприємств, ліній електропередачі, стрільбищ і полігонів не менше 100м.

Огородження охоронного периметру (у будь-яких випадках) повинно складатися з двох рядів огородження (зовнішнього і внутрішнього). Огородження (і зовнішнє і внутрішнє) може бути з колючого дроту або комбіноване (внутрішнє - сітка металева з осередками не більш 5х5 см і зовнішнє - із колючого дроту). Огородження монтується на залізобетонних стовпах (довжина не менше 2.5м, тому що не менше 2м повинно бути над землею). Відстань між нитками колючого дроту повинна бути не більш 15см. Відстань між огородженнями (зовнішнім і внутрішнім) повинна бути не менше 10м. Сховища, тобто об'єкти збереження, повинні розміщатися від внутрішнього огородження не ближче 40м. Територія, що знаходиться між огородженнями, називається охоронною зоною, на якій розміщаються спостережні вишки, постові грибки й окопи, а також доріжки для годинних. По периметру охоронної зони також повинні розміщатися пожежні водоймища з розрахунку 50м³ на кожні 400м² периметра. По периметру складу обладнцється заборонена зона шириною не менше 100м від зовнішнього периметра. Ця зона також виконує функції протипожежної смуги (тому вона переорюється і не повинна заростати травою і повинна бути очищена від дерев і чагарнику).

На відстані не ближче 50м від території складу (тобто від зовнішнього огородження) будується площадка для транспорту, чекаючого навантаження (розвантаження).

На території складу (технічна територія) може розміщуватися комплекс сховищ (площадка для збереження) стрілецької зброї, ракет і б/п, а також розміщаються протипожежні засоби, технічні засоби зв'язку і сигналізація.

Відстані між місцями збереження боєприпасів (сховища, площадки) повинні бути: якщо місця збереження обваловані - не менше 50м; якщо місця збереження не обваловані - не менше 100м.

Схема розміщення елементів артилерійського складу боєприпасів (варіант 1).

Условні позначення:

1 – сховища та відкриті ділянки з боєприпасами;

2 – сховища з боєприпасами;

3 – сховища з озброєнням;

4 – ділянки для транспорту;

5 – автомобільні дороги;

6 – пункт управління;

7 – караульне приміщення та КПП;

9 – траверс;

10 – вал;

- постова вишка;

- постовий грибок;

- розетка для телефону;

- мачта грозозахисту;

- пожежний оповіщувач;

- телефон;

- окоп;

- загорожа колючого дроту;

- освіщення;

- пожежний щиток;

- центральний пожежний щиток;

- постова сигналізація;

Схема розміщення артилерійського складу боєприпасів.

Условні позначення:

1 – сховища з боєприпасами;

2 – пункт техничного осмотру;

3 – сховища з озброєнням;

4 – сховища боєприпасами стрілецького озброєння; 5 – сховища з ПТС;

6 – боєприпаси НЗ, загружені на транспортні засоби, розміщені на відкритому просторі;

7 – юоєприпаси НЗ, загружені на транспортні засоби, розміщені у хранилищі;

- постова вишка;

- постовий грибок;

- розетка для телефону;

- мачта грозозахисту;

- пожежний оповіщувач;

- телефон;

- окоп;

- загорожа колючого дроту;

- освіщення;

- пожежний щиток;

- центральний пожежний щиток;

- постова сигналізація;

Завантаження місць збереження боєприпасів повинне бути не більше 150т (по наявності ВВ), але не перевищувати 10-15 вагонів (20т) на одне місце збереження.

Кожна будова, сховище, майданчик відкритого збереження і навіси обладнуються блискавкозахистними пристроями, щогли яких повинні розташовуватися не ближче 5м від об'єкта, що захищається. Блискавкозахист повинен бути першої категорії. На кожну конструкцію блискавкозахисту оформляється розрахункова й експлуатаційна документація, тобто своєрідний паспорт, що містить у собі схему і розрахунок зон захисту блискавкоотводів, робочі креслення конструкції, розрахунковий матеріал по заземленням.

Всі місця збереження повинні бути обладнані в протипожежному відношенні. На технічній території для цілей пожежегасіння створюються запаси води з розрахунку 50м³ на кожні 100 вагонів б/п. Водойоми будуються на відстані не менше 50м і не більш 200м від об'єкта збереження (сховища, площадки) із таким розрахунком, щоб забезпечити одночасну подачу води до кожного об'єкта від двох водойомів і більше. Біля кожного водойома встановлюється табличка з вказівкою номера і ємності (дивіться додаток №35 «Посібники з експлуатації РАО» частину 1). Для зручності проїзду до водойм перед ними споруджують площадки, сполучені з дорогами (і будуються на технічній території) і розраховані для розміщення двох пожежних автомобілів. Всі об'єкти технічної території обладнуються пожежними извещателями і телефонним зв'язком. Ізвещатели встановлюються з розрахунку не менше одного на кожні два сховища (навіси, площадки). Відстань від ізвещателів до місць збереження повинно бути не більш 150м. Місця установки телефонних апаратів і пожежних ізвещателів повинні бути позначені відповідними покажчиками.

Біля в'їздних воріт внутрішнього периметру складу обладнується ПІП (пожежно-інвентарний пункт), що повинний мати такий пожежний інвентар:

-вогнегасники - 10-15 шт,

-лопати - 10-15 шт,

-лом - 10-15 шт,

-цебра - 10-15 шт,

-багри - 5-10 шт,

-мішки з піском - 2 шт,

-бочки з водою(250л) - 2 шт.

Біля кожного місця збереження повинний бути встановлений щит із протипожежним інвентарем (ППЩ) із розрахунку:

-вогнегасник - 2шт,

-лом - 2шт,

-лопата - 2шт,

-сокира - 2шт,

-цебро - 2шт,

-багор - 2шт,

-ящик із піском - 1шт,

-бочка з водою - 2шт,

-східець по висоті сховища.

Територія складу повинна бути очищена від дрібного поросту, чагарнику, кущів. Мати на території складу дерева дозволяється, але за умови: стовбур дерева обчищається на висоту 2м від землі від гілок (суків). Навколо кожного сховища, площадки (місця збереження) на відстані 20м від нього прибирається мох, суки, опале листя, чагарник і ін. сміття. На відстані 2м від сховища (місця збереження) трава виполюється до землі. Інша територія складу повинна бути викрашеною, але сушити і берегти сіно на території складу забороняється. Склад повинний бути обладнаний під'їзними шляхами, що забезпечують безперешкодний під'їзд усіма видами транспорту, а також обладнуються запасні приміщення.

Вимоги, які висуваються до сховищ, де може зберігатися стрілецька зброя, стрілецькі б/п, ручні гранати і піротехнічні засоби:

-стіни сховищ повинні бути цегельні (кам'яні, шлакобетонні, залізобетонні);

-між стінами і дахом сховища не повинно бути проміжків для проникнення людей;

-стельові перекриття і поли повинні бути тривкими, що не дозволяють проникнення через них;

-фундамент і отмостки сховища повинні бути з твердими покриттями, що виключають можливість підкопу;

-сховища обладнуються надійними дверми і мають замки гаражного типу. Двері повинні бути металевими (обшитими металом);

-внутрішні двері припускається мати гратчастими з прутка з  не менше 1см і осередками не більш 15х15см (припускається мати металеву сітку з осередками не більш 5х5см);

-сховища обладнуються надійною охоронною сигнализацією з виводом у вартове приміщення, і пожежною сигналізацією.

Усередині кожного сховища з озброєнням і боєприпасами створюється додатковий запас вогнегасників на кожні 200м² площі сховища, але не менше одного на сховище.

У сховищах із ракетами і боєприпасами припускається тільки низковольтное освітлення не більш 24В від АКБ або через трансформатор від мережі освітлення периметра. Вимикачі повинні розміщатися з зовнішньої сторони сховища, у вхідних дверей у металевих шафах, які повинні закриватися на замок і опечатуватися.

Сховища можуть бути опалювальні і неолювальні. При розміщенні відкритих площадок на місцевості повинні бути виконані такі вимоги:

-рівень поверхні площадки повинен бути вище рівня грунтових вод не менше чим на 0.5 метра;

-грунт на площадці повинний витримувати тиск не менше 5кг/см²;

-обладнані площадки повинні мати тверде покриття з бетону або асфальту. Необладнані можуть мати поліпшене покриття у виді прошарку гравійно-піскової суміші на ділянці збереження і під'їзду до нього; навколо площадки повинні бути улаштовані водовідвідні канави.

Ракети, реактивні снаряди і гранатометні постріли повинні зберігатися в обсипаних сховищах із збірних бетонних блоків, аркових і інших конструкцій, що виключають їхній розліт при пожежі й в аварійних випадках.

Припускається тимчасове збереження (до одного року) ракет, реактивних снарядів, гранатометних пострілів у типових наземних сховищах із залізобетонними перекриттями, з обов'язковим обвалуванням, а інші БП - під навісами і на відкритих площадках.

Розподіл ракет, боєприпасів і вибухових речовин по групах збереження:

-Патрони стрілецької зброї, ручні гранати, запали до них;

-Освітлювальні і сигнальні патрони, вибухопакети й інші імітаційні засоби;

-ПТУР, ЗУР, реактивні боєприпаси, міни усіх видів, елементи динамічного захисту танків.

Боєприпаси кожної із зазначених груп повинні розміщатися в окремих сховищах; спільне збереження різних груп забороняється.

Сховища з боеприпасами (реактивні снаряди, гранатометные постріли, зенітні ракети, ПТУР) повинні бути обваловані в узгодженні з типовим проектом. Проект передбачає 10 типів обвалувань, вибір кожного з яких залежить від місцевих умов. Нормальний варіант обвалування той, при якому вал споруджується на всю довжину або ширину сховища і перекриває висоту карнизу на 0.5м, рахуючи по вершині вала.

Транспорт підвозу, завантажений боєприпасами, розміщується на території складу боєприпасів у сховищах. Сховища з транспортними засобами повинні бути розділені на секції стінами в 1.5 цеглини. У кожній секції припускається розміщати 10-15 транспортних одиниць.

Вимоги:

-відстань між задніми бортами транспортних засобів і стіною сховища повинні забезпечувати вільне відкриття заднього борту, але не менше 1 метра;

-відстань між транспортними засобами по фронті повинно бути не менше 1.5 метра;

-транспорт підвозу розташовується в 1-2 ряду або поїздами: тягач і причіп, що буксирується. При розміщенні у 2 ряд транспорт повинен бути зчеплен між собою.

Припускається тимчасове розміщення транспортних засобів на відкритих площадках і під навісами. У цьому випадку боєприпаси розміщені на транспортних засобах, повинні бути надійно укриті.

При розміщені транспорту підвозу на відкритих площадках дозволяється розташовувати їх у два ряди і більш, але при цьому необхідно забезпечувати відстань між рядами не менше 10 метрів.

При розміщенні поїздів у складі: тягач-причіп, дозволяється розташовувати їх у два ряди, тягачами в різні сторони, при цьому відстань між рядами скорочується до 3-х метрів. Відстань між транспортними засобами по фронті повинно бути 1.5 - 2 метра.

Транспортні засоби, завантажені боєприпасами стрілецької зброї, ручними і реактивними гранатами, повинні розміщуватися тільки в сховищах і обладнуватися тентами, що пломбіруються або опечатуються командиром підрозділу (або іншою відповідальною особою). Ці сховища повинні бути обладнані охоронною сигнализацією.